Бізнес у прифронтових регіонах потребує компенсації воєнних ризиків. І не лише цього
11 Березня 09:42
Європейська Бізнес Асоціація проаналізувала головні проблеми компаній, що працюють в прифронтових регіонах та розробила рекомендації, як можна підтримати ці компанії, стабілізувати бізнес-середовище та створити умови для відновлення. Про це повідомили в Асоціації, інформує «Комерсант Український».
Рекомендації адресовані центральній та місцевій владі, донорам, міжнародним організаціям та урядам, банкам та фінансовим установам.
Що пропонує Європейська Бізнес Асоціація
Компаніям, що працюють в прифронтових регіонах, насамперед, допомогло б створення механізмів компенсації воєнних ризиків для внутрішніх та зовнішніх інвесторів.
Важливо також, на думку представників бізнесу, забезпечити прогнозовані мобілізаційні заходи та розглянути можливість збільшення квоти на бронювання військовозобов’язаних працівників до 100% для критично важливих підприємств на прифронтових територіях.
Окрім цього, в ЄБА вважають за доцільне запровадити:
Зміни в податковій політиці – зниження військового збору до 1,5% та ЄСВ до 10% для роботодавців у прифронтових регіонах, запровадження на деякий час нульової ставки податку на землю і нерухомість, призупинення застосування механізму автоматичного блокування податкових накладних.
Зміни у фінансуванні та кредитуванні – розширення програми «Доступні кредити 5-7-9%», пільгове кредитування для відновлення пошкодженого майна на прифронтових територіях, реструктуризація кредитів, переформатування програми «є-Робота» тощо.
У переліку рекомендацій Європейської Бізнес Асоціації також логістична та інфраструктурна підтримка: запровадження механізму компенсації деяких транспортних витрат, податкові стимули для транспортних компаній прифронтових територій, тарифні пільги на перевезення.
Згадали в Асоціації і про важливість створення спеціальних економічних зон, стимулювання повернення економічно активного населення, диференціацію повітряних тривог, допомогу у розмінуванні тощо. З повним переліком рекомендацій пропонується ознайомитись за посиланням.
В Україні започатковано проєкт “Пліч-о-Пліч: згуртовані громади”
Зміцнення співпраці між прифронтовими громадами-форпостами та тиловими громадами-партнерами – такою є мета проєкту. Його впровадження наприкінці січня схвалив Кабінет міністрів. Відтепер визначення “громада-форпост” – символічна назва, яку українці дали містам та селам, розташованим у 100-кілометровій зоні від лінії зіткнення, а також від кордону з росією та білоруссю – закріплене на рівні Уряду.
Проєкт “Пліч-о-Пліч: згуртовані громади” передбачає створення механізмів співпраці, які допоможуть громадам-форпостам отримувати необхідну підтримку: від гуманітарної допомоги до відновлення інфраструктури, економічного розвитку та покращення якості послуг для місцевих жителів.
Війна завдала величезних збитків і громадам, і підприємствам
Згідно з оцінкою, здійсненою аналітичною командою Київської школи економіки (KSE) спільно з Міністерством розвитку громад та територій України і Міністерством економіки України, загальна сума прямих збитків, завданих інфраструктурі України внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, сягнула майже $170 млрд.
Найбільших втрат зазнали житловий фонд, де прямі збитки оцінюються у $60 млрд, а також транспортна інфраструктура і енергетика.
Втрати транспортної інфраструктури становлять $38,5 млрд. Пошкоджено та зруйновано понад 26 тисяч кілометрів автомобільних доріг, що оцінюється у $28,3 млрд. Втрати залізничного транспорту становлять $4,3 млрд, інфраструктури портів – $0,85 млрд, авіаційної галузі – $2 млрд.
Енергетичний сектор України втратив $14,6 млрд. Промисловість, будівництво та сектор послуг зазнали збитків на $14,4 млрд. Агропромисловий комплекс також зазнав значних руйнувань – збитки становлять $10,3 млрд. Втрачено понад 130 тисяч одиниць сільськогосподарської техніки, знищено або пошкоджено 4 мільйони тонн зерносховищ та 16 тисяч гектарів багаторічних культур.
