$2 млрд втрат і “сіра схема” через ЄС: як із України вивозять брухт
18 Липня 2025 21:20
ІНФОГРАФІКА
Україна стрімко наближається до дефіциту стратегічної сировини — металобрухту, який критично важливий для металургійної галузі, економічного відновлення та оборонно-промислового комплексу. Про це свідчать дані галузевих об’єднань і статистика експортних потоків за перший квартал 2025 року, передає «Комерсант Український» із посиланням на GMK Center.
Заготівля металобрухту в Україні в 2025 році наблизилася до найнижчого рівня з 1995 року, якщо не враховувати аномальний 2022-й. Причини очевидні:
- повномасштабна війна;
- руйнування або зупинка роботи металургійних комбінатів;
- втрата промислових регіонів;
- відсутність інвестицій у брухтозаготівлю;
- зниження стимулів для внутрішнього ринку через зростання тіньового експорту.
На цьому тлі десятки українських підприємств, зокрема ті, що пов’язані з відновленням інфраструктури та виробництвом військової техніки, ризикують залишитися без сировини.
Парадокс: експорт зростає попри дефіцит
Попри те, що внутрішній ринок страждає від браку металобрухту, експорт цієї сировини рекордно зростає. За даними на квітень 2025 року, обсяги експорту сягнули 46 тис. тонн, що на 95% більше, ніж у квітні 2024-го.
Особливо динамічним став червень, коли з України експортували 101,1 тис. тонн довгого прокату — це на 155,2% більше, ніж торік у червні, і на 32,7% більше, ніж у травні 2025 року. Дохід у грошовому вираженні склав $70,1 млн, що відповідає 142% зростання у річному вимірі та 30,2% у місячному.
Найбільшу частку експорту сформували:
- прутки та бруски гарячекатані з вуглецевої сталі у бунтах — 158,7 тис. тонн;
- прутки без подальшої обробки — 157,7 тис. тонн;
- дріт з вуглецевої сталі — 67,5 тис. тонн;
- інші види продукції — 28 тис. тонн.
Таким чином, основна частка експорту припала на гарячекатану арматуру та будівельний прокат, що критично важливо як для інфраструктурного будівництва, так і для промислових об’єктів.
Ключовими імпортерами українського довгого прокату залишаються:
- Польща — стабільний лідер за обсягами закупівель;
- Молдова — зростаючий ринок з високим попитом на будматеріали;
- Румунія — важливий гравець у регіоні, що розширює закупівлі після реконструкційної хвилі.
Однак експерти попереджають: левова частка цього експорту непрозора. Використовується сіра схема: брухт формально вивозять до країн ЄС, сплачуючи символічне мито в розмірі 10 євро за тонну, після чого реекспортують до Туреччини. Таким чином бізнес уникає сплати основного мита на прямий експорт до Туреччини, яке складає 180 євро за тонну.
Скільки становлять втрати держбюджету від непрозорого експорту
За підрахунками галузевих аналітиків, державний бюджет уже втратив понад 2 млрд грн через недоотримані митні надходження, пов’язані з непрямим вивезенням брухту. І ці втрати лише зростають.
Це відбувається на тлі:
- гострої потреби у фінансуванні оборонної економіки;
- планів уряду щодо масштабного відновлення інфраструктури;
- дефіциту сталі на внутрішньому ринку;
- спроб уряду підтримати виробників в рамках програми Made in Ukraine.
Читайте також: Внаслідок війни Україна завалена брухтом: експерти попереджають про наслідки зупинки експорту металолому
Чому ситуація з металевим брухтом критична для економіки
Металобрухт — основа вторинного металургійного циклу. Він дозволяє здешевити виробництво сталі в умовах енергетичної кризи; оперативно забезпечити сировину для бронетехніки, будівництва укриттів, відновлення мостів і доріг; підтримати локальну зайнятість у переробленні та логістиці.
У випадку системного дефіциту сировини виробництво доведеться зупиняти або імпортувати брухт за високими цінами з-за кордону, що ще більше знижуватиме конкурентоспроможність українських виробників.
Представники української металургійної галузі вже звертаються до уряду з низкою вимог. Серед них:
- заборонити або обмежити експорт металобрухту до завершення війни;
- посилити контроль за митними схемами реекспорту через ЄС;
- стимулювати внутрішнє перероблення та створення локальних ланцюгів доданої вартості.
Також фахівці наголошують на необхідності цифрового моніторингу всіх логістичних маршрутів експорту, а також ревізії торгових угод, які дозволяють оминати ключові бар’єри через формальні транзитні точки.
Якщо ситуацію не стабілізувати найближчим часом, Україна може опинитися в парадоксальному положенні: без металобрухту для власного виробництва, але з черговим дефіцитом у бюджеті. У час війни це вже не економічна, а системна безпекова загроза.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
