Зеленський зібрав найбільші торговельні мережі: про що домовлялися
2 Вересня 23:59
Президент Володимир Зеленський провів зустріч із власниками та керівниками найбільших продуктових і будівельних супермаркетів, гіпермаркетів та українських маркетплейсів.
Головною темою стала робота бізнесу в умовах російських обстрілів та державна допомога підприємствам, які втрачають магазини, склади, товари й логістичну інфраструктуру.
Про результати зустрічі повідомили президент України та його офіційна сторінка у Facebook, інформує «Комерсант Український»
Яку підтримку можуть отримати підприємства
Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Національний банк і команда Офісу президента мають найближчим часом підготувати рішення щодо розширення програм підтримки бізнесу.
«Міністри фінансів та економіки разом із Національним банком та командою Офісу найближчим часом мають підготувати рішення щодо розширення програм підтримки для бізнесу», — заявив Зеленський.
Одним із головних напрямів має стати збільшення можливостей для участі підприємств у програмах доступного кредитування. Фінансування може знадобитися компаніям для:
- відновлення пошкоджених магазинів і складів;
- закупівлі товарів замість знищених;
- відновлення логістичних центрів;
- придбання обладнання;
- перенесення потужностей у безпечніші місця;
- поповнення обігових коштів;
- забезпечення резервного енергопостачання;
- збереження робочих місць.
Президент не уточнив, чи йдеться про зміну умов програми «Доступні кредити 5–7–9%», створення нового кредитного продукту або запровадження окремого механізму компенсації збитків.
Також поки не оголошено максимальну суму кредиту, процентну ставку, строк фінансування та критерії відбору підприємств.
Чому на зустріч запросили торговельні мережі
У зустрічі брали участь представники великих продуктових і будівельних супермаркетів, гіпермаркетів та маркетплейсів.
Такі компанії забезпечують постачання до міст і громад:
- продуктів харчування;
- побутових товарів;
- будівельних матеріалів;
- техніки та електроніки;
- товарів для ремонту;
- генераторів та енергетичного обладнання;
- іншої продукції першої необхідності.
Російські атаки на магазини, розподільчі центри й склади створюють проблеми не лише для конкретних компаній. Знищення великих партій товарів може спричинити затримки доставлення, скорочення асортименту та додаткові витрати на логістику.
Якщо пошкоджений центральний склад, мережі доводиться перерозподіляти товари між іншими регіонами, шукати нові приміщення та повторно замовляти продукцію в постачальників.
Ці витрати можуть впливати на роздрібні ціни, хоча автоматичного та однакового подорожчання всіх товарів не відбувається.
Чи компенсуватимуть знищені товари та склади
З оприлюдненого повідомлення не випливає, що держава вже затвердила прямі компенсації за товари, магазини або склади, знищені російськими ударами.
Наразі йдеться про підготовку рішень та розширення доступу до кредитування. Це важливе розмежування: кредит потрібно повертати, тоді як компенсація передбачає відшкодування всієї або частини підтвердженої шкоди.
Бізнес очікуватиме від уряду відповідей на такі запитання:
- чи компенсуватимуть вартість знищених товарних запасів;
- чи покриватиме держава частину витрат на відновлення складів;
- чи можна буде отримати фінансування, якщо майно не було застраховане;
- які документи підтверджуватимуть збитки;
- чи поширять підтримку на малий та середній бізнес;
- чи встановлять обмеження за розміром компанії;
- чи отримають окремі умови підприємства з прифронтових регіонів;
- як швидко розглядатимуть заявки.
До оприлюднення урядових рішень говорити про гарантовані виплати або конкретні умови допомоги передчасно.
МЗС залучать до переговорів із партнерами
Міністерство закордонних справ має допомогти домовитися з міжнародними партнерами про додаткову підтримку українського бізнесу.
Йдеться про збереження роботи підприємств та економічної активності в Україні. Потенційно допомога партнерів може охоплювати:
- кредитні гарантії;
- грантове фінансування;
- страхування воєнних ризиків;
- відновлення пошкоджених об’єктів;
- закупівлю обладнання;
- підтримку релокації;
- інвестиції в захист і розосередження складів.
Конкретних домовленостей або обсягів міжнародного фінансування за результатами зустрічі поки не оголосили.
Потреби бізнесу перевірятимуть щотижня
Влада планує регулярно проводити наради з підприємцями, урядовцями та іншими відповідальними структурами.
За словами Зеленського, потреби українського бізнесу фіксуватимуть у щотижневому форматі. Окрему увагу приділятимуть логістиці та безперебійному постачанню товарів у міста й громади.
Регулярний формат може дозволити швидше реагувати на:
- руйнування складів і торговельних об’єктів;
- дефіцит окремих груп товарів;
- проблеми з доставленням;
- перебої з електроенергією;
- пошкодження доріг та іншої інфраструктури;
- закриття магазинів у небезпечних районах;
- втрату товарних запасів;
- необхідність термінового кредитування.
Однак механізм подання таких потреб ще не оприлюднений. Невідомо, чи зможуть звертатися безпосередньо окремі підприємства, чи інформацію збиратимуть через бізнес-асоціації та профільні міністерства.
Що змінять у роботі під час повітряних тривог
Під час зустрічі також обговорили роботу магазинів і складів у періоди повітряної тривоги.
Зеленський згадав новий підхід до оповіщення, напрацьований урядом разом із військовими та Державною службою з надзвичайних ситуацій.
Підприємства регулярно стикаються з необхідністю:
- зупиняти обслуговування покупців;
- евакуйовувати працівників і відвідувачів;
- закривати торговельні зали;
- призупиняти завантаження та розвантаження товарів;
- змінювати графіки доставки;
- оплачувати простій персоналу.
Тривалі й часті тривоги особливо відчутно впливають на великі торговельні центри, склади та логістичні комплекси.
Деталей нового підходу влада поки не оприлюднила. Зокрема, невідомо, чи йдеться про точніше територіальне визначення загрози, диференційовані сигнали або зміну правил роботи підприємств.
До затвердження офіційних нормативів бізнес має дотримуватися чинних правил безпеки та реагувати на сигнали повітряної тривоги.
