3,1 млрд із кишень українців і жодної відповідальності топ-менеджменту з мільйонними зарплатами: Белінський про вибухи під Києвом
30 Серпня 14:16
Економіст Олег Белінський звернув увагу на практику фінансування з державного бюджету ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на оборонних об’єктах та відсутність належної персональної відповідальності посадовців. Про це він повідомив у Фейсбук, інформує «Комерсант Український».
За його словами, після вибухів та пожеж держава оперативно спрямовує значні кошти з Резервного фонду на відновлення пошкодженого майна та ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій.
На Вишневе з державного бюджету одним рішенням виділили понад три мільярди гривень, а вже за кілька тижнів по селу Мила знову відкривають бюджетні ліміти на сотні мільйонів.
«Поки платники податків оплачують цей цінник із власної кишені, варто подивитися, у скільки обійшлася державі «висококласна робота» топменеджменту», — заявив Белінський.
Економіст нагадав про колишнього генерального директора АТ «Українська оборонна промисловість» Германа Сметаніна, який після подій у Вишневому повідомив про завершення роботи на посаді.
«Через тиждень після катастрофічних подій у Вишневому генеральний директор АТ «Українська оборонна промисловість» Герман Сметанін тихо написав у соцмережах про «завершення роботи на посаді». Без пояснення причин, без публічного звіту, без жодних відповідей, він просто написав заяву й пішов.
Державний менеджер щомісяця отримував сотні тисяч гривень, і традиційне обґрунтування таких астрономічних окладів під час війни завжди одне — це нібито компенсація за колосальний рівень відповідальності за безпеку стратегічних підприємств.
Але де ця відповідальність матеріалізується, коли стається катастрофа? Детонації під Києвом — це не просто абстрактний прилет чи нещасний випадок. Коли склади чи виробництво небезпечних речовин перебувають у зоні ризику, а їхня охорона й пожежобезпека провалені — це службова недбалість», — наголосив економіст.
Белінський проаналізував майновий стан Сметаніна, посилаючись на його електронну декларацію.
«Аби зрозуміти, з чого саме держава чи потерпілі мали б стягувати компенсацію за таку халатність, варто детально зазирнути в офіційну декларацію Германа Сметаніна. Це не бідний чиновник, чий єдиний статок — посадовий оклад. Це людина з колосальним фінансовим ресурсом.
Тільки офіційна заробітна плата в АТ «Українська оборонна промисловість» за звітний період склала 5,24 мільйона гривень. До цього додається ще майже мільйон гривень виплат від Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості. Тобто за рік роботи в оборонці державний топменеджер офіційно отримав понад 6,2 мільйона гривень лише чистою зарплатою.
Найцікавіше починається у розділі ліквідних активів, які зберігаються у звичайній готівковій формі. Сметанін задекларував 55 тисяч доларів США, 50 тисяч євро та 400 тисяч гривень виключно готівкою. У перерахунку це понад п’ять мільйонів гривень, які просто лежать у сейфі у людини, яка щойно написала заяву «за власним бажанням» і пішла геть після детонацій під Києвом. Автомобільний парк і нерухомість доповнюють цей портрет: свіжий позашляховик Toyota Land Cruiser Prado 2023 року випуску, придбаний під час війни, а також квартири в Харкові та Київській області», — зазначив він.
На думку економіста, проблема полягає не лише у розмірі бюджетних витрат, а й у відсутності публічної інформації про можливе відшкодування збитків винними посадовцями.
«Проте механіка взаємодії держави з винуватцями виглядає вражаюче безобідною. Бюджет віддає три мільярди на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації, а керівник із мільйонною зарплатою просто забирає трудову книжку й іде відпочивати.
Законодавство передбачає механізми регресних позовів, коли держава має право й обов’язок стягувати збитки з посадовців, чия недбалість призвела до катастрофи. Але на практиці немає ані регресних позовів, ані арештів рахунків, ані вимог повернути виплачені бонуси.
Адже держава справді досконало навчилася працювати банкоматом, який закриває чужу профнепридатність.
Але будь-який банкомат не нескінченний — його потрібно постійно поповнювати, і єдиним джерелом цього поповнення є податки. Оці виділені з Резервного фонду 3,1 мільярда гривень — це не абстрактні цифри з повітря, це прямі гроші платників податків», — заявив Белінський.
Економіст порівняв обсяг коштів, виділених на ліквідацію наслідків подій у Вишневому, з очікуваними додатковими надходженнями від оподаткування міжнародних поштових відправлень.
«Можна довго сперечатися про доцільність оподаткування дрібних посилок з-за кордону, але для розуміння масштабу: три мільярди за одну детонацію у Вишневому — це десята частина всіх додаткових надходжень, які Мінфін і Сергій Марченко планували витягнути з кишень українців через це саме оподаткування посилок. Тобто один факт службової недбалості миттєво з’їдає результати чергового фіскального затягування пасків для всієї країни.
І за цей колосальний мінус у бюджеті немає жодної персональної відповідальності. Герман Сметанін просто звільняється через допис у соцмережах. Юлія Свириденко, яка як очільниця уряду підписує виділення цих мільярдів і прямим чином відповідає за використання Резервного фонду та роботу держпідприємств, просто переходить на іншу високу посаду, на нові гроші та нові повноваження.
Система влаштована так, що чиновники першого ешелону не несуть ані кримінальних, ані фінансових ризиків. Вони виділяють мільярди на ліквідацію наслідків власної ж халатності й рухаються далі кар’єрними сходами, залишаючи платників податків з порожнім бюджетом», — вважає Белінський.
Водночас економіст переконаний, що постраждалі громадяни можуть використовувати судові механізми для захисту своїх прав та вимагати відшкодування збитків.
«Саме тому розмови про відсутність механізмів покарання — це звичайна маніпуляція. Державі та потерпілим громадянам є з чого стягувати збитки. Є готівкові мільйони, є елітна техніка, є нерухомість і є офіційні зарплатні накопичення.
У такій парадигмі єдиним дієвим інструментом протверезіння для влади може стати лише зміна поведінки самих постраждалих. Жителям того ж Вишневого чи села Міла варто припинити сподіватися на внутрішнє розслідування чи доброту посадовців і об’єднуватися для подачі колективних позовів.
Колективний цивільний позов від сотень родин, чиє майно та життя були зруйновані через халатність при збереженні чи експлуатації небезпечних об’єктів, має бути адресований не лише до знеособленої держави, а й персонально до тих посадовців, чиї дії чи бездіяльність призвели до трагедії.
Тільки коли чиновник з мільйонною зарплатою розумітиме, що наслідком його недбалості буде не просто відставка, а реальні судові позови з арештом майна та особистими фінансовими зобов’язаннями до кінця життя, система почне змінюватися», — резюмував Олег Белінський.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
