Путін назвав головну проблему армії РФ — і це не ракети
1 Вересня 23:56
Кремлівський диктатор Володимир Путін визнав, що головну загрозу для російської армії становлять українські дрони – у повітрі, на землі та під водою. Про це він заявив журналістам після завершення візиту до Киргизстану, повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на російські медіа.
«Зараз головний виклик — це, звичайно, безпілотники, причому в усіх середовищах: під водою, на морі, на землі та в повітрі. І це для нас виклик, він серйозний», — сказав Путін.
Глава Кремля запевнив, що російські підприємства нібито нарощують виробництво засобів протидії дронам. Проте він не уточнив, про які саме технології й обсяги виробництва йдеться та коли російська армія зможе отримати їх у необхідній кількості.
Що саме визнав Путін
У своїй заяві Путін назвав одразу чотири середовища застосування безпілотних систем:
- у повітрі;
- на землі;
- на поверхні моря;
- під водою.
Це ширше формулювання, ніж традиційні заяви російської влади про загрозу повітряних безпілотників. Фактично йдеться про комплексну зміну сучасної війни, в якій роботизовані платформи виконують розвідку, завдають ударів, доставляють вантажі, мінують території, евакуюють поранених і атакують кораблі та прибережні об’єкти.
Повітряні дрони змінили фронт
Наймасовішим різновидом безпілотних систем залишаються повітряні апарати. На фронті використовують:
- розвідувальні безпілотники;
- FPV-дрони;
- ударні апарати середньої дальності;
- далекобійні дрони;
- бомбери;
- ретранслятори зв’язку;
- дрони-перехоплювачі;
- безпілотники для дистанційного мінування.
Повітряні дрони дозволяють виявляти техніку та особовий склад, коригувати артилерійський вогонь і завдавати точкових ударів без безпосереднього наближення військовослужбовців до позицій противника.
За офіційними даними Збройних сил України, у липні 2026 року підрозділи безпілотних систем виконали 449 тисяч завдань — на 3% більше, ніж у червні.
За цей час було уражено 226 тисяч цілей противника, що на 13% перевищує показник попереднього місяця. Відповідну статистику оприлюднили на офіційному сайті ЗСУ.
Зростання кількості уражень на 13% за збільшення числа завдань лише на 3% може свідчити про підвищення результативності застосування безпілотників.
Україна нарощує використання наземних роботів
Окремо розвиваються наземні роботизовані комплекси. Їх застосовують для логістики, мінування, розмінування, евакуації поранених, підвезення боєприпасів і виконання бойових завдань.
У липні такі платформи виконали понад 23,7 тисячі завдань — на 41% більше, ніж у червні.
Ключова перевага наземних роботів полягає у можливості виконувати небезпечні операції без безпосередньої присутності військових. Особливо це важливо на відкритих ділянках фронту, які постійно перебувають під спостереженням ворожих дронів.
Швидке зростання кількості завдань свідчить, що наземні роботизовані комплекси поступово переходять від експериментального застосування до системної роботи у військах.
Морські безпілотники змінили ситуацію у Чорному морі
Україна стала однією з перших держав, яка почала масштабно використовувати безекіпажні катери для бойових операцій.
Морські дрони можуть виконувати розвідку, атакувати кораблі, порти й інші військові об’єкти. Вони значно дешевші за великі бойові кораблі, проти яких застосовуються, а їхня втрата не створює ризику для екіпажу.
Саме розвиток безекіпажних катерів став одним із чинників, які змусили Росію обмежити використання Чорноморського флоту поблизу підконтрольного Україні узбережжя та посилити захист військово-морських баз.
Навіщо Росія заговорила про підводні дрони
Найменш публічним напрямом залишаються підводні безпілотні системи. Вони можуть використовуватися для розвідки, обстеження дна, виявлення мін, контролю акваторій і потенційного ураження морських об’єктів.
На відміну від надводних катерів, такі апарати складніше помітити за допомогою звичайних камер, радарів і повітряного спостереження. Для протидії їм потрібні гідроакустичні системи та спеціалізовані засоби виявлення.
Путін не навів прикладів застосування підводних апаратів проти Росії. Тому його слова можуть стосуватися не лише поточної ситуації, а й очікуваного розвитку військових технологій.
Чому Росії складно протидіяти дронам
Безпілотні системи створюють для традиційної армії одразу декілька проблем.
По-перше, дрони порівняно дешеві, тоді як ракети й інші засоби їх перехоплення можуть коштувати значно дорожче.
По-друге, виробники постійно змінюють частоти зв’язку, навігаційні системи, програмне забезпечення та конструкцію апаратів. Технологія протидії може застаріти вже через декілька місяців.
По-третє, одного універсального засобу захисту не існує. Проти різних типів дронів потрібне поєднання:
- радіоелектронної боротьби;
- мобільних вогневих груп;
- дронів-перехоплювачів;
- засобів радіолокаційного та акустичного виявлення;
- інженерного захисту;
- систем раннього попередження;
- засобів боротьби з наземними та морськими платформами.
Окремою проблемою є масштаб. Навіть ефективна система протидії має бути встановлена не в одному місці, а вздовж фронту, навколо аеродромів, портів, військових баз, промислових підприємств і логістичних вузлів.
Дрони вже впливають не лише на фронт
Українські далекобійні безпілотники регулярно досягають об’єктів у глибині території Росії. Під загрозою опиняються нафтопереробні підприємства, військові заводи, склади, аеродроми й логістична інфраструктура.
Президент України Володимир Зеленський 1 вересня заявив, що через регулярну появу дронів російський повітряний простір стає небезпечним для комерційної авіації. Він закликав авіакомпанії та страхові компанії враховувати ці ризики.
Українська сторона наголошує, що не становить загрози цивільним літакам. Водночас війна, розпочата Росією, змушує російські аеропорти запроваджувати обмеження під час безпілотних атак.
Унаслідок цього дрони впливають не тільки на військові операції, а й на авіасполучення, страхування, роботу підприємств та економіку РФ.
