В Україні очікується зменшення площ під озимою пшеницею
2 Вересня 15:41
РОЗБІР ВІД 
Обмеження експорту, проблеми зі збутом врожаю і, як наслідок – дефіцит обігових коштів, визначають плани аграріїв щодо осінньої посівної кампанії. Наскільки відчутним і яким саме може бути цей вплив – з’ясовував «Комерсант Український».
У Міністерстві аграрної політики та продовольства вважають очевидним той факт, що восени матиме місце скорочення посівних площ. І, насамперед, це стосуватиметься озимої пшениці. Значних змін площ під озимим ячменем та озимим ріпаком у міністерстві не очікують. Але, як констатують в аграрному відомстві, зменшення площ під пшеницею не створить загроз для внутрішньої продовольчої безпеки. Міністр Тарас Висоцький нагадує, що внутрішнє споживання пшениці становить близько 6 млн тонн, тоді як її виробництво останніми роками сягає 23-25 млн тонн.
Плани на посівну
Скорочення посівних площ під озимою пшеницею має просте пояснення: через проблеми з експортом, збільшення витрат на логістику та зниження закупівельних цін виробництво пшениці ризикує стати збитковим. І аграрії це вже враховують. Продовжує Олександр Буюклі, виконавчий директор Першого українського сільськогосподарського кооперативу.
«Посівна кампанія по озимині тільки розпочинається. Але ми вже фіксуємо певне скорочення площ під пшеницею та ячменем. Ці культури є аутсайдерами за прибутковістю. І за нашимими розрахункам, під пшеницею посівні площі можуть скоротитися на 20%», – зазначає фахівець.
У Міністерстві аграрної політики та продовольства поки що не конкретизують те, наскільки можуть зменшитись площі під пшеницею. Там нагадують, що посівна триватиме мінімум до кінця жовтня, і кажуть, що вже десь на початку жовтня зможуть реалістично оцінити, яким буде це скорочення.
Про те, які плани у фермерів на осінню посівну, в коментарі виданню «Комерсант Український» розповів керівник селянського фермерського господарства «Чайка-2», що в селищі Згурівка на Київщині, Олександр Чубук. Він також очолює Асоціацію фермерів Київщини.
«Є фермери, які кажуть, що не будемо сіяти озимину. Той же ріпак взагалі дехто відмовляється сіяти, бо культура дуже затратна. Але не сіяти пшеницю, не сіяти хліб, то я не знаю. Може хтось і відмовиться, але це одиниці. Бо нормальний фермер не може відмовитися сіяти пшеницю, бо це хліб. Не перший раз ми опиняємось у складних ситуаціях, але завжди сіяли. І зараз будемо сіяти», – зазначає аграрій.
Але, за його словами, технологія буде спрощеною і це позначиться на наступному врожаї.
«Добрива вносити взагалі ми не можемо, бо придбати їх немає за що. Тому добрив буде мінімум. Те ж стосується і засобів захисту. В результаті буде меншим врожай. Але ще невідомо – це гірше чи краще. Колись мені один старий голова колгоспу казав: «Ти не переймайся, що поганий урожай. Бо якщо поганий урожай – буде кращою ціна». Хоча зараз дещо інша ситуація. Бо якщо не піде експорт, буде багато перехідних залишків, то на наступний рік зерна буде ще більше. І щось з ним все рівно потрібно буде робити», – зазначає аграрій.
Вирішувати, що робити із зібраним зерном, багато фермерів змушені будуть вже найближчими тижнями. Насамперед, це стосується тих, у кого недостатньо сховищ для зберігання збіжжя. Вже розпочинається збирання сої, соняшнику та кукурудзи і місця для всього врожаю у сховищах може не вистачити.
Очікування від осінніх жнив
Початок збирання сої, соняшнику та кукурудзи врожаю 2026 року практично збігся в часі із завершення збирання ранніх зернових та зернобобових культур. Жнива сої розпочались, зокрема, на Київщині, Миколаївщині, Полтавщині та Черкащині. Соняшник вже збирають у Миколаївській та Херсонській областях, кукурудзу – на Львівщині та Херсонщині. Логістичні труднощі, ціновий фактор та обмеженість можливостей для зберігання визначатимуть логіку дій аграріїв і під час цього етапу жнив. Продовжує Олександр Буюклі, виконавчий директор Першого українського сільськогосподарського кооперативу.
«Соняшник та соя хоч і впали в ціні, але все одно приносять прибуток аграрію, відповідно, збирати їх будуть точно. Бо якщо залишити ці культури в полі, то отримаємо суттєве погіршення якості. Що стосується кукурудзи, то ця культура менше боїться вологи та холоду. Ми чуємо, що деякі аграрії готові залишити її зимувати, якщо ціни впадуть. Це виглядає досить логічно. Проблема буде лише в тому, що зараз кукурудза за рахунок сухої погоди може бути зібрана з базовою вологістю. А якщо постоїть, то вологість зросте і потрібно буде її сушити, що призведе до зростання собівартості. Тому, звісно, якась частина кукурудзи залишиться в полі на зиму, але мабуть це не буде поширеним явищем», – вважає фахівець.
Фермер з Київщини Олександр Чубук ще вирішує, що робитиме з кукурудзою.
«Не знаю, може взагалі доведеться в полі залишати на зиму. Якщо не буде куди її подіти, то тоді немає сенсу взагалі її молотити, нести витрати», – каже аграрій.
З’являються у декого з фермерів і певною мірою нестандартні думки. Мовляв, якщо буде зібрано кукурудзу і потрібно буде її сушити, то, можливо, доведеться використовувати пшеницю в якості палива. Як пригадує Олександр Чубук, щось подібне вже було у 2022 році, коли суху кукурудзу палили для того, щоб висушити нову. Паливні ж пелети сьогодні коштують вже більше 10 тисяч.
«Якщо я, приміром, продам пшеницю по п’ять тисяч, то я зможу купити у два рази менше пелет для сушіння кукурудзи. Я вже на кажу про те, щоб придбати дизель. Постачальники пелет пропонують їх, але ніхто купувати не збирається, бо кажуть, навіщо нам їх купувати, якщо є що палити. І як ти їх купуватимеш, коли такі ціни на врожай».
Фермер погоджується, що все це звучить жорстко, але, за його словами, такою вже є нинішня економічна ситуація. І простих рішень аграріям вона не обіцяє.
