50 днів: Трамп і путін запустили синхронний зворотний відлік, що змінить світ
15 Липня 2025 14:46
РОЗБІР ВІД 
Трамп поставив Кремлю ультиматум — 50 днів на угоду. Путін — 60 днів на ескалацію. У розпал війни й глобальної нестабільності на геополітичній шахівниці з’явилися нові терміни, які надто точно збігаються, щоби їх ігнорувати. Що насправді означає ультиматум Трампа Москві? І чи не є путінський «наступ на кордони» частиною великої домовленості за зачиненими дверима – «Комерсант Український» розбирався.
Президент США Дональд Трамп заявив, що «дуже незадоволений» діями росії та готовий вжити жорстких економічних заходів, якщо не буде досягнута домовленість щодо війни в Україні. У своєму виступі він дав Москві 50 днів для компромісу, пригрозивши вторинними 100-відсотковими митами проти торгових партнерів Росії.
«Якщо ми не укладемо угоди за 50 днів, ми введемо вторинні мита. Усе дуже просто. Вони будуть на рівні 100%. Сподіваюся, нам не доведеться цього робити», — заявив Трамп
Президент США наголосив, що вже чотири рази був «близький до угоди» з росією, однак вона так і не відбулася.
Паралельно, як повідомляє Axios, президент рф Володимир Путін у телефонній розмові з Трампом 3 липня повідомив про намір протягом 60 днів активізувати наступ на сході України — з метою вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей.
Публічно президенти демонструють незгоду: Трамп — розчарування, Путін — рішучість. Та за лаштунками, схоже, триває складна і не до кінця зрозуміла гра.
Що ж це — черговий обмін погрозами чи закулісна спроба домовитися про нову конфігурацію сил у регіоні? Поки немає відповідей, але дедлайни вже встановлено. І вони — дуже конкретні.
Трамп дав Москві ще 50 днів для торгу
Віталій Портников вважає, що президент США Дональд Трамп у своєму виступі фактично висунув Москві ультиматум — 50 днів на компроміс. За словами Портникова, ці півтора місяця є не що інше, як «площадка для торгу».
«Важко зрозуміти, чому Трамп говорить про 50 днів, але це означає, що він продовжує знаходитися у режимі торгу з рф. Ви ще можете зі мною домовитися, знаючи, які будуть наслідки того, що ви не домовитеся», — пояснює Портников.
На думку журналіста та оглядача, Кремль може сприйняти цей період як вікно можливостей — захопити нові території, вийти на адміністративні кордони захоплених областей України й уже тоді зупинитися, з виглядом “миротворців”.
«Можна, звичайно, сказати, що Трамп дає можливість Путіну за ці 50 днів захопити стільки, скільки Путін хотів би захопити… Але ми розуміємо, що це дуже умовні речі», — каже Портников.
Він підкреслює, що російська армія навряд чи здатна реалізувати ці плани, особливо в умовах нових поставок західного озброєння, зокрема далекобійних ракет, які можуть «знищити велику кількість російських військових аеродромів, заводів, військових частин».
«Росіяни можуть отримати катастрофу на власній своїй злочинній землі. І це також може загальмувати будь-які темпи їхнього наступу», — наголошує Віталій Портников.
Водночас ключовим, на його думку, є не лише військовий, а й економічний тиск. Трамп, хоча й висловлює сумніви щодо жорстких санкцій, натякає, що може діяти рішуче без погодження з Конгресом. Трамп може ухвалити сто відсоткові мита для союзників росії і без ухвалення законів Конгресу. Це, за словами Портникова,, принципово новий крок — покарання не лише росії, а й її партнерів: Китаю, Індії, Бразилії.
50 днів до великої угоди? Що задумали Трамп і Путін — і чому це небезпечно для України
У розпал глобальних геополітичних ігор та на тлі посилення воєнної риторики з обох боків Атлантики, експертна спільнота намагається розгадати, що стоїть за синхронним запуском 50-денного “таймера” Дональда Трампа щодо санкцій і 60-денного “плану ескалації” Володимира Путіна. У коментарі для видання «Комерсант Український» доктор філософських наук, професор, проректор Європейського університету Сергій Ягодзінський озвучив кілька гострих і парадоксальних тез про політичну гру навколо України.
«Вчора в інтернеті я начитався дійсно багато конспірологій. Люди пов’язують дати, цифри, навіть число диявола згадують. Це говорить лише про одне: ми дуже хочемо, щоб щось нарешті змінилось — щоб або війна завершилася, або з’явилися реальні ресурси для оборони», — пояснює Ягодзінський.
Професор вказує на той факт, що навіть неофіційні розмови між Трампом і Путіним одразу супроводжуються воєнними діями. Коли Трамп спробував ризикнути і пригальмувати постачання зброї Україні, вже за пів години після його розмови з Путіним полетіли ракети. Це схоже на сигнал: кожна пауза Заходу миттєво використовується Москвою, зазначає Ягодзінський.
На думку доктора філософських наук, нинішні сигнали з Вашингтона — це ультиматум із вбудованою загрозою. Санкції більше не в розмірі «500%», як раніше прогнозували, а цілком реальні «100%» — і не лише проти рф, а й її економічних проксі. А от Україна в цій шаховій партії, за словами Ягодзінського, отримує свою карту — карту озброєння.
«Зброя буде. Можливо, з місячним-двомісячним запізненням. Але вже навіть розмови про “Патріоти” змінюють ситуацію — не лише на фронті, а й у дипломатичній площині», – зазначив Сергій Ягодзінський.
Та водночас професор застерігає: нова хвиля військової підтримки не означає радикальної зміни політики Трампа щодо України. Це скоріше — новий етап гри, де сторони знову намагаються “підвісити ситуацію”, створити ефект дедлайну й тиску.
«Я не думаю, що Трамп раптово “прозрів” щодо України. Політика залишилася тією ж. Змінилися лише дати, відтермінування. А ми, в умовах постійної загрози, хочемо бачити в кожному збігові — знак», – додав Сергій Ягодзінський.
Інформаційний простір рф, за словами професора, теж не пасе задніх. Російські воєнкори вже публічно заявляють: за 50 днів “зроблять усе”, аби перемовини з Києвом стали безсенсовними. Натомість з боку України, як каже Ягодзінський, з’являється впевненість — у тому числі у можливості відповідати ударом на удар.
«Трамп нібито запитує у Зеленського: чому ви не б’єте по Москві? А Зеленський відповідає — можемо, дайте тільки чим. І ця риторика вже звучить як сигнал: ми готові», – зазанчає Сергій Ягодзінський.
Попри це, ключове застереження: не піддатися ейфорії. Бо кожна нова «перевага» — це не тільки можливість, але й ризик. Особливо якщо знову повірити у швидку перемогу замість складного стратегічного планування.
«Важливо не втратити контроль над ситуацією, не піддатися емоціям. Бо ці 50-60 днів — це час високої напруги і великої небезпеки. Не тільки для фронту, а й для самої державності», — підсумував Ягодзінський.
50 днів до великої угоди або до великої небезпеки — це не просто гучні заголовки, а реальність, у якій опинилася Україна. Війна вступає у фазу рішень, де будь-яка пауза може бути використана ворогом. Професор Ягодзінський застерігає: у цій грі кожен грає на себе, і навіть підтримка може стати частиною тиску. Тому найголовніше — не втратити тверезість. Бо найближчі тижні — це не просто очікування рішень, це боротьба за збереження суб’єктності України у великій геополітичній грі.
