10 млн за руїни: як бізнес може отримати компенсацію за зруйноване підприємство

29 Жовтня 13:30
РОЗБІР ВІД «Комерсант Український»

Уряд запускає механізм компенсації воєнних ризиків для бізнесу. Це щось на кшталт страховки від руйнування підприємства внаслідок ракетних і дронових ударів, уламків ППО, пожеж, вибухів та ударної хвилі. Хоча й страхування бізнесу від воєнних ризиків також планується запровадити. Про які суми йдеться і хто може розраховувати на компенсацію, з’ясовував «Комерсант Український».

У Кабміні вирішили, що підприємства у прифронтових регіонах за пошкоджене або знищене майно внаслідок атак зможуть отримати до 10 млн грн компенсації. Руйнування або пошкодження необхідно зафіксувати й подати документи до ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА), яке й здійснюватиме підрахунок збитків, щоб постраждала сторона отримала компенсацію в межах 10 млн грн.

Це платна процедура — при поданні заявки підприємець сплачує одноразовий внесок у розмірі 0,5% від заявленої суми ймовірного збитку на рахунок ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА). Після отримання компенсації до держави переходить право вимоги до РФ на відповідну суму збитків.

Як уточнюють у Мінекономіки, механізм діятиме для підприємців, які працюють на територіях підвищеного ризику — у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях. Бізнес зможе отримати часткову компенсацію вартості пошкодженого або зруйнованого майна — будівель, складів, обладнання тощо.

Максимальна сума компенсації становитиме до 10 мільйонів гривень, але не більше фактичного збитку. Якщо підприємство вже отримувало компенсацію або допомогу з державного чи місцевого бюджету, сума виплати зменшується на розмір раніше отриманих коштів.

Однак не лише підприємства прифронтових регіонів можуть розраховувати на компенсацію, адже ракети та дрони літають по всій країні — можна застрахувати своє майно по всій Україні.

«За моделлю, подібною до програми “5-7-9%”, держава компенсуватиме частину вартості страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків — щоб знизити тариф для бізнесу до 1%. Наприклад, якщо підприємство в Рівненській області страхує майно на 50 млн грн за ставкою 3%, держава покриє дві третини вартості цієї страховки — але не більше 1 млн грн на рік», — зазначила перший віцепрем’єр-міністр Юлія Свириденко.

Підприємство самостійно обирає страхову компанію, укладає з нею договір на послуги страхування від воєнних ризиків і сплачує страхову премію (вартість полісу), уточнюють у Мінекономіки.

Після закінчення строку дії договору бізнес зможе звернутися до ЕКА та отримати компенсацію частини сплаченого платежу — до 1 мільйона гривень. За кожною заявою сплачується внесок у розмірі 5 000 грн на рахунок ЕКА.

Скористатися механізмом зможуть фізичні особи-підприємці та юридичні особи приватного сектору. Не можуть брати участь у програмі: державні й комунальні підприємства, нерезиденти України, компанії під санкціями або пов’язані з рф чи Білоруссю, підприємства з податковими боргами або ті, що перебувають у стані банкрутства.

Хто вже постраждав — нічого не отримає

Як вважає економічний експерт Олег Пендзин, відшкодування збитків стосуватиметься тих, хто постраждає після ухвалення цієї постанови. Навряд чи це робитиметься заднім числом. Тобто ті, хто постраждав до цього періоду, не зможуть розраховувати на компенсацію. І, найімовірніше, цей механізм запрацює не раніше січня 2026 року.

«На жаль, постанови уряду з розробленим механізмом ще немає, щоб давати йому оцінку. Поки що можна судити лише зі заяв Кабміну. Скоріш за все, ця компенсація за пошкоджене або зруйноване майно стосуватиметься передусім підприємств ВПК або великих виробників», — розповів у коментарі «Комерсант Український» Олег Пендзин.

«Якщо говорити про компенсацію за пошкоджене чи зруйноване майно до 10 млн грн, то це крапля в морі. Ось нещодавно у Києві прилетіло в склад медикаментів, і збитки склали 100 млн доларів. 10 млн грн жодним чином не покриють витрати. А якщо брати великі підприємства, де один верстат коштує понад 10 млн грн», — підкреслює експерт.

У страховиків обмежений бюджет на виплати

А ось страхування від воєнних ризиків для бізнесу — питання, що давно назріло. Але проблема полягає в тому, що страхові компанії можуть не потягнути багатомільйонні виплати. Хоча оренда державних площ передбачає обов’язкове страхування при укладенні договору, але це здебільшого стосувалося пожеж та інших стихійних лих.

Водночас багато страхових компаній уже вирішили продавати поліси страхування від воєнних ризиків бізнесу — із певними умовами. Головна з них: виключення територій, розташованих ближче ніж за 100 км від найближчої точки районів ведення бойових дій та/або територій, які перебувають у тимчасовій окупації. Також страхова компанія може самостійно ухвалити рішення про відмову в прийнятті об’єкта на певних територіях.

«Ми розуміємо, що не зможемо повністю компенсувати можливі мільярдні збитки від війни, але ми хочемо бути поруч із нашими клієнтами під час настання воєнних ризиків і розділити з ними частину можливих витрат», — заявив перший заступник голови правління ARX Максим Межебицький.

Об’єкти страхування: будівлі та споруди з оздобленням і комунікаціями, цілісні майнові комплекси, а також обладнання, оргтехніка, товарно-матеріальні цінності.

Як зазначають страховики, розмір компенсації залежить від умов договору і, залежно від обставин, може бути різним.

«Проте включити воєнні ризики в договір страхування можуть лише клієнти з тилових регіонів, де є загроза обстрілів безпілотниками або ракетами. Річ у тім, що об’єктивно підрахувати страхові виплати для регіону, де постійно працює ворожа артилерія (на лінії бойових дій), украй складно, — зазначили в компанії «Страховий адвокат».

Але, як визнають страховики, українським страхувальникам бракує власного капіталу, щоб пропонувати страхове покриття від великих збитків. Тому без підтримки держави не обійтися.

Однак навіть для державних виплат за страховими ризиками потрібні кошти в бюджеті. З якої статті витрат планують компенсувати збитки — поки невідомо.

Авторка: Алла Дуніна

Дзвенислава Карплюк
Редактор

Читають зараз