15 липня в Україні відзначають одразу чотири великі свята
15 Липня 2024 09:48
Сьогодні в Україні відзначають День Державності, День українських миротворців, 1036-ліття Хрещення України-Русі та День пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира, повідомляє «Комерсант Український»
День пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира
Православна Церква України 15 липня вшановує пам’ять святого рівноапостольного князя Київського Володимира, який хрестив Київську Русь.
Раніше це свято відзначали 28 липня, але після переходу ПЦУ на новий календар, дата свята змінилась.
Це свято має особливе значення для українців, оскільки князь Володимир здійснив хрещення Київської Русі у 988 році, що стало поворотним моментом в історії України. Володимир Великий був видатним державним діячем, реформатором та полководцем. Він об’єднав східнослов’янські племена під своєю владою, зміцнив міжнародний авторитет Київської Русі та провів ряд важливих реформ, спрямованих на розвиток економіки, культури та освіти.
Хрещення Київської Русі стало одним з найважливіших рішень князя Володимира.
Це свято є великим для християн, тому в цей день не можна займатися фізичною працею. Не можна лаятися, сваритися, лихословити і бажати іншим зла. Також не варто переїдати та вживати алкоголь.
День Хрещення Київської Русі
Православні відзначають День хрещення Київської Русі на честь заснування в країні християнства князем Володимиром Великим.
День хрещення Русі відзначається щорічно 28 липня за старим юліанським календарем або 15 липня за новим стилем. Адже саме цього дня православний світ вшановує пам’ять рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича. Він, як відомо, не лише сам навернувся до християнства, а й посприяв тому, що воно стало державною релігією Київської Русі.
У 988 році Володимир хрестився в Херсонесі, там він збудував церкву святого Василя – саме таке ім’я Володимиру дали при хрещенні. Повернувшись до Києва, князь також охрестив своїх синів і підданих, а потім знищив усі язичницькі ідоли та вівтарі.
З історичних літописів відомо, що кияни спускалися до Дніпра, щоб охреститися саме на місці сучасної Поштової площі в Києві.
Свято було встановлене у 2008 році за указом президента Віктора Ющенка.
У цей день у храмах ПЦУ та УГКЦ проводяться урочисті богослужіння, присвячені святому рівноапостольному князю Володимиру. Віряни моляться до нього, просячи про захист, зцілення та духовне благословення.
У мирний час святкування супроводжувалося хресною ходою та молебнем біля пам’ятника Володимиру Великому на Володимирській гірці у Києві.
У День хрещення Київської Русі-України церква закликає вірян утримуватися від нецензурної лайки, сварок, образ та злих побажань. Рекомендується присвятити цей день молитві, добрим справам та роздумам про духовні цінності.
День Української Державності
Уперше відзначати День Української Державності на державному рівні запропонувала 5 лютого 2018 року ініціативна група у складі Героя України Левка Лук’яненка, Президентів України Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми та Віктора Ющенка, Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, Першого віцепрем’єр-міністра Степана Кубіва, головного редактора газети Верховної Ради України «Голос України» Анатолія Горлова, академіків НАПрН України Руслана Стефанчука та Олександра Святоцького, професора Володимира Сергійчука, а також громадських діячів Богдана Моркляника та Юрія Баланюка.
День Державності встановлений указом Президента України Володимира Зеленського 24 серпня 2021 року, підписаним під час урочистостей до тридцятої річниці незалежності України.
Це свято покликане підкреслити зв’язок між хрещенням Русі–України та становленням української державності. Князь Володимир Великий, прийнявши християнство, не лише зміцнив міжнародний авторитет Русі, а й заклав основи правової системи та державного устрою, які стали основою для розвитку української державності.
День українських миротворців
У 1992 році Генеральний секретар ООН звернувся до керівництва України з проханням щодо введення військового контингенту до складу сил ООН в зонах конфлікту на території колишньої Югославії.
3 липня 1992 року Верховна Рада підписала закон про те, що ЗСУ беруть участь у миротворчих місіях.
Першим місцем, куди відправили миротворців з України, стала колишня Югославія. Тоді, у 1992 році, український батальйон сформували всього за три тижні.
Українські миротворці виконували бойові завдання в країнах колишньої Югославії (Боснія та Герцеговина, Східна Славонія, Македонія, Сербія й Чорногорія, Хорватія), на Африканському континенті (Ангола, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Кот-д’Івуар, ДР Конго, Південний Судан, Дарфур), у країнах Близького й Середнього сходу та на Кавказі (Південний Ліван, Таджикистан, Кувейт, Ірак, Грузія) та багатьох інших регіонах світу. 58 військовослужбовців ЗС України віддали життя, виконуючи завдання з підтримання миру та безпеки.
Після початку повномасштабної війни президент України Володимир Зеленський підписав указ про повернення всіх миротворців. На той час в операціях ООН за межами країни брали участь 308 громадян України, зокрема 250 військовослужбовців і 22 поліціянтів.
