Сім годин під палаючим складом: як вижили 92 працівники Rozetka

2 Вересня 09:57

Підземне укриття компанії Rozetka у Броварах врятувало працівників під час російської атаки на головний розподільчий центр у ніч проти 5 серпня 2026 року.

Поруч зі сховищем влучили три балістичні ракети, після чого складський комплекс охопила масштабна пожежа. Вогонь не могли приборкати близько семи годин, однак усі люди, які перебували під землею, залишилися живими та неушкодженими.

Про конструкцію укриття, його вартість і перебіг подій розповів ТСН.ua співвласник Rozetka Владислав Чечоткін, повідомляє «Комерсант Український»

Як укриття Rozetka врятувало 92 працівників

У ніч атаки на зміні перебували 92 працівники Rozetka. До укриття також спустилися декілька людей із компаній-постачальників.

Після влучань склад загорівся. Російський обстріл тривав, тому рятувальники не могли одразу безпечно прибути на місце. Люди залишалися під землею до завершення найбільш небезпечної фази атаки та прибуття екстрених служб.

За словами Владислава Чечоткіна, жоден із тих, хто перебував у сховищі, не постраждав:

від вибухової хвилі;
уламків;
задимлення;
продуктів горіння;
високої температури від пожежі навколо.

Працівників почали випускати лише після того, як на територію прибули рятувальники та оцінили ситуацію.

Скільки коштувало сховище Rozetka

Будівництво підземного укриття обійшлося компанії у 60 млн гривень. Споруду звели приблизно за п’ять місяців.

Для будівництва обрали ділянку з мінімальною кількістю підземних комунікацій. Це дозволило уникнути їх перенесення, яке могло б значно збільшити вартість і тривалість робіт.

За словами Чечоткіна, компанія швидко отримала технічні умови. Певні складнощі виникли під час введення об’єкта в експлуатацію, але зрештою сховище офіційно дозволили використовувати.

На скільки людей розраховане укриття

Бомбосховище розраховане на 600 людей. Це максимальна кількість співробітників, які можуть працювати на підприємстві в одну зміну, разом із водіями та персоналом постачальників.

Такий запас місткості означає, що під час тривоги захист можуть отримати не лише штатні працівники, а й люди, які тимчасово перебувають на території логістичного центру.

«Наше сховище розраховане на 600 людей. Це максимальна кількість працівників, яка працює в одну зміну, плюс персонал постачальників — водії, які під час повітряної тривоги чи обстрілу можуть перебувати на об’єкті», — розповідає керівник компанії.

У ніч балістичної атаки сховище не було заповнене повністю: всередині перебували 92 працівники Rozetka та декілька представників партнерських компаній.

Як влаштоване бомбосховище Rozetka

Сховище будували як автономний об’єкт, у якому люди можуть тривалий час залишатися навіть за відсутності електроенергії та зовнішньої допомоги.

Бомбосховище збудоване за всіма існуючими нормативами та стандартами, хоча, за словами Чечоткіна, в сучасній Україні фактично немає власних будівельних норм щодо укриттів — лише оновлені стандарти з радянських часів.

«У цьому питанні ми пішли далі: додали туди вентиляцію, яка захищена від вибухів, плюс механічні приводи до вентиляції, встановили систему димовидалення. Таким чином, якщо не буде енергопостачання, бомбосховище буде працювати — людям буде чим дихати, і вони можуть у ньому знаходитися досить довго. Бомбосховище обладнане необхідною кількістю туалетів. Там зберігається певний запас їжі та води. Є дублююче резервне живлення — генератор, який знаходиться на поверхні, та ще один всередині. Також є кімната для зберігання пального, вона відокремлена від бомбосховища. Крім того, приміщення обладнано пандусами, і ним можуть скористатися маломобільні люди — для них під землею облаштовані навіть туалети. Є обігрів, тобто взимку там не буде холодно, і люди зможуть перебувати там тривалий час», — деталізує Владислав Чечоткін.

Механічне керування вентиляцією дає змогу підтримувати циркуляцію повітря навіть після зникнення електропостачання.

Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури

Подвійне резервування живлення також знижує ризик повної зупинки інженерних систем, якщо один із генераторів буде пошкоджений або залишиться без доступу до пального.

«Сучасні будівлі — це не бетон, не цегла, а лише сендвіч-панелі, які захищають від спеки, холоду та опадів. Але вони ніяк вас не захистять від куль, вже не кажучи про якісь артилерійські снаряди. В умовах війни укриття — це найголовніше для бізнесу, бо життя людей — безцінне, його не повернеш», — каже Чечоткін.

Чи могло укриття захистити від диму

Пожежа на складі тривала близько семи годин. За таких умов небезпеку для людей створюють не лише уламки й можливе обвалення конструкцій, а й чадний газ та інші токсичні продукти горіння.

Сховище Rozetka обладнали захищеною вентиляцією та системою димовидалення. Саме автономність цих систем дала людям можливість залишатися під землею, поки над ними горів складський комплекс.

За словами власника компанії, ніхто з людей не зазнав отруєння продуктами горіння.

Водночас точні параметри системи фільтрації, товщину залізобетонного перекриття та клас захисту споруди компанія публічно не розкрила.

З чого побудоване укриття

Основу споруди становить міцний залізобетон. Владислав Чечоткін не назвав точну товщину стін і перекриттів, пославшись на питання безпеки, але зазначив, що конструкція розрахована на значні навантаження.

Під час атаки укриття витримало:

вибухи трьох балістичних ракет поблизу;
падіння уламків;
пожежу у складських приміщеннях;
сильне задимлення;
тривалу відсутність доступу рятувальників.

При цьому сучасний логістичний центр, побудований переважно із сендвіч-панелей, був знищений. Такі конструкції захищають від температури та опадів, але не можуть виконувати функції капітального сховища.

Перше укриття збудували ще у березні 2022 року

Перше укриття на території підприємства Rozetka облаштувала у березні 2022 року. На той момент російські війська перебували приблизно за три кілометри від складу, а до об’єкта долітали кулі.

Через дефіцит техніки та будівельних матеріалів компанія використала закопані під землю контейнери. Зверху їх перекрили деревиною та засипали ґрунтом.

Це було тимчасове рішення, яке дозволило підприємству продовжувати роботу в перші тижні повномасштабного вторгнення.

«Тоді, у 2022-му, було складно з технікою, яка вся була спрямована на будівництво оборонних рубежів. Та й, власне, у нас не було можливості будувати щось велике — бізнес тоді майже не працював. Тому ми збудували перше сховище з закопаних під землю контейнерів, з перекриттям деревом зверху та насипом. Усе за настановами цивільної оборони ще радянських часів», — розповів Чечоткін.

Після звільнення Київщини компанія розпочала будівництво повноцінного залізобетонного сховища з автономними системами життєзабезпечення.

Чому вирішальним стало не лише саме сховище

Наявність капітального укриття стала головною умовою порятунку, але результат забезпечила також підготовка працівників.

Останніми місяцями перед атакою кожна зміна щотижня відпрацьовувала термінову евакуацію. Люди знали:

яким маршрутом рухатися;
де розташований найближчий вхід;
хто відповідає за перевірку приміщень;
коли потрібно зачиняти захисні двері;
за яких умов можна залишати укриття.

Крім того, на підприємстві щоквартально проводили протипожежні навчання. Медичні працівники також регулярно відпрацьовували надання допомоги постраждалим.

Завдяки цьому сигнал повітряної тривоги не став для персоналу приводом для дискусій: усі одразу почали евакуацію.

Сховищем користувалися і рятувальники

Після прибуття на територію рятувальники не залишали об’єкт навіть під час повторних повітряних тривог.

Вони спускалися до сховища, перечікували небезпеку, а після відбою поверталися до гасіння пожежі. Наявність захищеного приміщення дозволила не переривати рятувальну операцію на тривалий час.

У складі укриття також працює медичний пункт, де постійно чергує бригада.

За словами Чечоткіна, під час попередньої атаки на майданчик Rozetka медики компанії надали допомогу шістьом пораненим і стабілізували їх до прибуття швидкої.