Екологічне коригування: як новий європодаток може створити проблеми українським експортерам
16 Вересня 20:10
РОЗБІР ВІД 
Українські металурги, та й не лише вони, б’ють на сполох. Євросоюз вже давненько підготував свої закордонним партнерам “подарунок” у вигляді вуглецевого мита на імпорт до ЄС тієї ж сталі, і готовий його застосувати. Українські експортери теж можуть відчути його дію. Якщо, звичайно ж, урядовці не активізують зусилля, аби відтермінувати таку перспективу.
Чим вона загрожує вітчизняним виробникам і що робиться чи не робиться для того, аби їх захистити, з’ясовував «Комерсант Український».
CBAM — українські виробники, які постачають до ЄС такі товари, як сталь, цемент, добрива, електроенергію, алюміній, водень, вже давно засвоїли цю абревіатуру. Вона розшифровується, як Carbon Border Adjustment Mechanism, тобто “механізм прикордонного вуглецевого коригування” і передбачає запровадження податку на викиди вуглецю. Його вплив і можуть відчути вже з 1 січня наступного року, зокрема й українські експортери.
Що ж це за механізм такий
Видання «Комерсант Український» попросило директора GMK Center, голову Комітету промислової екології та сталого розитку ЄБА Станіслава Зінченка пояснити, що і як корегує цей євромеханізм.
Механізм прикордонного вуглецевого коригування обговорюється вже останні чотири роки. Передбачається сплата за різницю між викидами СО2 між європейськими виробниками та виробниками-імпортерами. Що мається на увазі? Якщо ви виробляєте цемент чи сталь, добрива чи електроенергію на підприємстві у Європі, то, наприклад, ваші викиди на тонну сталі чи на тонну цементу становлять, скажімо, одну тонну СО2 на тону продукції. А, приміром, при виробництві індійської сталі чи української сталі в середньому дві тонни СО2 на тонну продукції. І ця різниця, так звана вуглецева місткість, буде сплачуватися імпортером у вигляді податку. Будемо відвертими, не дивлячись на те, що хоч використаний так званий кліматичний механізм, тобто, прив’язаний до викидів СО2, парникових газів, але насправді це звичайний торгівельний захист. Тобто таким екологічним податком європейський ринок захищається від імпорту, — зазначає Станіслав Зінченко.
За його словами, багато торгівельних партнерів Європи вказують, що це недоброчесний механізм, тому що європейські підприємства мали інновації та достатні інвестиції, і тепер запроваджують мито проти країн, що розвиваються, і тому це не є чесним та справедливим кроком. З усім тим цей механізм вже працює і не лише формально.
Механізм працює у рамках звітності, тобто останні два роки компанії звітують за викиди СО2 при експорті до Європи чи при імпорті, якщо ви імпортер. Тобто це такий перехідний період. З 1 січня 2026-го року він вже запрацює повністю. Хоча можна вважати, що він вже працює і фактично. Оскільки, наприклад, якщо вам потрібно зараз там, умовно, 10 тисяч тонн добрив, і вам скажуть, окей, це буде січневий контракт. Бо є період виробництва, період доставляння, період розмитнення і так далі. Тобто по факту цей механізм вже впливає на ринок. І так чи інакше, він змінить торгівельні потоки до Європи, — констатує фахівець.
І торгівельні партнери Європи, за його словами, реагують негативно і намагаються вести перемовини, знаходити свої контрвідповіді або якось гармонізувати процес.
А що Україна?
Україна, на жаль, не має жодної заявленої офіційної позиції стосовно CBAM. Це констатує Станіслав Зінченко, директор GMK Center, голова Комітету промислової екології та сталого розвитку ЄБА.
Перше офіційне за п’ять років дискусії згадування з’явилося лише недавно — у серпні. В плані нового уряду є рядок, що вони будуть намагатися отримати виключення для України, — пояснює фахівець.
“Затвердження для України винятку по CBAM для стимулювання економіки” — так формулюється це пріоритетне завдання, зафіксоване в Плані дій Кабміну за напрямком євроінтеграції. І в України є підстави, аби вимагати відтермінування застосування щодо України цього механізму.
Згідно одного з пунктів регламенту CBAM, якщо є форс-мажор, а війна належить до форс-мажору, то Україна може просити про відтермінування дії CBAM стосовно її експорту. Тобто через те, що у нас війна і буде післявоєнне відновлення, він до нас може не застосовуватись. На жаль, минулий віцепрем’єр пані Стефанішина не робила нічого стосовно цього і не було жодного запиту від українського уряду. І це не дивлячись на те, що з початку 2025-го року по травень-червень всі бізнес-асоціації, всі підприємства-експортери зверталися до уряду з офіційними листами, відкритими, публічними, стосовно негайних дій. Тобто ось така ситуація по Україні на сьогодні. Може ведуться якісь таємні перемовини, але хочу сказати, що всі країни-торгівельні партнери ЄС мають публічні офіційні документи, стратегії, плани, звернення до Єврокомісії стосовно CBAM. Україна – жодного. Тобто так бути не може, — вважає Станіслав Зінченко.
І не лише він дотримується такої думки. Народний депутат України Олексій Кучеренко три місяці тому направив депутатське звернення тодішньому прем’єру з проханням надати напрацьований план заходів щодо відтермінування запровадження для українських підприємств вуглецевого мита.
Видання «Комерсант Український» поцікавилось у парламентарія, чи отримав він відповідь від уряду і яку саме?
Відповіді, на жаль, я не отримав, що взагалі… Чесно кажучи, я був урядовцем і не розумію, як це не відповісти депутату? Це повне, як на мене, цинічне нехтування своїми обов’язками. Я просто жалкую, що пан Шмигаль пішов з посади, і пані Стефанішина, бо до неї, до речі, теж спрямовував звернення. Я б їх до адміністративної відповідальності притягнув, — зазначив народний депутат.
Логічно було поцікавитись: а чи не планує парламентарій ще раз порушити це питання і спрямувати депутатське звернення вже на адресу нових урядовців?
Безумовно, я це зроблю. Просто розумієте, всі ж питання дуже чітко сформульовані, є оцінки від тієї ж Федерації роботодавців України, які наслідки можуть для нас бути. І якщо все-таки не вдасться, скажімо так, відтермінувати, то тоді з першого січня наступного року наші підприємства, ті, які торгують, вони ж шалені кошти змушені будуть сплачувати й втрачати. Мені здається, що там просто безальтернативно треба вимагати відтермінування для нас. Тим більше для цього є абсолютно всі підстави згідно з європейськими документами. Там одним з пунктів регламенту передбачається, що має статись непередбачена, виняткова і не спровокована подія. Так вона, на жаль, сталась. Ну як зараз під час війни, з огляду на те, в якому стані економіка країни, як ми можемо брати на себе додаткові зобов’язання, які призведуть до дуже серйозного навантаження на наші підприємства, — наголосив депутат.
До чого варто готуватись Україні та експортерам
За розрахунками Федерації роботодавців України у разі запровадження СВАМ для України загальне падіння ВВП країни у 2026 році може становити 4,8%. Станом на 2030 – 2034 роки негативний ефект для ВВП може сягнути 6,1 – 6,3%. Зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності через запровадження СВАМ може становити 2,8 млрд дол. США у 2026 році.
У GMK Center наводять ще такі дані: у 2024 році Україна експортувала до ЄС товарів на $24,8 млрд, з яких 14,5% підпадає під CBAM. За оцінками фахівців центру, через запровадження вуглецевого мита найбільше постраждає металургійний сектор, якій експортував продукцію на $3,3 млрд. Вже у перший рік повноцінного впровадження CBAM український експорт чавуну та сталі може зіткнутися з необхідністю здійснення СВАМ-виплат на суму $311 млн.
Продовжує Станіслав Зінченко, директор GMK Center, голова Комітету промислової екології та сталого розитку ЄБА.
Ми робимо регулярно розрахунки. І вони такі, що перший рік роботи CBAM буде тільки по сталевій галузі мінус 300-400 мільйонів доларів для українського експорту. Фізично за перші кілька років існування CBAM для сталевої індустрії це буде мінус по експорту чавуну, мінус по експорту квадратної заготовки, мінус по експорту сортового прокату. Це вдарить, наприклад, по заводу “Криворіжсталь”, що працює на 20 відсотків потужності, оскільки вони не зможуть експортувати свою продукцію. Вона буде неконкурентною відносно турецьких та європейських виробників, — зазначає Станіслав Зінченко.
Українські металурги усвідомлюють таку небезпеку Приміром, операційний директор Групи “Метінвест” Олександр Мироненко називає проблему СВАМ “дуже нагальною” і вважає, що запровадження вимог CBAM потрібно відтермінувати на час дії воєнного стану плюс 3-4 роки, щоб була можливість відновитися після війни й розпочати модернізацію.
Окрім чавуну та прокату, вимоги, передбачені запровадженням механізм прикордонного вуглецевого коригування, можуть зробити неконкурентоспроможним український експорт цементу та добрив, зважаючи на їх високу вуглецеву інтенсивність і необхідність здійснення відповідних CBAM-виплат. Впливатиме це і на перспективи відновлення країни після війни.
Директор GMK Center Станіслав Зінченко нагадує, що вже зараз 65% нашого експорту припадає на Європейський Союз. І запровадження механізму CBAM суттєво зменшить можливості української економіки відновитися коштом торгівлі з ЄС.
Автор — Сергій Василевич
