$11 мільярдів і 10 років: як Україна відновлюватиме водопостачання
26 Березня 20:14
Україні потрібно понад $11 млрд і 10 років, щоб відновити систему водопостачання. Найбільше постраждали схід і південь, повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на матеріал LIGA.net.
Після двох років повномасштабної війни централізована система водопостачання в Україні опинилася у стані глибокої кризи. За спільною оцінкою Світового банку, Уряду України, Єврокомісії та ООН, повне відновлення інфраструктури потребуватиме близько $11,1 млрд та щонайменше десять років системної роботи.
Це стосується як відновлення фізично зруйнованих водозаборів, помпових станцій, мереж і очисних споруд, так і модернізації систем, що технічно застаріли ще до 2022 року. Завдання ускладнюється активними бойовими діями, постійними обстрілами, замінуванням територій та хронічною нестачею ресурсів.
Масштаб гуманітарної катастрофи
За оцінками гуманітарних агентств, понад 1 900 населених пунктів частково або повністю залишились без централізованого водопостачання. У прифронтових районах Донеччини, Луганщини, Херсонщини, Миколаївщини та Запоріжжя вода є або недоступною, або небезпечною для споживання.
Особливо критичною ситуація залишається у :
- Маріуполі (окупований) — повна відсутність водопостачання, інфраструктура знищена;
- Миколаєві — вода є, але вона технічна, і мешканці змушені купувати питну воду або користуватися гуманітарною допомогою;
- Херсоні — через знищення Каховської ГЕС відновлення повноцінної системи ускладнене; доступ до води нестабільний;
- Запоріжжі — обстріли регулярно пошкоджують мережі, ремонтні бригади працюють під ризиком.
У багатьох сільських районах люди змушені користуватись колодязями, річками або завозити воду з інших регіонів. Це створює ризики епідемій, порушення санітарії, деградації якості життя, особливо серед вразливих груп — дітей, літніх людей та хворих.
Що передбачає відновлення
Оцінка потреб вказує, що реформа системи водопостачання має ґрунтуватись не лише на ремонті пошкодженого, а на переосмисленні підходів до водної безпеки в умовах війни й змін клімату.
Необхідно:
- повністю оновити зруйновану інфраструктуру на звільнених територіях;
- побудувати нові, захищені від атак об’єкти: підземні резервуари, автономні системи очищення, децентралізовані станції;
- впровадити енергоефективні та стійкі технології, що дозволять економити ресурси й адаптуватися до кліматичних загроз;
- під’єднати до систем водопостачання ті населені пункти, які досі були залежні від свердловин або колодязів.
Ключові виклики
1. Постійна загроза обстрілів. Навіть відновлені об’єкти не гарантовано працюватимуть безпечно.
2. Мінна небезпека. Ремонтні роботи часто ускладнені замінуванням територій.
3. Брак фінансування. Міжнародна допомога є, але вона обмежена і часто короткострокова.
4. Зношеність мереж. Значна частина водопровідної інфраструктури була побудована ще в радянський період і потребувала капремонту ще до війни.
5. Брак кадрів. Багато фахівців або мобілізовані, або виїхали з небезпечних регіонів.
Читайте також: Росія завдала збитків українському довкіллю на понад 3 трильйони гривень, – Міндовкілля
Першочергові кроки
План дій на найближчі роки передбачає:
- Мобілізацію коштів донорів — Світового банку, ЄБРР, ЄІБ, USAID, урядів ЄС.
- Термінові ремонти в критичних зонах — відновлення помпових станцій, труб, тимчасові системи очищення.
- Пілотні проєкти децентралізованого водопостачання. Особливо для сіл і містечок.
- Розробку загальнонаціональної стратегії водної безпеки.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
