15 мільйонів за загибель військового: чому родичам доводиться виборювати виплати в судах
13 Серпня 18:12
РОЗБІР ВІД 
Без проблем і бюрократичної тяганини отримати виплату в розмірі 15 мільйонів гривень можуть далеко не всі родичі загиблих військовослужбовців, про що свідчать численні судові рішення та постанови. Навіть у разі загибелі безпосередньо в зоні бойових дій або у лікарні після поранення доводиться доводити Міністерству оборони, що смерть військовослужбовця настала внаслідок бойових дій — особливо коли мова йде про серцеві напади або загострення хронічних хвороб.
Медіа «Комерсант Український» розібралося, з чим стикаються родини загиблих при спробах отримати належні виплати.
У Львівській області вдова загиблого військового звернулась до суду з позовом до Міністерства оборони щодо виплати одноразової допомоги у 15 млн грн. Комісія МО відмовила, оскільки, згідно з експертизою, сержант помер від ішемічного інфаркту, а не від поранення. Тож вважалося, що смерть настала внаслідок хвороби.
Суд встановив, що в серпні 2023 року сержант під час доставлення боєприпасів на бойові позиції відчув погіршення стану здоров’я, його доставили до мобільного госпіталю, а потім — до обласної лікарні, де він помер. Суд визнав, що його смерть пов’язана з виконанням обов’язків із захисту Батьківщини та постановив виплатити 15 млн грн.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулась ще одна вдова з вимогою виплатити 15 млн грн. Міноборони зазначило, що ця сума передбачена лише у випадках загибелі від поранення, травми, контузії або каліцтва. Оскільки ж чоловік помер від серцевого захворювання — надали лише 671 тис. грн допомоги.
Проте суд, врахувавши обставини та законодавство, ухвалив рішення на користь вдови — зобов’язав МО виплатити їй повну суму 15 млн грн.
У Закарпатській області бабуся загиблого військовослужбовця, яка була його єдиною опікункою з 2018 року, також отримала відмову від МО. Там вимагали підтвердження, що вона перебувала на утриманні внука. Комісія визнала, що бабуся не належить до кола осіб, які мають право на допомогу.
Суд же вирішив інакше: зобов’язав виправити неточності в облікових документах та призначити одноразову грошову допомогу.
Не лише родичам рядових військовослужбовців відмовляють у 15 мільйонах. Родина загиблого підполковника, колишнього командира мотопіхотного батальйону, також змушена була звертатися до суду. МО зазначило, що згідно з медичними документами, смерть офіцера настала внаслідок хвороби, а не бойових поранень.
Підполковник загинув 29 листопада 2023 року під час бою в районі н.п. Роздолівка Бахмутського району після удару FPV-дроном. Отримав мінно-вибухову травму та акубаротравму, але відмовився від госпіталізації й продовжив керувати боєм.
Лише після свідчень очевидців, що підтвердили участь у бою та факт поранення, суд зобов’язав МО виплатити родині всю суму належної допомоги.
Воював — помер — і нічого не отримали: рідним загиблих доводиться шукати справедливості в судах
На сьогодні таких справ, коли родичі добиваються від Міністерства оборони належних їм виплат, досить багато розглядається у судах. У подібних справах, як підкреслює в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» адвокат Юрій Айвазян, усе залежить від службового розслідування, яке проводить командир частини. Він зобов’язаний опитати всіх свідків, перевірити обставини, що передували загибелі, і після цього передати службове розслідування до військово-лікарської комісії (ВЛК). Саме ВЛК ухвалює рішення, чи існує причинно-наслідковий зв’язок між пораненням і смертю у зв’язку із захистом Батьківщини, чи ні. Є також висновок судово-медичного експерта, який визначає причину смерті — і він також має значення при ухваленні рішення щодо виплат.
Це непрості історії. А ще слід пам’ятати, що інтереси тих, хто визначає, чи є зв’язок між смертю і захистом Батьківщини, а це — єдина підстава для отримання 15 мільйонів гривень, не збігаються з інтересами тих, хто претендує на ці 15 мільйонів — родичів загиблого. Дуже часто ті, хто не хоче виплачувати гроші, вдаються до відмов, які ґрунтуються на аргументах, далеких від передбачених законом, — наголошує Юрій Айвазян.
У розв’язанні цих питань є кілька шляхів, підказує адвокат:
- звернення до військового омбудсмена;
- оскарження дій або бездіяльності командира частини у Генеральному штабі або в Міністерстві оборони;
- подання позову до суду, який ухвалить рішення, вивчивши всі обставини.
У будь-якому випадку я радив би родичам звертатися до юристів. Тому що в більшості випадків це дуже складні справи, особливо там, де смерть не пов’язана безпосередньо з бойовими діями. Або ж коли після загибелі минув певний час. Як не крути, але затримки з виплатами, особливо пов’язані з установленням особи або родинних зв’язків, криються в бюджетних причинах, у нашій слабкій економіці. Якщо затягується проведення експертизи ДНК, також потрібно скаржитися. Хоча ніде в законі не прописано, скільки часу потрібно на проведення ДНК-тесту, і буває, що люди чекають дуже довго — до року і більше, — зазначає Юрій Айвазян.
Чому поняття “загиблий” і “померлий” — юридично різні та що це значить на практиці
Як підкреслює адвокат Роман Сімутін, “загиблий” і “померлий” військовослужбовець — це два різні юридичні статуси, від яких також безпосередньо залежать виплати родичам у розмірі 15 мільйонів гривень.
Але є багато випадків, коли під час бойових дій військовослужбовці помирають, а не гинуть — і це дві великі різниці. ВЛК просто пише про смерть, без формулювання, що ця смерть настала при виконанні військового обов’язку. У такому випадку виплачують лише мільйон, а не 15 мільйонів гривень. Ось тоді й доводиться доводити всі ці обставини. Це дуже велика проблема. А з огляду на те, що сьогодні на фронт потрапляють хворі люди, які за висновками ВЛК — “здорові”, то якщо такий боєць помре від своєї хронічної хвороби, родичі не зможуть розраховувати на 15 мільйонів. Тільки через суд можна намагатися домогтися виплат, — повідомив «Комерсант Український» Роман Сімутін.
Крім того, за словами адвоката, сьогодні велика проблема — це встановлення факту загибелі зниклих безвісти. Розслідуванням таких випадків військові частини практично не займаються. Визнати особу померлою можливо, але щоб її визнали загиблою — потрібно пройти дуже складний шлях: оббивати пороги, шукати свідків тощо.
Адже до судів найчастіше звертаються ті, хто формально не має права на виплати — наприклад, цивільні дружини, бабусі, далекі родичі, яким ці виплати, по суті, не передбачені. І буває, що на виплати претендують одразу дві жінки — перша і друга дружина. Таких ситуацій дуже багато.
Автор — Алла Дуніна
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
