Школа на відстані: які виклики чекають дітей та вчителів

25 Червня 17:57
РОЗБІР ВІД «Комерсант Український»

Міністерство освіти і науки України оновило правила організації дистанційного навчання в умовах воєнного стану. Мета — забезпечити кожній дитині доступ до якісної освіти незалежно від її місця розташування: в Україні, на тимчасово окупованих територіях або за кордоном. І саме тут починаються найскладніші моменти, адже кожна школа має відповідати певним стандартам, а дітям, які перебувають за межами України, доведеться докласти значних зусиль, щоб отримати український атестат.

Які саме зміни в організації дистанційного навчання передбачені, з’ясовував «Комерсант Український».

МОН України оновило правила дистанційного навчання в умовах воєнного стану. Йдеться про зміни до наказів №1112 та №1115.

Мета — забезпечити кожній дитині доступ до якісної освіти незалежно від її місця перебування: в Україні, на тимчасово окупованих територіях або за кордоном з 1 вересня 2025 року.

Нові правила формування дистанційних класів

Стандарт — не менше 20 учнів у дистанційному класі.

Можливі винятки:

  • від 10 учнів — для шкіл на прифронтових територіях, тимчасово окупованих або у сільській місцевості;
  • від 15 учнів — для шкіл в інших регіонах і містах.

Ці правила не стосуються спеціалізованих і спеціальних навчальних закладів.

Навчання при неповному складі класів

Школа може працювати дистанційно, навіть якщо немає усіх класів поспіль. Наприклад, якщо є класи з 1 по 6 та з 8 по 11, а 7-й відсутній — це допустимо.

Навчання дітей, які перебувають за кордоном

Якщо дитина навчається в місцевій школі, вона може паралельно отримувати українську дистанційну освіту з українознавчим компонентом (від 5 до 8 годин на тиждень).

Якщо дитина не відвідує місцеву школу, вона може повністю вчитися за українською програмою дистанційно або в індивідуальній формі (сімейне навчання чи екстернат).

Педагогічний супровід (патронаж)

Для дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, можливе індивідуальне навчання вдома з учителем. Школа може працювати у патронажному форматі навіть без офіційно відкритих класів. Заробітна плата вчителя в такому випадку оплачується державою.

Підтримка вчителів

У регіонах з підвищеною небезпекою створюється кадровий резерв. Вчителі зможуть проходити підвищення кваліфікації та отримувати заробітну плату, навіть якщо тимчасово не мають навчального навантаження.

Життя за кордоном: як родини обирають між двома школами

Фактично, на четвертому році повномасштабного вторгнення, окупації частини територій, вимушеної еміграції сімей з дітьми, ситуація виявилася патовою: частина дітей, опинившись за кордоном, змушена відвідувати місцеві школи, і в багатьох не залишається ні часу, ні бажання ще й навчатись в українській школі — не кажучи вже про тих, хто залишився на окупованих територіях.

Як розповіла «Комерсант Український» киянка Наталія Осипенко, яка виїхала з шестирічною донькою у березні 2022 року, дитина спочатку пішла до польської школи в перший клас, хоч і довелося терміново вивчати польську. Наразі дівчинка ходить до польської школи, а про онлайн-заняття в українській школі навіть не думали.

Дитина живе зі мною в Польщі, повертатися ми не збираємось. Навіщо їй ще й вчитись в українській школі, навіть дистанційно? Вона вміє читати українською, говорить — цього достатньо. Ну, якщо раптом захочемо повернутися, — будемо думати, — вважає Наталія.

А ось у Лариси Клименко був досвід, коли її донька навчалась у британській школі, паралельно відвідуючи дистанційні заняття в українській школі — але тільки рік. Навантаження виявилось надто великим, довелося обирати, від чого відмовитися.

Ми приїхали до Британії вже з непоганим знанням англійської. Донька пішла до 4-го класу, і ми намагались не втрачати зв’язок з батьківщиною — вона дистанційно вчилася зі своїм українським класом. Різниця в часі допомагала. Але сил вистачило лише на рік. Навантаження було надмірним, ще й тренування — вона ходить у спортивну секцію. Тож довелося відмовитись від української школи та зосередитись на британській, щоб не відставати від місцевої програми, — розповідає Лариса.

На окупованих територіях — інші реалії

Ситуація подібна і на тимчасово окупованих територіях. Перші рік-два діти ще могли навчатися в українських онлайн-школах, хоча були проблеми з інтернетом, перебої з електрикою. Але рік тому місцева влада окупованих Запорізької та Херсонської областей змусила всіх дітей переходити до російських шкіл і навіть запровадила обов’язкове вивчення української мови. Хоча, за даними російських ЗМІ, РФ нібито скасувала обов’язкове вивчення української мови в школах на захоплених територіях через «змінену геополітичну ситуацію у світі». Там українську мову викладали як рідну за бажанням батьків.

Як навчаються діти з ТОТ: індивідуальні графіки та “український компонент”

Директор Бердянської гімназії №16, релокованої до Запоріжжя, Володимир Греб у коментарі для «Комерсант Український» зазначив, що цьогоріч набрали лише один перший клас з 21 дитиною на дистанційне навчання, хоча раніше першокласників було щонайменше п’ять класів. Проблеми існують — і від них не втекти.

У нашій гімназії навчаються зокрема діти, які перебувають за кордоном і на тимчасово окупованих територіях. Ми вже четвертий рік працюємо дистанційно. Діти в окупації постають перед труднощами: їх змушують ходити до місцевих шкіл, батьки бояться за дітей. І ми займаємось із ними індивідуально у вільний час, безплатно. З минулого року МОН запропонувало для таких дітей індивідуальні графіки навчання, але чіткого алгоритму ще немає, чекаємо роз’яснень, — зазначив директор.

За словами Володимира Греба, нині близько половини учнів гімназії залишилися в Бердянську, на окупованій території. Частина виїхала за кордон, і там умови інші, кращі. МОН видало наказ про навчання таких дітей за так званим українським компонентом: обов’язкові предмети — українська мова та література, історія та географія України, “Пізнаю світ” та інші. Ці предмети викладаються у вихідні або ввечері за заявами батьків. А інші предмети, які діти вивчають у закордонних школах, їм перезараховують.

Цього року НМТ склали близько 40% випускників гімназії. Дітям з ТОТ дозволено вступати до вишів за співбесідою без складання НМТ, тому така кількість не складала тест. Багато з них планують вступити до Бердянського педуніверситету, але також вступають і до інших закладів вищої освіти.

Директор наголошує, що крім дітей, слід також розв’язати питання з педагогами: з їхнім навантаженням та оплатою. Шестеро вчителів залишилися в Бердянську й погодилися працювати з окупаційною владою. Решта мають статус ТОТ, дехто виїхав до підконтрольної території України, інші — за кордон.

Скажу так: вчителі за кордоном працюють дистанційно, але водночас ходять на мовні курси, і вже двоє попередили, що після завершення курсів підуть працювати за фахом у країнах перебування і залишать школу. Але я знайду їм заміну в Україні. Охочі працювати дистанційно є, — підкреслив Володимир Греб.

Як повідомила колишня вчителька української мови і літератури на умовах анонімності, ситуація в Херсонській області значно гірша. Якщо у перші рік-два діти ще охоче навчались дистанційно в українській школі, то зараз майже повністю перейшли на російську програму. Вона наголосила, що МОН запізнилося з прийняттям рішень щодо дистанційного навчання запізнилося на кілька років, і батьки вже не бачать сенсу в українській освіті. На жаль.

Автор — Алла Дуніна

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Мандровська Олександра
Редактор

Читають зараз