Скарги на армію — тепер з результатом: запрацює військовий омбудсмен
12 Травня 18:02
РОЗБІР ВІД 
В Україні відкриють новий офіс – військового омбудсмена. Президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт “Про військового омбудсмена”.
Це робиться з метою створення додаткового ефективного механізму захисту прав військовослужбовців, який доповнить наявні засоби захисту конституційних прав і свобод людини й громадянина, не скасовуючи їх і не створюючи підстав для перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і відновлення порушених прав і свобод. Чим займатиметься військовий омбудсмен, з’ясовував «Комерсант Український».
Мають розв’язувати проблеми військових
Основні завдання, які покладаються на новопризначеного омбудсмена, такі: здійснення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки й оборони щодо дотримання органами військового управління та військовим командуванням прав:
- військовослужбовців;
- військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірчий) та спеціальні збори;
- членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі в підготовці та виконанні завдань тероборони, виконанні окремих завдань руху опору на тимчасово окупованих територіях України;
- іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу в ЗСУ, Держспецслужбі транспорту та НГУ;
- поліцейських поліції особливого призначення Нацполу України, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі в бойових діях.
Військового омбудсмена призначатиме Президент України строком на п’ять років, але не більше ніж на два строки поспіль. Ним може стати громадянин України, не молодший за 30 років, з вищою освітою не нижче ступеня спеціаліста (магістра), який вільно володіє державною мовою, має високі моральні якості та бездоганну репутацію, протягом останніх п’яти років перед призначенням проживає в Україні й за станом здоров’я здатний виконувати відповідні обов’язки.
На цю посаду не можуть призначити особу, яка не відповідає зазначеним вимогам або, наприклад, за рішенням суду визнана недієздатною чи з обмеженою дієздатністю; має судимість за вчинення кримінального злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку; корупціонера – перелік досить широкий.
Під час своєї діяльності омбудсмен має приймати скарги, а також призначати та проводити перевірки. Основні завдання Військового омбудсмена: здійснення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки й оборони щодо дотримання прав військовослужбовців; виявлення причин і умов порушення прав військових на основі систематизації й аналізу зібраної / отриманої інформації; розробка пропозицій щодо шляхів / способів мінімізації та усунення таких причин і умов.
Скарги до Військового омбудсмена зможуть подавати як самі військовослужбовці, так і уповноважені на це законом інші особи. За результатами розгляду скарг, з метою всебічного, повного та об’єктивного з’ясування обставин можливого порушення прав військового, омбудсмен або його заступник матимуть право призначати перевірки. За результатами перевірок складатиметься висновок, який надсилатиметься командиру (начальнику), котрий має на нього відреагувати та вжити відповідних заходів. Також омбудсмен матиме можливість притягати винних до адміністративної відповідальності.
Передбачається, що Військовий омбудсмен співпрацюватиме з Уповноваженим ВР України з прав людини та надаватиме йому необхідну допомогу згідно із законом. А за протиправні дії або рішення, а також за невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків омбудсмен, його заступники та працівники Офісу нестимуть кримінальну, адміністративну, цивільноправову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність згідно із законодавством.
Кількість звернень зросла
Звісно, для створення офісу та зарплат працівникам потрібні кошти. Скільки – наразі невідомо. Як і невідома кількість чиновників, які опрацьовуватимуть скарги, а їх може бути дуже багато. Адже Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець ще в березні повідомляв, що у 2025 році зросла кількість звернень та випадків порушення прав під час мобілізаційних заходів з боку працівників територіальних центрів комплектування.
У 2022 році до Уповноваженого надійшло 435 звернень від військових, з яких у 136 порушником були вказані військові частини. У 2023 році – 2779 листів, з них 792 – скарги на частини. За 11 місяців 2024 року військові зверталися до Лубінця 3807 разів, з них 1036 – скарги на військові частини.
У першій половині 2024 року до омбудсмена надійшло майже вдвічі більше скарг на частини, ніж за аналогічний період попереднього року.
Військовий омбудсмен має діяти як військовий прокурор
Адвокат і правозахисник з Гельсінської правозахисної спілки Роман Лихачов зазначає, що фактично в нас уже є Уповноважена Президента з питань захисту прав військовозобов’язаних – Ольга Решетилова (призначена у грудні 2024 року), але закону досі не було. Вона ж повідомляла, що працює над законопроєктом “Про військового омбудсмена”, хоча дивно приймати закон про повноваження й функції омбудсмена вже після його призначення. Інтрига – чи залишиться вона на посаді, чи буде інша людина. Законопроєкт вже написаний і поданий до ВР, причому з позначкою “до негайного розгляду”. Але він сирий – так прокоментував документ адвокат у «Комерсант Український».
“Це все добре, але хотілося б, щоб військовий омбудсмен звернув увагу не лише на військовослужбовців і їхні проблеми, а й на членів їхніх родин, про яких у законопроєкті не сказано жодного слова. Дуже багато питань стосується зниклих безвісти військових. Потім, омбудсмен буде наділений правом складати протоколи про адмінпорушення, а штраф – усього 8500–17000 гривень. Для військових частин і посадових осіб – це невеликий штраф. Військовозобов’язаним, які не стали на облік або не з’явилися за повісткою, виписують і більші”, – зазначає Лихачов.
За словами адвоката, складання протоколу мало впливає на правопорядок. Навіть отримати відповідь від багатьох частин – непросто. Одні ігнорують, інші – на бойовому завданні й не можуть відповісти.
“У зв’язку з відсутністю військової прокуратури військового омбудсмена потрібно наділити її функціями, щоб він міг вносити подання, оскаржувати нормативні акти. Протокол про адмінпорушення – не дієвий механізм, суди їх розглядають протягом трьох місяців. Ефективності немає. І по суті нічого не зміниться. Якщо ми хочемо розв’язувати проблеми, то й військовий омбудсмен має діяти як раніше військовий прокурор”, – вважає Роман Лихачов.
Безумовно, усе можна виправити згодом, якщо з’ясується, що омбудсмен ні на що не впливає. Але це час. Втрачений час і можливості.
Авторка: Алла Дуніна
