Цінники “як у Європі” чи вічний ціновий тиск: чого чекати українським водіям у найближчі 3–4 роки
28 Серпня 20:23
ПРОГНОЗ
Чутки про «космічні» ціни на бензин і катастрофу на заправках не справдилися, а світовий ринок нафти швидко заспокоївся після чергового спалаху на Близькому Сході. Проте українським водіям зітхнути з полегшенням поки не вдається. Поки глобальні котирування йдуть униз, в Україні діють свої, куди жорсткіші правила гри — від щоденних ворожих атак на паливну інфраструктуру до стрибків курсу валют та суперечок щодо податків.
Чи загрожує нам новий ціновий вибух на АЗС, як держава намагається стримати апетити приватних мереж і чому вже до 2030 року еру дорогої нафти чекає захід? Розбираємося разом із експертами у матеріалі «Комерсант Український».
Аналізуючи причини поточного зростання цін на пальне, можна виділити кілька ключових факторів, серед яких першочергову роль відіграє глобальна та локальна безпекова ситуація. Про це зазначив в коментарі «Комерсанта українського» кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
«На подорожчання, безумовно, геополітика. Тобто загострення на Близькому Сході. Це – війна Росії проти України. Ну, слухайте, у нас вже… я думаю, більше ніж 100 АЗС в Україні було зруйновано росіянами з початку повномасштабної війни. І, на жаль, ця цифра майже щодня зростає. Тобто зрозуміло, що це також впливає», — зазначає Ус.
Окрім прямої руйнації інфраструктури зберігання пального, на вартість на АЗС тиснуть внутрішні економічні та нормативні процеси. Зокрема, ідеться про курсові коливання, адже девальвація національної валюти безпосередньо здорожчує імпорт нафтопродуктів. Додатковим чинником, за словами експерта, виступає і регуляторний момент з боку держави.
Чи може подешевшати пальне?
Попри негативні фактори, на ринку існують інструменти та умови, здатні зупинити або навіть розвернути ціновий тренд назад. Першим із таких важелів є активне залучення державного сектору для стримування апетитів приватних ритейлерів.
Іван Ус підкреслює, що цк створює ринковий запобіжник, адже будь-який гравець розуміє, якщо державний оператор пропонуватиме пальне значно дешевше, споживач просто піде до нього. Аби не втратити частку ринку, приватним мережам доводиться стримувати власний маржинальний прибуток.
Другим потужним чинником здешевлення є потенційна деескалація на міжнародній арені. Якщо загострення на Близькому Сході штовхає котирування вгору, то зниження напруги миттєво відіграє ціну назад.
«Потенційна можлива деескалація на Близькому Сході призведе до зниження ціни. Ми це, до речі, спостерігали. Навесні світові ціни були близько 110 доларів за барель марки Brent за ф’ючерсними контрактами на три місяці. Зараз ціна не те що нижче 90, а ескалація знов повернулася… Ми бачимо, що ціна не така велика», — звертає увагу Ус.
Він нагадує, як під час кризи біля Баб-ель-Мандебської протоки ринку пророкували катастрофічні 150 чи навіть 250 доларів за барель. Проте фактично нафта зупинилася в районі 90 доларів і дуже швидко відкотилася до позначок 70–80 доларів за барель. Це свідчить про високу гнучкість ринку та відсутність довгострокових підстав для глобального здорожчання “чорного золота”.
Серед додаткових внутрішніх факторів, які здатні позитивно вплинути на вартість пального для українців, Іван Ус називає детінізацію ринку та розвиток здорової конкуренції.
Яким буде прогноз на 3–4 роки та чи чекати цін «як у Європі»?
Говорячи про середньострокову перспективу до 2030 року, експерт висловлює помірно оптимістичний прогноз. На його думку, передумов для панічного стрибка цін у довгостроковій перспективі немає завдяки глобальним трансформаціям споживання.
«На 2030 рік ціни повинні йти вниз. Ще у 2018–2019 роках робився прогноз щодо світового споживання нафти на 2030 рік, і там якраз казали, що у 2030 році буде досягнуто так зване “плато” — не буде збільшення споживання, тому що знаходяться альтернативи. І безумовно, це буде стримувати зростання цін на нафту у світі», — пояснює кандидат економічних наук.
За словами аналітика, ситуація сформується таким чином, що попит стане відносно стабільним, тоді як пропозиція з боку гравців ринку зростатиме. А співвідношення сталого попиту та підвищеної пропозиції за законами економіки неминуче тисне на ціни у бік зниження.
Звісно, природні інфляційні процеси зберігатимуться, і цінові показники можуть зазнавати короткострокових коливань. Проте чекати “фантастичного” зростання вартості нафти й пального у найближчі роки підстав немає — ринок уже довів свою здатність швидко відновлюватися навіть після найпотужніших геополітичних шоків.
