Реформи на паузі — транш урізали: як Україна втратила €1,4 млрд допомоги від ЄС
25 Липня 17:58
Четвертий транш фінансової допомоги Україні в межах програми Ukraine Facility буде меншим, ніж очікувалося. Про це заявив речник Європейської комісії Гійом Мерсьє, повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на “Українську правду”.
Єврокомісія планувала надати €4,5 млрд, однак за підсумками перевірки виконання реформ пропонує зменшити виплату до €3,05 млрд. Причина — неповне виконання зобов’язань Україною. З 16 структурних реформ, які необхідно було впровадити до цього траншу, три залишились нереалізованими.
Йдеться, зокрема, про:
- завершення децентралізації;
- ухвалення закону щодо реформи АРМА (Агентства з розшуку та менеджменту активів);
- реформу процедури добору суддів до Вищого антикорупційного суду (ВАКС).
За словами Мерсьє, саме ці напрями вважаються ключовими для посилення прозорості, доброчесності та ефективного функціонування антикорупційної та судової систем. Він підкреслив, що четвертий транш був найбільшим як за обсягом фінансування, так і за кількістю реформ, які слід було виконати для його отримання.
Речник ЄК зазначив, що українська сторона заявила про виконання 13 реформ, і Комісія погодилася з цим висновком. Проте невиконання трьох реформ не дозволяє виплатити повну суму. За умов повного дотримання усіх зобов’язань Київ міг би отримати весь пакет у розмірі €4,5 млрд.
Попри зменшення траншу, Єврокомісія визнає прогрес України та закликає продовжити реформи у вказаних сферах. Успішне завершення розпочатого може забезпечити повне фінансування наступних траншів у межах Ukraine Facility, загальний обсяг якого передбачає до €50 млрд на 2024–2027 роки.
У чому полягає програма Ukraine Facility
Це чотирирічна фінансова програма допомоги Україні від Європейського Союзу, загальним обсягом до €50 млрд на період 2024 – 2027 років. Її офіційно затвердили в лютому 2024 року як частину довгострокового бюджету ЄС. Мета програми – підтримка макрофінансової стабільності України, стимулювання реформ, а також післявоєнне відновлення і модернізація країни.
Програма передбачає три основні компоненти:
- бюджетну підтримку,
- інвестиційні стимули,
- технічну допомогу.
Більшість коштів надходять як гранти та пільгові кредити, що виплачуються траншами. Для отримання кожного наступного траншу Київ повинен продемонструвати виконання структурних реформ, узгоджених із Європейською комісією в рамках Плану відновлення.
Серед пріоритетів — реформи у сфері боротьби з корупцією, правосуддя, держуправління, енергетики та покращення бізнес-клімату. Ukraine Facility також покликана підтримати інтеграцію України до єдиного європейського ринку.
Програма вважається ключовим механізмом довгострокової підтримки України з боку ЄС у контексті російської агресії та стратегічної мети — набуття членства в Євросоюзі.
Читайте також: Україна та ЄС підписали кредитну угоду до Ukraine Facility: що вона передбачає
Закон щодо реформи АРМА: про що у ньому йдеться
Він передбачає комплексну реформу Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) з метою підвищення прозорості, ефективності та інституційної спроможності установи. Документ запроваджує нові кваліфікаційні вимоги до голови АРМА та членів керівництва, а також відкриті конкурси з участю міжнародних експертів для забезпечення доброчесності відбору.
Закон встановлює диференційну модель управління активами: “прості” активи (кошти, поодинче майно) виставлятимуться на конкурс через Prozorro‑аукціон, а “складними” буде займатися спеціальна комісія за участю бізнес‑омбудсмана, Нацкомісії з цінних паперів, Мінекономіки та Мін’юсту.
Також він впроваджує механізм “управителя останньої наді” для активів, які не змогли провести через стандартні процедури.
Закон посилює норми контролю:
- обов’язкові квартальні звіти АРМА,
- детальну публічну інформацію в реєстрі активів,
- щомісячні документальні й квартальні виїзні перевірки.
При цьому збільшується поріг вартості активів для передачі в АРМА: з 200 до 500 прожиткових мінімумів, а також вводиться інститут гарантійного платежу за збереження активу під час слідства.
Реформа також впроваджує автоматизовану систему визначення управителів для зменшення людського фактора, заборону на участь конкурентів у призначенні та чітке регулювання підстав для розриву договору в разі конфлікту інтересів.
Реформа процедури добору суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС)
Вона зосереджена на забезпеченні максимальної прозорості, доброчесності та незалежності конкурсного процесу. Ключовим елементом нововведення є продовження повноважень Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) ще на 18 місяців. До цього органу входитимуть іноземні фахівці, які мають вирішальний голос у відборі кандидатів на посади суддів ВАКС. Це гарантує, що конкурсний процес залишається відкритим для міжнародного контролю і звітує як українським, так і західним партнерам.
Згідно з оновленими нормами, з березня 2023 року ГРМЕ продовжує здійснювати супровід конкурсу на заміщення вакантних місць у ВАКС. Завдяки цьому відтермінуванню забезпечується справедливий відбір до призначення нових суддів, навіть за умов затримок у формуванні Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).
Раніше процедура відбору була у колі повноважень ВККС. Однак орган часто критикувалася за недостатню прозорість і вплив суддівського середовища.
Реформа передбачає чіткий поділ функцій: ГРМЕ заслуховує досьє кандидатів, має доступ до матеріалів і впливає на рейтинг, а ВККС ухвалює рішення відповідно до рекомендацій ради. Якщо ГРМЕ не погоджує кандидата, ВККС може призначити його на посаду лише з двома третинами голосів із мінімум дев’ятьма голосами підтримки.
Таким чином, реформа підсилює контроль над добором суддів ВАКС, залучаючи міжнародних експертів з вирішальним голосом. Це важливо не лише для збереження міжнародної довіри до українських антикорупційних судів, але й для відповідності вимогам ЄС та МВФ щодо судової незалежності та протидії корупції.
Читайте також: План для Ukraine Facility: Єврокомісія оцінює квартальний звіт. Україна очікує чергові 3,5 млрд євро
Реформа децентралізації в Україні
Це одна з ключових структурних реформ, яка розпочалась у 2014 році й має на меті передати повноваження, ресурси та відповідальність від центральної влади місцевому самоврядуванню. Має зробити управління ефективнішим, наблизити послуги до громадян і забезпечити реальну автономію громадам у прийнятті рішень.
Основні положення реформи
1. Створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Села, селища та міста об’єднувались у громади, щоб ефективніше використовувати ресурси, мати спільну інфраструктуру й адміністративну систему. Кожна громада отримала повноваження самостійно розпоряджатися бюджетом, управляти освітою, медициною, комунальними послугами.
2. Фінансова децентралізація. Громади отримали право напряму отримувати частину податків (зокрема, 60% ПДФО), що дозволило їм самостійно формувати бюджети, будувати школи, дороги, поліклініки без звернення до Києва.
3. Новий адміністративно-територіальний устрій. У 2020 році Україна скоротила кількість районів (замість понад 490 стало 136) і затвердила карту нових ОТГ, завершивши перший етап реформи.
4. Передача повноважень на рівень громад. Місцеві ради отримали більше впливу на управління освітою, медициною, землею, містобудуванням, культурою й соціальними послугами.
Чому ця реформа важлива:
- підвищує підзвітність і прозорість влади;
- зменшує корупційні ризики через меншу централізацію;
- надає громадам ресурси для розвитку інфраструктури”;
- створює основу для сталого розвитку регіонів і є умовою євроінтеграції.
Станом на 2025 рік реформа децентралізації ще триває, зокрема у частині змін до Конституції, що мають закріпити нову систему місцевого самоврядування на постійній основі.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
