Крим як пастка: окупанти тремтять, а світ обговорює “злив”, який міг би змінити все
22 Квітня 18:14
РОЗБІР ВІД 
Крим — як предмет торгу? Останні заяви американських медіа приголомшили український інформаційний простір. Анексія — як частина можливої мирної угоди з агресором? У той час як українська влада спростовує будь-які натяки на перегляд кордонів, в американських колах нібито розглядають сценарії, які ще вчора здавались табу. Що насправді криється за цими інформаційними вкидами. Чому саме зараз підіймається тема “легітимізації” окупації? І як страх на півострові перетворюється на паніку — про все це у матеріалі «Комерсант Український».
В останні тижні інформаційне поле заполонили суперечливі сигнали щодо майбутнього Криму. Видання The Wall Street Journal повідомило, що Україна отримала від США низку неофіційних пропозицій щодо можливого завершення війни, серед яких — припущення про визнання анексії Криму росією. Bloomberg також пише про готовність Вашингтона “закріпити” контроль росії над півостровом у рамках ширшої мирної угоди з москвою.
Проте українська влада твердо стоїть на своєму. Радник голови Офісу президента Сергій Лещенко наголосив: питання територіальної цілісності на переговорах не порушується. Ані на зустрічах у Саудівській Аравії, ані у Франції жодна зі сторін не підіймала тему перегляду кордонів України. Лещенко нагадав, що подібні “пробні кулі” запускались ще до президентства Дональда Трампа, який також натякав, що Крим нібито “хоче бути з росією”. Але тоді це не мало наслідків — і не матиме їх зараз.
Політичне рішення чи інформаційний “злив”
Ми маємо справу не з політичним рішенням, а з навмисним інформаційним зливом. Таку думку в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» висловив політолог Володимир Фесенко.
“Це вкид, явно, злив, можна сказати, тому що це такий жанр, який традиційно, він ще не жанр, а спосіб. Злив інформації — це давній інструмент у політиці, який застосовується з різними цілями”, – заявив Фесенко.
На його думку, є кілька причин, чому зараз з’явилася ця тема.
Зондаж громадської думки
За словами політолога, це може бути спроба протестувати, як суспільство та політичні еліти реагують на подібну ідею.
“Треба провести зондаж інформації, як її будуть сприймати… Це може бути така непряма, опосередкована легітимація цієї теми, щоб звикли до неї – спочатку інформаційно, а потім політично”, – зазначає Володимир Фесенко.
Спроба зірвати просування ідеї здачі Криму
Інша версія – що інформаційний витік ініціювали саме ті сили в США, які проти включення визнання Криму до можливих мирних домовленостей.
“Люди, які це розуміють в Адміністрації США, дають витік. Щоб ця ідея викликала критичну реакцію, щоб її можна було зняти з обговорення, щоб вона не зіпсувала весь переговорний процес”, – пояснює Фесенко.
Переговорний маневр
Також це може бути типовим дипломатичним трюком, що має на меті відволікання уваги від справжніх предметів переговорів.
“У військових є таке поняття – фальш-ціль. Щоб вся увага була зосереджена на якомусь іншому предметі, а реальні поступки вимагатимуть по інших темах”, – підкреслює Володимир Фесенко.
Політолог також наголошує: навіть Китай, Іран і Білорусь не визнали анексії Криму юридично, тож сама ідея, що США можуть це зробити, є абсурдною і принизливою.
“Це буде ганьба для Сполучених Штатів. Тим більше, що при першому президентстві Трампа Держдепартамент США ухвалив Кримську декларацію, яка визнає Крим невіддільною частиною України. І тут прямо протилежна позиція. Це ганьба”, – резюмував Фесенко.
В Криму готуються до ударів?
Тим часом на самому півострові відбуваються події, які важко пояснити інакше, ніж страхом і панікою. Росіяни заборонили цивільним користуватись Кримським мостом аж до 10 травня, офіційно — через “загрозу провокацій”. Неофіційно — з остраху, що об’єкт знову стане мішенню для українських ударів. Бо як би в Кремлі не називали цей міст “сакральним”, але він залишається незаконно збудованим і є абсолютно легітимною військовою ціллю.
До цього додається хаотичне переміщення російської техніки півостровом. Про це повідомляє партизанський рух АТЕШ, посилаючись на свої джерела в лавах ЗС РФ.
Системності немає, логіки — теж. Є лише нагальна потреба створити видимість контролю, яка чимраз більше схожа на ледь приховану паніку. Аналогічну ситуацію вже спостерігали під час активних ударів ЗСУ у 2023–2024 роках.
За цим усім постає питання: до чого готується Крим? Окупаційна влада — до втечі? Кремль — до переговорів? Чи, може, українське військо — до звільнення?
Зрозуміло одне: сценарій «здачі» Криму не влаштовує ні українське суспільство, ні армію, ні навіть багатьох міжнародних партнерів, які добре пам’ятають, що будь-яке потурання агресору — це запрошення до нової війни. Крим — це Україна. І поки над ним майорить ворожий триколор, боротьба триває. На фронті, в тилу, в інформаційному просторі, і в серцях мільйонів українців.
