5,4 мільярда гривень різниці: як аудит виявив слабкі місця в системі оборонних контрактів для ЗСУ
7 Жовтня 22:56
Урядові аудитори проаналізували контракти, укладені Агенцією оборонних закупівель (АОЗ) від початку 2024 року до березня 2025-го. У результаті виявили переплату в $129 млн у засекречених витратах України на зброю, пише The New York Times.
Чому так сталося та які ще проблеми виявили під час перевірки в сфері оборонних закупівель України, розбирався «Комерсант Український».
Зазначимо, що за останні два роки Україна створила одну з найдинамічніших оборонних промисловостей у Європі. Вітчизняні підприємства виготовляють тисячі артилерійських снарядів, бронетехніки, безпілотників різних типів та призначення.
Мільярди доларів спрямовуються на підтримку цього виробництва — як із державного бюджету, так і від європейських донорів. Для країни, що воює, це критичний сектор, який забезпечує стійкість фронту й поступову автономність від зовнішнього постачання зброї.
Утім, попри прогрес у виробництві, частина оборонних витрат залишається засекреченою. Це неминуче породжує питання щодо ефективності та доброчесності системи закупівель — особливо з огляду на історичні проблеми корупції в оборонному секторі.
Що саме перевіряв аудит у сфері оборонних закупівель
Метою перевірки було з’ясувати, наскільки ефективно використовуються державні кошти під час укладання контрактів із приватними виробниками.
Результати виявилися неоднозначними. У документації, у якій йшлося про висновки перевірки АОЗ, описано десятки випадків, коли оборонні контракти були присуджені не тим компаніям, які пропонували найнижчу ціну. За оцінками, різниця між вигіднішими пропозиціями і фактичними контрактами становить 5,4 мільярда гривень.
Крім того, аудитори зафіксували випадки передоплат за зброю, яка не була поставлена, затримки в постачанні та часткове виконання контрактів.
Не завжди дешевше означає краще
Очільник Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов заявив, що відхилення дешевших пропозицій не завжди свідчить про неефективність.
За його словами, деякі компанії не відповідають ключовим вимогам — щодо якості, термінів доставляння, умов оплати або технічних параметрів.
Жумаділов також наголосив, що агентство переглянуло свої процедури, аби зробити процес закупівель більш справедливим і контрольованим. Одним із кроків стало скорочення ролі посередників, які раніше отримували значні націнки.
Посередники й стара модель закупівель
До минулого року переважна більшість оборонних закупівель здійснювалася через дилерів, які брали комісію близько 3% від вартості контракту. За даними окремого аудиту, 83% усіх контрактів АОЗ укладалися через таких посередників, а не безпосередньо з виробниками.
Така система створювала додаткові ризики: від затримок постачання до зростання вартості кінцевої продукції.
Ба більше, виявлено випадки укладення угод із компаніями, які не мали власних виробничих потужностей або досвіду виконання оборонних замовлень.
Читайте також: Закупівлі зброї під час війни: як Україна втратила сотні мільйонів через посередників
“Політична воля робити це правильно”
Колишній радник агентства Тамерлан Вахабов у коментарі медіа зазначив, що ключовою проблемою залишається не лише система закупівель, а нестача політичної волі проводити реформи до кінця.
Вони переплачують з невідомих причин і без обґрунтування, — сказав він, маючи на увазі контракти, укладені за завищеними цінами.
Експерти наголошують, що у воєнних умовах баланс між швидкістю закупівель і прозорістю є надзвичайно крихким. З одного боку — потреба забезпечити фронт без затримок, з іншого — ризик повторення старих схем із неефективним використанням коштів.
Реформи та майбутня інтеграція структур
На тлі аудиторських перевірок Міністерство оборони ухвалило рішення про реорганізацію Державного оператора тилу (ДОТ) — структури, що відповідає за матеріально-технічне забезпечення армії.
З січня 2026 року планується об’єднання ДОТ та АОЗ в одну структуру, яка відповідатиме за всі тилові й закупівельні процеси. До того часу комісія має координувати роботу двох установ, синхронізувати стратегії, уніфікувати процедури та адаптувати законодавчу базу під сучасні вимоги.
У Міністерстві вважають, що такий підхід дозволить ефективніше використовувати бюджетні ресурси та посилить контроль за кожною гривнею, витраченою на оборону.
Зауважимо, що обидві агенції створювалися як незалежні одна від одної структури з окремими наглядовими радами та працюють на різних ринках. ДОТ відповідає за закупівлі продовольства й майна для Сил оборони, використовуючи систему Prozorro, тоді як АОЗ займається зброєю та боєприпасами, де більшість контрактів є закритими й укладаються без тендерів на міжнародних ринках.
Баланс між секретністю і підзвітністю
Зазначимо, що звіт урядових аудиторів не містить прямих звинувачень у розкраданнях чи зловживаннях, однак він показав слабкі місця у функціонуванні оборонної закупівельної системи.
Аналітики застерігають, що секретність, яка виправдана під час війни, не повинна повністю виключати громадський контроль.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Україна вже отримала визнання від міжнародних партнерів за спроби реформувати військові закупівлі. Але довіра донорів і союзників напряму залежить від того, наскільки системно держава зможе продемонструвати реальні зміни — від скорочення ролі посередників до впровадження чітких стандартів перевірки підрядників.
Розвиток вітчизняного ВПК — один із ключових елементів стійкості України. Але успіх цієї стратегії залежить не лише від кількості вироблених снарядів чи безпілотників, а й від прозорості фінансових потоків, які стоять за цими виробництвами.
Внутрішні аудити — перший крок до усунення старих практик. Наступний — створення системи контролю, що працює навіть під час війни, не гальмуючи темпи виробництва.
Україна має шанс показати, що може одночасно воювати, розвивати власну промисловість і залишатися підзвітною не лише перед партнерами, а й перед власним суспільством.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
