На платформі Дія.Engine з’явився ШІ-сервіс. Як штучний інтелект змінює держпослуги
24 Березня 17:35
Міністерство молоді та спорту України першим запустило ШІ-сервіс на платформі Дія.Engine. Про це повідомили у Міністерстві цифрової трансформації, інформує «Комерсант Український».
Новий сервіс допомагає без помилок оформлювати та покращувати заявки на конкурси міжнародних обмінів молоді, а також аналізує шанси на успіх. Він працює на основі open-source мовних моделей та відповідає українським стандартам інформаційної безпеки.
Якщо раніше претенденти на участь в конкурсах витрачали багато часу на перевірку документів вручну, а помилки призводили до відмов, то тепер недоліків легко позбутися ще до подання. Приміром, автоматична перевірка здійснюється від 3 до 15 хвилин і заявник відразу отримує рекомендації.
Дія.Engine – це платформа, яка допомагає міністерствам і державним органам зручно створювати й керувати реєстрами. Кожен сервіс у Дії базується на цих реєстрах і безпечному обміні даними між ними.
Як штучний інтелект змінює державні послуги у світі
Використання штучного інтелекту світовими урядами за три роки зросло в понад півтора раза. Це підтверджує дослідження «Національні великі мовні моделі», проведене українською ШІ-спільнотою на чолі з технологічною компанією OpenBabylon, спільнотою lang-uk та Українським католицьким університетом.
Головною причиною стрибка у використанні штучного інтелекту стало те, що країни створюють локальні великі мовні моделі, які допомагають їм розробляти якісні ШІ-продукти для державного сектору, медицини, оборони, освіти та сільського господарства.
Автори дослідження проаналізували 18 макрорегіонів у світі, що представляють 85% світового населення, і виявили ключові переваги створення моделей локальними мовами.
Досвід багатьох країн показує, що великі мовні моделі:
– спрощують роботу з нормативними документами (Албанія, Сербія);
– покращують комунікацію між органами влади та громадянами (Нідерланди);
– оптимізують процеси публічних закупівель і перекладу юридичних матеріалів (Албанія);
– підвищують ефективність ведення сільського господарства через індивідуальне консультування фермерів (Нігерія);
– покращують процеси у медицині: структурують медичні записи, прогнозують ризики захворювань і допомагають лікарям формувати медичні рекомендації (Швеція, Кенія);
– допомагають в обороні: їх використовують для пошуку інформації у відкритих джерелах (OSINT) та дають відповіді на запити військових, адаптовані до специфічних стилів військової комунікації (США, Китай);
– можуть адресно інформувати громадян про державну допомогу (Північна Македонія).
Розробивши національні моделі, країни створюють ШI-асистентів та спеціалізовані чатботи для громадян – лікарів, школярів, фермерів, держслужбовців та інших спеціалістів і груп населення.
Ознайомитись з дослідженням «Національні великі мовні моделі» можна за посиланням.
Які мовні моделі нині є найбільш популярними
Багато-хто вже добре знайомий з Google асистентом, з Siri і з десятками інших чат-ботів та асистентів, які створені на основі штучного інтелекту і допомагають відповідати на запитання, запускати музику, нагадувати про події в календарі тощо.
Одна з найбільш відомих і поширених мовних моделей на основі штучного інтелекту – ChatGPT (Generative Pre-trained Transformer). Ця модель здатна розуміти інформацію від користувачів/-ок і надавати відповіді на ці запити. Вже два роки, як вона доступна в Україні.
ChatGPT використовує алгоритми машинного навчання для аналізу тексту, що вводиться, і генерування відповідей, які покликані імітувати людську розмову. Чат-бот постійно навчається на великому масиві текстових даних, зокрема це книги, новинні статті, сторінки Вікіпедії та вебсайти. Завдання людини – максимально чітко сформулювати запит до системи ШІ, щоб отримати найбільш точний і вичерпний результат.
Що з українськими мовною моделлю
У новій стратегії з цифрового розвитку інновацій України до 2030 року багато уваги приділяється саме темі штучного інтелекту. Технологію планують використовувати в освіті та науці, енергетиці, охороні здоров’я та інших галузях. За словами Олексія Молчановського, директора з інновацій Українського католицького університету, голови експертно-консультаційного комітету з розвитку ШІ в Україні при Міністерстві цифрової трансформації, дуже важливо, щоб ці ШІ-сервіси базувались на україноцентричній мовній моделі (LLM), оскільки наявність подібної моделі – це питання цифрового суверенітету України
Якраз одним з головних завдань недавно створеного Центру передового досвіду з розробки та інтеграції ШІ (AI Center of Excellence) є запуск національної мовної моделі (LLM). За словами Михайла Федорова, міністра цифрової трансформації України, ця модель стане основою для якісної розробки державних продуктів та пришвидшить інтеграцію штучного інтелекту в український бізнес.
Посадовець також анонсував появу в Дії вже в першому кварталі 2025 року ШІ-асистента, який заслуховуватиме скарги громадян і переадресовуватиме їх до відповідних державних установ.
Михайло Федоров повідомив, що держава має перед собою мету: до 2030 року увійти до ТОП-3 країн світу за рівнем інтеграції та впровадження ШI-рішень.
