Скандальні обмеження НАБУ та САП: Рада може ухвалити закон уже наступного тижня
25 Липня 07:40
Верховна Рада України може розглянути президентський законопроєкт №13533, спрямований на відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) від генерального прокурора, уже 29–31 липня 2025 року. Про це повідомив народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі, інформує «Комерсант Український»
«Голосуванння за законопроєкт про повернення повноважень НАБУ та САП відбудеться наступного тижня. Дуже ймовірно десь між 29-31 липня. Очевидно, що це має бути одразу і за основу і в цілому. Швидко ж прийняли, тому тепер давайте швидко і відміняти», – каже він.
Народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко уточнив, що наразі парламентарі активно обговорюють можливість проведення позачергового засідання Ради для розгляду цього законопроєкту.
За його словами, таке засідання може відбутися вже у вівторок, 29 липня.
Водночас спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук раніше заявляв, що голосування за законопроєкт може бути перенесено на наступне пленарне засідання, заплановане на 19 серпня, після завершення парламентських канікул.
У разі, якщо президент Володимир Зеленський наполягатиме на якнайшвидшому ухваленні закону, народних депутатів доведеться скликати з відпусток на позачергове засідання.
В Україні відновлюють незалежність НАБУ та САП: про що йдеться у проєкті нового закону
У тексті законопроєкту, який наразі вже розглядає профільний орган — Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності — йдеться про наявність потенційних ризиків у чинній редакції Кримінального процесуального кодексу, які, на думку ініціатора, можуть впливати на ефективність роботи антикорупційної інфраструктури та створювати загрози з боку держави-агресора.
Проєкт передбачає зміни до Кримінального процесуального кодексу України та низки суміжних законів з метою юридичного закріплення інституційної самостійності САП у процесуальному керівництві розслідуваннями, що належать до підслідності НАБУ.
Крім того, документ містить положення, які мають зміцнити захист антикорупційних органів від зовнішнього впливу, зокрема шляхом запровадження нових контррозвідувальних і превентивних механізмів, орієнтованих на нейтралізацію загроз з боку іноземних спецслужб.
Завдання законопроєкту — не лише юридичне оформлення незалежності профільних інституцій, але й відновлення довіри суспільства та міжнародних партнерів до системи розслідування корупційних злочинів. Особливий акцент у законопроєкті зробили на зміцненні принципу невідворотності покарання та забезпеченні прозорості антикорупційної діяльності.
У пояснювальній записці йдеться про те, що проєкт закону спирається на чинне законодавство, зокрема на:
- Конституцію України,
- Кримінальний кодекс,
- Кримінальний процесуальний кодекс,
- закон “Про прокуратуру”,
- закон “Про НАБУ”,
- закон “Про СБУ”,
- інші нормативно-правові акти, які регулюють діяльність антикорупційних і правоохоронних органів.
Автори документа підкреслюють, що реалізація ініціативи не вимагатиме додаткового фінансування з державного бюджету. Очікується, що ухвалення відповідного закону дозволить посилити політичну нейтральність антикорупційних структур, підвищити їхню підзвітність перед суспільством та відповідними державними інституціями, а також забезпечити відкритість до демократичного контролю.
Читайте також: У Раді готовий законопроєкт про повернення незалежності НАБУ та САП
Чому з’явився законопроєкт №13533
Появі нового законопроєкту передувала конфліктна ситуація, що склалася навколо проєкт закону № 12414. Його ініціаторами виступили народні депутати Максим Павлюк, В’ячеслав Медяник, Олександр Бакумов та Сергій Мінько.
Документ зареєстрували у Верховній Раді ще 16 січня 2025 року. А 29 квітня законопроєкт прийняли за основу. У вівторок, 22 липня, закон прийняли (зелену кнопку натиснули 263 народних обранці) та відправили на підпис президенту України.
Офіційно документ стосується змін до КПК щодо розслідування зникнень людей за особливих обставин під час воєнного стану. Але, як стверджує депутатка Анастасія Радіна, до нього внесли правки, які фактично підпорядковують НАБУ і САП Генеральному прокурору.
Зокрема, закон дає Генпрокурору повноваження:
- отримувати доступ до всіх справ НАБУ та делегувати цей доступ іншим прокурорам;
- надавати письмові вказівки детективам НАБУ і змінювати підслідність справ;
- самостійно вирішувати спори про підслідність і підписувати підозри топпосадовцям;
- виключно вирішувати, хто входить до групи прокурорів, позбавляючи цього права керівника САП;
- закривати розслідування на вимогу сторони захисту.
Напередодні ухвалення законопроєкту СБУ і Офіс Генпрокурора заявили про викриття російського впливу на НАБУ. За інформацією правоохоронців, окремим співробітникам Бюро закидають державну зраду, незаконну торгівлю з РФ і роботу в інтересах олігархів. Загалом відбулося щонайменше 70 обшуків.
Ухвалений та підписаний у “турборежимі” документ викликав шквал критики як від українських активістів та парламентарів, так і від представників Євросоюзу, які вбачають в обмеженні повноважень НАБУ та САП небезпечні тенденції, пов’язані з корупцією та авторитаризмом.
Читайте також: ЄС бʼє на сполох: що буде з підтримкою України після ухвалення резонансного законопроєкту про обмеження незалежності НАБУ та САП
Як відреагувало суспільство на скасування незалежності НАБУ та САП
НАБУ, САП, експерти і аналітики назвали закон руйнуванням антикорупційної інфраструктури. Управління бюро схарактеризувати САП як “номінальну фігуру”, а НАБУ — як підрозділ Генпрокуратури.
В.о. директора НАБУ Семен Кривонос заявив, що це загроза євроатлантичним прагненням України, і закликав до блокувальної постанови.
Крім того, країни G7 опублікували заяву, в якій висловили “серйозне занепокоєння” ситуацією.
Ми уважно стежимо за сьогоднішніми подіями в НАБУ… Україна та G7 мають спільне зобов’язання підтримувати прозорість, незалежні інституції та належне врядування, — йшлося у заяві.
Європейська комісія також висловила стурбованість. Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє наголосив, що незалежна робота НАБУ та САП — критично важлива для боротьби з корупцією, надання макрофінансової допомоги та просування України на шляху до ЄС.
Ці установи мають діяти незалежно, аби ефективно боротися з корупцією та зберігати довіру суспільства, — сказав він.
Міжнародна преса жорстко оцінила події в Україні.
Financial Times назвав ухвалений закон “кроком назад” і попередив, що він підриває довіру до реформ. За даними видання, дипломати G7 вже передали свої застереження українському керівництву.
The Wall Street Journal підкреслює, що рішення розширити повноваження Генпрокуратури може ускладнити отримання подальшої фінансової допомоги та відкриває шлях до “корупційного реваншу”.
Politico Europe вважає голосування у Верховній Раді тривожним сигналом для ЄС напередодні можливого відкриття переговорів про вступ. У європейських інституціях сумніваються у щирості зобов’язань України щодо реформ.
Bloomberg звертає увагу на те, що закон був ухвалений без публічного обговорення — у “турборежимі”, що є типовим для авторитарних режимів. Агенція зазначає: такий підхід може вплинути на довіру інвесторів і загальмувати процес повоєнного відновлення.
Reuters із посиланням на дипломатичні джерела повідомляє, що західні партнери “розчаровані та шоковані”. Особливе занепокоєння викликає тенденція зменшення пріоритету антикорупційних реформ на тлі зосередження уваги Заходу на підтримці ЗСУ. Представники USAID назвали ці кроки української влади “неприйнятними” і закликали дотримуватися принципів верховенства права.
Останньою краплею стали масові протести — перші від початку повномасштабної війни Росії з Україною, — які охопили Київ, Львів, Одесу, Вінницю. Загалом на акції громадянської непокори вийшли українці як мінімум із 17 міст країни. Люди стояли з плакатами навіть у комендантську годину, ігноруючи вимоги не перебувати на вулицях у цей час.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
