Уряд підвищує оборонні видатки: де візьмуть гроші, як перекроїли бюджет та в чому ризики для України
7 Жовтня 19:26
Кабінет Міністрів України пропонує збільшити видаткову частину бюджету-2025 ще на 324,8 млрд грн, спрямувавши ці кошти на потреби оборони. Це не жест щедрості, а радше вимушена реакція на воєнні виклики. Особливість у тому, що частину грошей планують “перехопити” із запланованих на 2026 рік ресурсів у межах ініціативи ERA Loans (Євросоюз та країни “Великої сімки”).
Чому Уряд пішов на цей крок, де намагатиметься знайти фінансування та чи існують у рішення збільшити видатки на “оборонку” свої підводні камені та ризики, розбирався «Комерсант Український».
Що сталося
У понеділок, 6 жовтня, Уряд зареєстрував законопроєкт про чергове збільшення видатків.
Голова Кабміну Юлія Свириденко пояснила: рішення продиктоване динамікою фронту і постійно змінними умовами бойових дій. Росія не збирається зупинятися, змінює тактику на фронті і лише посилює атаки на нашу енергетичну інфраструктуру в тилу.
Ми маємо бути гнучкими та швидко адаптувати наші витрати, щоб дати Війську всі необхідні засоби й ресурси протидії ворогу, — написала Свириденко на своїй сторінці у Facebook.
Це вже друге підвищення оборонних витрат у 2025-му: попереднє, на 412,4 млрд грн, відбулося наприкінці липня. Такі проміжні “ревізії” бюджету стають майже традиційними в умовах повномасштабної війни.
Як часто і навіщо коригують бюджет
Коригування бюджету посеред року — не виняток, а закономірність. Під час війни ситуація на фронті та потреби змінюються швидше, ніж можна передбачити на етапі планування.
Для прикладу: у 2023 році оборонний бюджет збільшували двічі (у березні — на 537 млрд грн, у жовтні — на 303 млрд). У 2024-му парламент схвалив одне підвищення — у вересні на 500 млрд грн.
Міністерство фінансів пояснює: причина в мінливій динаміці бойових дій і зростанні атак на цивільну та енергетичну інфраструктуру.
Збільшення видатків для ефективного опору агресії є вимушеною необхідністю, — йдеться у релізі Мінфіну.
Раніше Україна не мала змоги спрямовувати кошти ERA Loans безпосередньо на оборонні цілі — це й було обмеженням, яке уряд нині намагається зняти.
Що таке ERA Loans і як вони працюють
Ініціатива ERA Loans (Extraordinary Revenue Acceleration Loans) — один із механізмів фінансування України, створений ЄС та країнами G7. Джерелом є так звані “виняткові доходи” від заморожених державних активів Росії.
Суть полягає в тому, що країни-кредитори (ЄС, США, Канада, Японія, Велика Британія) надають Україні кредити, а їхнє погашення відбуватиметься коштом прибутків від цих заморожених російських активів.
Основні принципи ERA Loans:
- усі позики мають бути повністю передані Україні до 31 грудня 2027 року;
- не менше 95 % доходів від «іммобілізованих» активів спрямовуються на погашення цих позик;
- раніше Україна не могла вільно спрямовувати частину цих коштів на оборону — тепер цю можливість розширюють.
За оцінками Київської школи економіки, загальний обсяг ERA Loans може сягнути близько 50 млрд доларів США (≈ 45 млрд євро) у 2024 – 2027 роках.
Як Уряд планує розподілити додаткові 324,8 млрд грн
Із загальної суми 310,5 млрд грн підуть до загального фонду бюджету, який фінансує зарплати, забезпечення, закупівлі та інші базові витрати.
Розподіл виглядає так:
Міноборони — понад 301 млрд грн, з них:
- близько 211 млрд — безпосередньо на потреби ЗСУ,
- 84,5 млрд — на закупівлю, ремонт і модернізацію техніки,
- 5,5 млрд — на реформу оборонно-промислового комплексу (ОПК).
Нацгвардія — 8,2 млрд грн;
СБУ — 1,3 млрд грн;
Державна спеціальна служба транспорту — майже 1 млрд грн.
Ще 14,3 млрд грн Кабмін пропонує спрямувати до спецфонду, зокрема:
- Міноборони — 9,7 млрд грн (розвиток ОПК, ремонт техніки, закупівля зброї);
- Державна служба зв’язку та захисту інформації — 4,3 млрд грн на закупівлю дронів;
- Держприкордонслужба — 82,9 млн грн;
- ГУР і Служба зовнішньої розвідки — 28,8 млн і 7,9 млн грн відповідно.
Такий поділ між загальним і спеціальним фондами дозволить Кабінету Міністрів бути гнучким, але водночас потребує суворого контролю, щоб кошти використовувалися саме за призначенням.
Джерела фінансування: звідки візьмуть гроші
1. Основне джерело — ERA Loans. Зі збільшення бюджету 294,3 млрд грн планують профінансувати саме коштами ERA. Це ключовий елемент, який змінює логіку фінансування: ресурси, заплановані на 2026 рік, переносяться на поточний.
Під час попереднього підвищення витрат у липні уряд також покладався на ERA, однак тоді ще потрібно було отримати дозвіл Єврокомісії використати частину коштів достроково.
2. Збільшення податкових надходжень. Додатково Уряд очікує приблизно 20 млрд грн від зростання надходжень із ПДФО та військового збору — завдяки підвищенню зарплат військовослужбовців у листопаді – грудні.
3. Скорочення цивільних витрат. Ще 10,4 млрд грн Уряд пропонує зекономити коштом невоєнних статей:
- 6,5 млрд грн — зменшення видатків на погашення ОВДП та відсоткових платежів завдяки зміцненню гривні й мораторію на виплати за єврооблігаціями до 2027 року;
- 3 млрд грн — економія на кредитах, виданих під державні гарантії;
- до 1 млрд грн — скорочення непріоритетних витрат у державних органах.
Читайте також: ЄС терміново шукає $19 млрд для покриття бюджетного дефіциту України, – FT
Рекордне збільшення бюджету воєнного часу: ризики та виклики
Залежність від ERA Loans. Якщо надходження від заморожених російських активів виявляться нижчими або затримаються, Україна може не отримати повний обсяг ресурсів. Це створить ризик дефіциту.
Ослаблення бюджету-2026. Перенесення частини коштів із наступного року фактично “позичає майбутнє”. Якщо допомога партнерів скоротиться, уряд матиме менше можливостей покривати потреби.
Політична процедура. Законопроєкт уже зареєстрований. Перше читання заплановане на 21–23 жовтня, остаточне голосування — до 1 листопада. Якщо процес затягнеться, це може відкласти розподіл коштів.
Контроль і прозорість. При такому масштабі фінансування контроль стає критично важливим. Спецфонд не має перетворитися на «сіру зону» без звітності.
Чому Уряд пішов на ризикований крок
Ситуація на фронті змінюється щотижня. Тому потреби ЗСУ не можуть чекати нового бюджетного року.
Крім того, зіграв велику роль той фактор, що ERA Loans дозволяють залучати ресурси без додаткового боргового тиску на Україну.
Серед інших причин економічні аналітики виділяють:
- використання доходів від російських активів — символічно справедливе рішення: агресор фінансує опір;
- внутрішні резерви скорочення витрат вичерпані.
Вони також наголошують, що у кейсі зі збільшенням видатків у кошторисі-2025 варто звернути особливу увагу на:
- фактичне надходження коштів ERA: чи дійдуть вони вчасно й у повному обсязі;
- прозорість розподілу: чи забезпечить уряд звітність і аудит використання ресурсів;
- стан бюджету-2026, адже перенесення коштів уже створює потенційний дефіцит;
- реакцію партнерів і правовий статус активів. Міжнародна система все ще шукає сталі механізми для їхнього використання.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
