Реактивні “Шахеди”, “Дань-Т” та балістичний удар: що готує Росія на кінець вересня — прогноз Криволапа
1 Вересня 18:01
ПРОГНОЗ
Київ та низка українських міст уже кілька діб поспіль живуть у режимі майже безперервних повітряних тривог. Російські окупаційні війська змінили тактику. Замість одномоментних масованих залпів вони перейшли до виснажливих затяжних атак маленькими групами безпілотників. Про нові технологічні виклики, затримку з виробництвом дронів-перехоплювачів, трагічні інциденти на складах та реальні терміни створення власного протибалістичного щита в інтерв’ю «Комерсант Український» розповів авіаційний експерт Костянтин Криволап.
В чому новизна тактики РФ?
Останніми днями мешканці столиці спостерігають нову схему ворожих атак: повітряні тривоги тривають годинами, лунає відбій, а вже за 30–40 хвилин ворожі БПЛА знову входять у простір міста. За словами Костянтина Криволапа, Росія кардинально змінила свою парадигму й методи досягнення цілей.
«Основний метод ворога зараз — це постійний психологічний тиск та роздратування населення. Росіяни намагаються створити атмосферу безвиході, аби примусити українське суспільство та владу до капітуляції. До цього додаються наші внутрішні проблеми: скандали довкола мобілізації, корупція та не завжди зрозумілі кадрові перестановки», — зазначає Криволап.
З технічної точки зору Росія вийшла на промислові потужності випуску близько 3 тисяч «Шахедів» (зокрема реактивних модифікацій) на місяць. Це означає здатність запускати близько 100 БПЛА на добу.
«Доба має 1440 хвилин. Якщо поділити це на 100 дронів, виходить, що ворог із інтервалом в 1 годину запускає по 5–6 безпілотників. Витрачаючи в найгіршому для себе випадку близько 1 мільйона доларів на годину, росіяни забезпечують майже повний параліч життя такого мегаполіса, як Київ», — пояснює Криволап.
Експерт попереджає, ця тактика — лише перший етап. Наприкінці вересня або на початку жовтня окупанти можуть комбінувати реактивні та гвинтові «Шахеди», дрони-декої (імітатори), дешеві дрони-ракети типу «Дань-Т», а також накопичений за цей час запас балістичних і крилатих ракет.
Чому досі немає дронів-перехоплювачів?
Ще рік тому в українському медіапросторі активно обговорювали розробку вітчизняних дронів-перехоплювачів, які мали б нищити ворожі БПЛА в повітрі. Проте на практиці масового застосування цих засобів досі не спостерігається.
«Ще минулого року було зрозуміло, що “Шахед” розвиватиметься за двома напрямками: якісне збільшення швидкості (завдяки реактивним двигунам до 500–550 км/год) та покращення завадостійкості, зв’язку й систем донаведення. Те, що було розпочато профільними відомствами, до належного серійного рівня досі не доведено», — констатує Криволап.
За словами експерта, в Україні вже близько 10–12 виробників наблизилися до створення готових зразків. Однак наявність розробки не означає серійного виробництва.
«Це питання не стільки фізичного, скільки організаційного ресурсу, який ми ніяк не можемо правильно спрямувати. Після відставки відповідальних осіб у нас фактично немає єдиної людини, яка б повністю замикала на собі систему Малого ППО. Перший рівень боротьби — це РЕБ та детекція місць пуску ще за 1500 км від кордону. Далі мають працювати прості перехоплювачі, за ними — швидкі реактивні дрони й дешеві зенітно-ракетні комплекси. Поки ця ланцюгова система не вибудувана як годинник, ситуація залишатиметься складною», — наголошує авіаційний фахівець Криволап.
Проєкт «Фрея» та вітчизняні антибалістичні системи
Коментуючи участь України разом із Британією та європейськими партнерами в створенні власної системи перехоплення балістичних ракет (проєкт «Фрея»), Костянтин Криволап висловив стриманий оптимізм щодо термінів.
Архітектура проєкту передбачає використання відкритого стандарту Link-16 та залучення провідних західних компаній:
- Kongsberg (Норвегія) — забезпечення інтеграції систем;
- Firepoint (Україна) — розробка балістичної/зенітної ракети F-P7X (яка вже пройшла перші випробування);
- Diehl Defense (Німеччина) — поставка головок самонаведення;
- SAAB, Thales, HENSOLDT — радари та локаційні системи.
«З технічної точки зору тут усе зрозуміло. Перші реальні випробування та перехоплення ми можемо побачити вже наприкінці цього року — в грудні, або на початку наступного — у січні-лютому. Основна проблема полягає не в технологіях, а в політичній волі та розподілі бізнес-інтересів між країнами-учасницями», — зазначає Криволап.
Водночас щодо інформації про передачу Великою Британією технологій для локалізації виробництва ракет Storm Shadow / SCALP (а також авіаракет Aster-30 для ZRK SAMP/T), Криволап закликає не чекати миттєвих результатів.
«Storm Shadow — це надзвичайно дорога й складна ракета розробки концерну MBDA. Свого часу їхній виробничий цикл складав 48 місяців, і лише нещодавно європейські інженери змогли скоротити його до 18 місяців. Оптимістичний варіант для розгортання повноцінного власного виробництва в Україні — це 3 роки, реалістичний — близько 5 років», — резюмує фахівець.
На перших етапах йтиметься виключно про великовузлову збірку готових компонентів із Європи. Проте головний плюс локалізації полягатиме в тому, що на застосування цих ракет по території РФ Україна вже не матиме жодних політичних обмежень з боку партнерів.
Підготовка до зимового періоду
Оцінюючи готовність України до майбутнього опалювального сезону в умовах постійних атак на ТЕЦ і водоканали, Костянтин Криволап підкреслив, що децентралізація енергомережі так і не була реалізована в належних обсягах.
«Держава не зробила суттєвих кроків для створення малих аварійних систем, які б функціонували в умовах відключення основного енергоживлення. Ворог чітко знає стан нашої інфраструктури, тому зараз головне запекле завдання — вистояти та швидко адаптувати власні оборонні системи до нових викликів», — підсумував Костянтин Криволап.
Отже, ворожа тактика повітряних атак виходить на новий рівень технологічного та психологічного тиску. Україні потрібна не просто інноваційність, а здатність швидко масштабувати власне виробництво — від дронів-перехоплювачів до антибалістичних систем. Тільки чітка організація малого ППО, прискорення локалізації західної зброї та реальна децентралізація критичної інфраструктури дозволять країні дати гідну відповідь на нові виклики Кремля.
