У Раді прогнозують жорстке скорочення видатків: серпень поглибив діру в держбюджеті до 33 млрд грн
2 Вересня 07:57
Україні найближчим часом доведеться різко скоротити бюджетні видатки через недоотримання податків, проблеми з внутрішнім акцизом і потенційно зірвану міжнародну фінансову допомогу. Про це повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа у своєму дописі у Facebook, інформує «Комерсант Український»
За вісім місяців 2026 року загальний фонд державного бюджету недоотримав 33,1 млрд грн запланованих доходів. Майже половина всього відставання виникла лише в серпні. Якщо із загального недовиконання у 33,1 млрд грн відняти серпневі 15,6 млрд грн, на кінець липня відставання від плану становило приблизно 17,5 млрд грн.
Таким чином, у серпні бюджетний розрив збільшився майже на 89%:
- відставання за січень–липень — близько 17,5 млрд грн;
- недонадходження лише за серпень — 15,6 млрд грн;
- загальне відставання за вісім місяців — 33,1 млрд грн.
Які податки принесли найбільше грошей
Основними джерелами наповнення загального фонду за січень–серпень стали:
- імпортний ПДВ – 433,8 млрд грн,
- податок на прибуток – 265,7 млрд грн,
- ПДФО та військовий збір – 245,9 млрд грн (військовий збір з липня 2026 зараховується до спецфонду і цільово спрямовується на грошове забезпечення військових ЗСУ),
- ПДВ з вироблених в Україні товарів – 218,3 млрд грн (вже за вирахунком відшкодованого ПДВ),
- кошти НБУ – 146,1 млрд грн,
- імпортний акциз – 119 млрд грн,
- внутрішній акциз – 88,1 млрд грн,
- дивіденди та частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій – 56,2 млрд грн,
- ввізне мито – 42,5 млрд грн,
- рентна плата – 38,9 млрд грн.
У цій статистиці ПДФО і військовий збір наведені разом за відповідний період. Водночас із 1 липня 2026 року військовий збір зараховується вже не до загального, а до спеціального фонду.
Відповідно до Закону №4908-IX, ці кошти мають використовуватися виключно на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.
Які надходження перевиконали план
Частина податків принесла більше коштів, ніж було передбачено розписом.
Найбільше перевиконання забезпечили:
- податок на прибуток підприємств — плюс 29,2 млрд грн, або 12,4%;
- ПДФО та військовий збір — плюс 8 млрд грн, або 3,4%;
- акциз із ввезених товарів — плюс 2,1 млрд грн, або 1,8%;
- рентна плата — плюс 1,3 млрд грн, або 3,4%.
Загальне перевиконання за цими чотирма напрямами становить понад 40 млрд грн. Воно частково компенсувало значно більші втрати за іншими статтями.
Саме тому загальне відставання бюджету становить 33,1 млрд грн, хоча сума основних недовиконаних показників наближається до 84 млрд грн.
Які податки провалили план
Найбільше коштів бюджет недоотримав від податку на додану вартість.
Відставання за основними джерелами:
- ПДВ із вироблених в Україні товарів — 35,6 млрд грн, або 14%;
- імпортний ПДВ — 23,8 млрд грн, або 5,2%;
- внутрішній акциз — 12,1 млрд грн, або 12%;
- дивіденди та частина прибутку господарських організацій — 11,6 млрд грн, або 17,1%;
- ввізне мито — близько 574 млн грн, або 1,3%.
Разом ці п’ять напрямів недовиконані приблизно на 83,7 млрд грн.
Найбільша проблема — ПДВ. Сукупно внутрішній та імпортний податок на додану вартість не принесли близько 59,4 млрд грн запланованих доходів.
На що витрачали бюджет у 2026 році
Найбільшим напрямом фінансування залишається оборона. За даними голови бюджетного комітету, від початку року на неї спрямували близько 1,8 трлн грн — 62% видатків загального фонду.
Серед інших великих напрямів:
- погашення внутрішнього й зовнішнього боргу — 377,3 млрд грн;
- соціальний захист і підтримка ветеранів — 306,8 млрд грн;
- обслуговування державного боргу — 249,4 млрд грн;
- програма медичних гарантій і скринінг здоров’я — 127,6 млрд грн;
- освітня субвенція та доплати вчителям — 102,3 млрд грн;
- базова й додаткові дотації місцевим бюджетам — 43,6 млрд грн.
Скільки Україна отримала від партнерів та ОВДП
За інформацією Підласої, у січні–серпні на проведення видатків загального фонду використали близько $20 млрд міжнародної допомоги.
Ще 317 млрд грн на фінансування загального фонду залучили через облігації внутрішньої державної позики. У серпні чистий приріст фінансування від ОВДП становив лише близько 18 млрд грн.
ОВДП — це не податкові доходи, а державні запозичення, які Україна має погашати та за якими сплачує відсотки.
Внутрішні облігації залишаються одним із головних джерел фінансування оборонних потреб, оскільки міжнародні партнери переважно спрямовують бюджетну допомогу на цивільні видатки.
Чому міжнародне фінансування опинилося під ризиком
Ситуацію ускладнило голосування Верховної Ради 1 вересня. Парламент не підтримав низку законопроєктів, пов’язаних із програмами зовнішнього фінансування.
Президент Володимир Зеленський заявив, що три документи могли відкрити Україні понад $4 млрд міжнародної підтримки, а ще два були передбачені програмою співпраці з МВФ.
Одним із найбільш дискусійних став законопроєкт про оподаткування міжнародних посилок вартістю до €150. Він отримав лише 194 голоси за необхідних 226.
За оцінкою Підласої, під ризиком перебувають:
- близько $4,26 млрд макрофінансової підтримки;
- близько $1,66 млрд фінансування в межах програми МВФ.
“На фоні цього парламент сьогодні провалив голосування за закони – умови траншів макрофінансової допомоги ЄС (загальна сума траншу $4,26 млрд) і МВФ (загальна сума – $1,66 млрд). У таких умовах нас чекає жорстке скорочення видатків бюджету вже найближчим часом”, – наголосила Підласа.
Водночас «провал голосування» не обов’язково означає остаточну втрату всієї суми. Верховна Рада може повернутися до документів, а строки виконання окремих умов можуть бути переглянуті або уточнені у переговорах із партнерами.
