Які продукти перестали купувати та на чому найбільше економлять українці
21 Липня 17:27
АНАЛІЗ
За рік в Україні найвідчутніше подорожчали риба, яйця, соняшникова олія, хліб та м’ясо. За даними Державної служби статистики, у 2026 році ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 9,6%, ніж роком раніше, а окремі категорії додали у вартості майже на 20%.
Зростання цін уже змінило споживчі звички українців. Покупці дедалі частіше відмовляються від дорогих сортів риби, твердих сирів, телятини та інших делікатесів. Натомість обирають дешевші аналоги, купують товари за акціями або взагалі змінюють структуру свого продуктового кошика.
«Комерсант Український» з’ясував чого очікувати від цін найближчим часом.
За словами економіста Олега Пендзина, структура продуктового кошика безпосередньо залежить від рівня доходів населення. Це універсальна закономірність, яка працює не лише в Україні, а й у більшості країн світу.
Українці ще до початку повномасштабної війни споживали менше м’яса, ніж рекомендують медики. Якщо раціональна норма становить близько 90 кг м’яса на одну людину на рік, то до війни цей показник був на рівні близько 75 кг, а нині скоротився приблизно до 70 кг.
Схожа ситуація, зазначає економіст, спостерігається і з молочними продуктами — їхнє фактичне споживання також залишається нижчим за рекомендовані норми.
Водночас із дешевшими продуктами ситуація протилежна. Украінці споживають хліба приблизно на 10% більше, ніж передбачає раціональна норма. Це свідчить про поступову зміну структури харчування на користь більш доступних продуктів. Економіст пояснює, що після початку повномасштабної війни значна частина українського середнього класу втратила частину доходів Це одразу позначилося на споживчій поведінці.
«Люди стали реально менше їсти м’яса, молокопродуктів і риби, натомість зріс попит на крупи, хліб, цукор та картоплю. Це нормальна реакція українців на падіння доходів і високі ціни», — зазначає Пендзин.
За його словами, саме така модель споживання є типовою для країн, де населення змушене економити. Передусім люди скорочують витрати на найдорожчі продукти, залишаючи у кошику ті товари, які забезпечують ситість за нижчу ціну. Зокрема, покупці частіше обирають курятину замість дорожчих видів м’яса, сезонні овочі замість імпортних, а також збільшують частку круп, макаронних виробів та інших відносно дешевих продуктів у щоденному раціоні.
Таку тенденцію регулярно фіксує Національний банк України у своїх інфляційних звітах. Регулятор зазначає, що в умовах прискорення інфляції українські споживачі адаптуються до зростання цін насамперед через заміщення дорожчих товарів дешевшими аналогами та скорочення необов’язкових витрат. Це є типовою моделлю поведінки домогосподарств у періоди високої інфляції і свідчить про зміну структури споживання, а не про повну відмову від окремих категорій продуктів.
Варто сказати, що попри загальне скорочення витрат на дорогі продукти харчування, алкоголь не демонструє такого самого падіння попиту. За словами Олега Пендзина, причина полягає не лише в економіці, а й у психологічному факторі.
«Для багатьох людей алкоголь сьогодні став способом зняти психологічну напругу. Тому вони можуть відмовитися від червоної риби чи дорогих сирів, але не від такого способу релаксації», — пояснює економіст.
Водночас він застерігає, що у разі різкого підвищення цін на алкоголь офіційний ринок може втрачати покупців не через відмову від споживання, а через перехід частини попиту в тіньовий сектор.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Що кажуть українці в соцмережах
Обговорення в соцмережах підтверджує тенденції, про які говорять економісти та свідчить офіційна статистика. Українці дедалі частіше не повністю відмовляються від продуктів, а змінюють свої звички, шукаючи способи зменшити витрати. Найчастіше користувачі пишуть, що скоротили купівлю дорогих сортів риби, насамперед сьомги та іншої червоної риби. Багато хто зазначає, що тепер купує її лише під час акцій або взагалі почав самостійно солити, адже так виходить значно дешевше.
Ще одна категорія, яку українці згадують найчастіше, — тверді та витримані сири. У коментарях люди пояснюють, що відмовляються від них не лише через високу ціну, а й через погіршення якості. Дехто зазначає, що залишив у кошику лише базові молочні продукти, а дорогі сири купує значно рідше або взагалі перестав.
Також багато українців повідомляють, що дедалі рідше купують дорогі види риби, телятину, хамон, червону ікру, делікатеси, горіхи, екзотичні фрукти та несезонні ягоди. Частина користувачів зізнається, що майже повністю відмовилася від дорогих кондитерських виробів, тортів і деяких солодощів.
Люди дедалі частіше змінюють не лише набір продуктів, а й модель споживання. У коментарях часто згадують, що продукти купують переважно за акціями, роблять запаси товарів зі знижками або віддають перевагу домашньому приготуванню замість готової продукції. Наприклад, частина користувачів зазначає, що перестала відвідувати кафе та ресторани, натомість готує вдома навіть ті страви, які раніше купувала готовими.
Характерно, що чимало українців наголошують: вони не економлять на базових продуктах харчування, але суттєво скорочують витрати саме на товари, які не належать до першої необхідності. Саме дорогі сири, делікатеси, червона риба, ікра, горіхи чи екзотичні фрукти найчастіше стають першими кандидатами на скорочення сімейного бюджету.
Разом із тим зустрічаються й протилежні думки. Частина користувачів зазначає, що принципово не скорочує витрати на харчування, вважаючи якісну їжу пріоритетом. Водночас навіть вони визнають, що дедалі уважніше стежать за акційними пропозиціями та намагаються купувати продукти більш раціонально.
Що буде з цінами далі
Національний банк України не очікує швидкого здешевлення продуктів харчування. Навпаки, у другій половині 2026 року продовольча інфляція може ще посилитися, хоча загалом у середньостроковій перспективі регулятор прогнозує поступове уповільнення темпів зростання цін.
У квітневому інфляційному звіті НБУ прогнозує, що наприкінці 2026 року інфляція становитиме 9,4%. Водночас уже з початку 2027 року очікується її поступове сповільнення: до 6,5% наприкінці 2027 року та до цільового рівня 5% у 2028 році. Для стримування інфляції Нацбанк також прогнозує збереження облікової ставки на рівні 15% щонайменше до другого кварталу 2027 року.
Водночас регулятор наголошує, що найближчими місяцями українці навряд чи відчують суттєве полегшення під час купівлі продуктів. Причина полягає в тому, що на собівартість виробництва й надалі тиснуть високі витрати бізнесу. Йдеться насамперед про подорожчання енергоресурсів, логістики, оплату праці, а також наслідки війни й руйнування інфраструктури. Саме ці фактори, за оцінкою НБУ, залишатимуться ключовими драйверами продовольчої інфляції.
Окрему увагу Нацбанк звертає на продовольчий сектор. У звіті зазначається, що в першій половині року зростання цін на окремі продукти частково стримував ефект високої бази порівняння та збільшення пропозиції деяких овочів. Проте вже у другому півріччі цей ефект поступово вичерпається, а продовольча інфляція може перевищити 9%через подальше зростання виробничих витрат, насамперед на логістику та оплату праці.
Водночас НБУ очікує, що у 2027–2028 роках ситуація поступово покращуватиметься. Серед факторів, які сприятимуть уповільненню інфляції, регулятор називає стабілізацію цін на пальне, зниження зовнішнього цінового тиску, поступове збільшення врожаїв, нормалізацію ситуації в енергетиці та ефект від жорсткої монетарної політики. Саме це, на думку Нацбанку, має створити передумови для повернення інфляції до цільового рівня 5%.
Однак у НБУ підкреслюють, що прогноз залишається залежним від розвитку безпекової ситуації. Подальші атаки на енергетичну інфраструктуру, зростання світових цін на енергоносії, погіршення врожаю або проблеми з логістикою можуть знову посилити інфляційний тиск і відтермінувати очікуване уповільнення зростання цін.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
