Країни Східної Європи готують лікарні до війни – Politico

17 Червня 13:09

Прикордонні країни НАТО посилюють підготовку медичних закладів до можливого військового конфлікту з росією, створюючи підземну інфраструктуру, закуповуючи бронежилети для медиків та формуючи стратегічні запаси медикаментів. Про це йдеться у статті Politico “Європейські прикордонні країни готують свої шпиталі до війни”, повідомляє «Комерсант Український».

Як пише видання, з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну загроза військового конфлікту на східному фланзі НАТО стала особливо відчутною. Тому Литва, Латвія та Естонія активно переглядають протоколи кризового реагування для медичних установ, організовують навчання та інвестують у захисне спорядження для персоналу.

“Це не питання того, чи нападе росія. Це питання того, коли”,

– заявив Рагнар Вайкнеметс, заступник генерального директора Естонської ради охорони здоров’я, яка відповідає за готовність до кризових ситуацій.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Перехід під землю

Сантарос, університетська лікарня Вільнюса, розташована лише за 50 кілометрів від зовнішнього кордону ЄС з Білоруссю, розвиває підземну інфраструктуру, сховища, вертолітні майданчики та автономні системи, які дозволять їй функціонувати навіть при відключенні електроенергії або водопостачання.

В Естонії, окрім бронежилетів для екіпажів швидкої допомоги, планують розподіляти супутникові телефони для підтримки зв’язку у разі відмови традиційних мереж. Навіть передбачені плани створення незалежної інтернет-мережі в разі необхідності.

Багато лікарень у Східній Європі особливо вразливі через високі будівлі та розташування в одному комплексі, йдеться у статті. Тепер медичні заклади вивчають можливості переобладнання підвалів під операційні зали на випадок необхідності.

Естонія виділила 25 мільйонів євро на постачання для масових втрат, включаючи ортопедичне обладнання, джгути та травматологічні набори. Латвія з часів COVID-19 зобов’язала медичні установи підтримувати тримісячний запас ліків.

Кадри – це проблема

Проблемою залишається кадрове забезпечення. Литовське опитування показало, що понад чверть медичних працівників, імовірно, втечуть під час війни, менше ніж 40 відсотків залишаться, а третина не визначилася.

Естонія посилює системну підготовку кадрів. Лікарні, екіпажі швидкої допомоги та медики навчаються переходити в “кризовий режим”, коли треба справлятися з великим потоком пацієнтів та лікувати військові поранення – осколкові рани, вогнепальні травми, опіки, ампутації.

Медики з Литви їздять в Україну, щоб на власному досвіді дізнатися, як лікарні справляються з ракетними обстрілами, масовими втратами та відключеннями електроенергії. Після дронових атак наслідки важко уявити – багато ран не схожі ні на що з раніше бачених.

Країни, віддалені від лінії фронту, також мають готуватися приймати пацієнтів та біженців. За словами експертів, у разі реального конфлікту кількість жертв може драматично перевищити українські показники – замість 4 тисяч евакуйованих за три роки може йтися про 4 тисячі за два тижні.

Як пише видання, питання безпеки охорони здоров’я під час конфліктів підняла Польща, яка зараз головує в Раді ЄС. Там, на відміну від Естонії, ніхто не знає, коли – або чи взагалі – прийде війна. Але як зауважив Вайкнеметс: