Стефанчук призначив дату засідання щодо законопроєкту про НАБУ і САП
25 Липня 12:47
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що наступне пленарне засідання парламенту відбудеться 31 липня 2025 року. Ключовим питанням порядку денного стане розгляд невідкладного президентського законопроєкту щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), повідомляє «Комерсант Український»
Йдеться про законопроєкт №13533 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень НАБУ та САП».
«Засідання Верховної Ради України щодо розгляду невідкладного президентського законопроекту «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» (реєстраційний номер 13533) відбудеться 31 липня 2025 року», – повідомив Стефанчук.
Стефанчук пояснив, що під час розгляду цього законопроєкту він запропонує прийняти його одразу за основу та в цілому, а також підтримати його невідкладне підписання.
“Крім цього, парламент розгляне й інші важливі законодавчі ініціативи”, – додав він.
В Україні відновлюють незалежність НАБУ та САП: про що йдеться у проєкті нового закону
У тексті законопроєкту, який наразі вже розглядає профільний орган — Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності — йдеться про наявність потенційних ризиків у чинній редакції Кримінального процесуального кодексу, які, на думку ініціатора, можуть впливати на ефективність роботи антикорупційної інфраструктури та створювати загрози з боку держави-агресора.
Проєкт передбачає зміни до Кримінального процесуального кодексу України та низки суміжних законів з метою юридичного закріплення інституційної самостійності САП у процесуальному керівництві розслідуваннями, що належать до підслідності НАБУ.
Крім того, документ містить положення, які мають зміцнити захист антикорупційних органів від зовнішнього впливу, зокрема шляхом запровадження нових контррозвідувальних і превентивних механізмів, орієнтованих на нейтралізацію загроз з боку іноземних спецслужб.
Завдання законопроєкту — не лише юридичне оформлення незалежності профільних інституцій, але й відновлення довіри суспільства та міжнародних партнерів до системи розслідування корупційних злочинів. Особливий акцент у законопроєкті зробили на зміцненні принципу невідворотності покарання та забезпеченні прозорості антикорупційної діяльності.
У пояснювальній записці йдеться про те, що проєкт закону спирається на чинне законодавство, зокрема на:
- Конституцію України,
- Кримінальний кодекс,
- Кримінальний процесуальний кодекс,
- закон “Про прокуратуру”,
- закон “Про НАБУ”,
- закон “Про СБУ”,
- інші нормативно-правові акти, які регулюють діяльність антикорупційних і правоохоронних органів.
Автори документа підкреслюють, що реалізація ініціативи не вимагатиме додаткового фінансування з державного бюджету. Очікується, що ухвалення відповідного закону дозволить посилити політичну нейтральність антикорупційних структур, підвищити їхню підзвітність перед суспільством та відповідними державними інституціями, а також забезпечити відкритість до демократичного контролю.
Читайте також: У Раді готовий законопроєкт про повернення незалежності НАБУ та САП
Чому з’явився законопроєкт №13533
Появі нового законопроєкту передувала конфліктна ситуація, що склалася навколо проєкт закону № 12414. Його ініціаторами виступили народні депутати Максим Павлюк, В’ячеслав Медяник, Олександр Бакумов та Сергій Мінько.
Документ зареєстрували у Верховній Раді ще 16 січня 2025 року. А 29 квітня законопроєкт прийняли за основу. У вівторок, 22 липня, закон прийняли (зелену кнопку натиснули 263 народних обранці) та відправили на підпис президенту України.
Офіційно документ стосується змін до КПК щодо розслідування зникнень людей за особливих обставин під час воєнного стану. Але, як стверджує депутатка Анастасія Радіна, до нього внесли правки, які фактично підпорядковують НАБУ і САП Генеральному прокурору.
Зокрема, закон дає Генпрокурору повноваження:
- отримувати доступ до всіх справ НАБУ та делегувати цей доступ іншим прокурорам;
- надавати письмові вказівки детективам НАБУ і змінювати підслідність справ;
- самостійно вирішувати спори про підслідність і підписувати підозри топпосадовцям;
- виключно вирішувати, хто входить до групи прокурорів, позбавляючи цього права керівника САП;
- закривати розслідування на вимогу сторони захисту.
Напередодні ухвалення законопроєкту СБУ і Офіс Генпрокурора заявили про викриття російського впливу на НАБУ. За інформацією правоохоронців, окремим співробітникам Бюро закидають державну зраду, незаконну торгівлю з РФ і роботу в інтересах олігархів. Загалом відбулося щонайменше 70 обшуків.
Ухвалений та підписаний у “турборежимі” документ викликав шквал критики як від українських активістів та парламентарів, так і від представників Євросоюзу, які вбачають в обмеженні повноважень НАБУ та САП небезпечні тенденції, пов’язані з корупцією та авторитаризмом.
Читайте також: ЄС бʼє на сполох: що буде з підтримкою України після ухвалення резонансного законопроєкту про обмеження незалежності НАБУ та САП
