“Агробарометр”: як аграрії торгуватимуть з ЄС після 5 червня і де шукатимуть нові ринки
5 Червня 16:30
РОЗБІР ВІД 
Для українських експортерів з погляду доступу на ринок ЄС після завершення 5 червня дії автономних торгівельних ходів “нічого не зміниться”. Так вважають урядовці, припускаючи, що вже в червні можна буде представити оновлену модель торгівлі з ЄС. Українські аграрії менш оптимістично оцінюють і терміни оновлення торгівельних взаємин, і наслідки від скасування преференцій.
Чого очікувати українській агроспільноті та чи варто вже підшуковувати нові ринки збуту для агропродукції — з’ясовував «Комерсант Український».
Урядовий оптимізм має пояснення
Глава уряду Денис Шмигаль своє твердження, що “підстав для погіршення умов торгівлі в короткотерміновій перспективі немає”, аргументує наявністю попередньої домовленості з Єврокомісією, що Зона вільної торгівля в обсязі квот 7/12 буде діяти до моменту прийняття змін до Угоди про асоціацію, які й визначать нові умови торгівлі.
Ми розуміємо, що цей семимісячний обʼєм, який ми будемо мати в квотах, буде достатнім, щоб Україна не відчула погіршення умов, які ми мали впродовж попередніх трьох років, — заявив днями глава уряду.
Відповідно ним сформульовано і головне завдання: оперативно узгодити з ЄС зміни до Угоди про асоціацію. А заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка сподівається, що вже в червні українські переговорники зможуть представити оновлену модель торгівлі з ЄС. Але чи все так оптимістично.
Сподівайся на краще — готуйся до… різних варіантів
Представники аграрного бізнесу очікують від урядовців позитивних новин, але об’єктивно оцінюють ситуацію.
За словами голови “Всеукраїнської Аграрної Ради” Андрія Дикуна, ніхто не знає, як швидко вдасться узгодити нові правила торгівлі, оскільки в ЄС є бюрократія і це велика політика, а тому рішення може бути в червні, а може — у вересні.
Звісно, ринок Європи він великий, він поруч, він преміальний, але нам його закривають, зважаючи на протести європейських фермерів. Для нас це погано, для нас це неприємно, оскільки потрібно везти та продавати десь у світі, втрачаючи через логістику. Але я б не сказав, що для України це критично. Ми без цього доступу жили й будемо жити далі. Можливо трохи менше будемо заробляти, — зазначає фахівець.
Але декому з український виробників все ж доведеться більш критично подивитись у бік Європи й почати шукати інші ринки.
Українська пшениця точно знайде свого покупця
На українську пшеницю на світовому ринку є попит і проблем з її продажем не повинно бути. А що буде, так це додаткові витрати на логістику. І продавати пшеницю доведеться, швидше за все, дешевше, аніж це можна зробити в Європі.
Пояснює операційний партнер компанії “Barva Invest” Богдан Костецький:
З 5 червня на пшеницю для поставок в Європу буде квота в межах 600 тисяч тонн до кінця календарного року. Така кількість — наша місячна потужність. Це означає для України втрати преміального ринку збуту пшениці. Переговори про новий торгівельний режим тривають, і рішення очікується ближче до кінця липня. У випадку негативного сценарію, тобто неуспішних для України переговорів, пшеницю буде реалізовано за нижчими цінами переважно до азійських країн: це Вʼєтнам, Індонезія, Південна Корея, Тайвань. Ціни там (в моменті) десь на $5-10 за тонну нижчі у порівнянні з європейськими, — наголошує експерт.
Не повинно бути проблем в українських експортерів кукурудзи. Як нагадує Андрій Дикун, заплановані квоти тут не є проблемою, оскільки у торгівлі цим товаром передбачене нульове мито, тобто, якщо квота вибирається, можна експортувати далі й платити нуль мита.
Виробникам м’яса птиці та яєць доведеться маневрувати
Українським птахівникам, звичайно ж, хотілось би продавати свою продукцію поблизу і без логістичних витрат. Але потрібно буде пристосовуватись до нових умов.
Як розповідає виконавчий директор Асоціації “Союз птахівників України” Сергій Карпенко, після скасування “торгівельного безвізу” квота на м’ясо птиці до 31 грудня 2025 року скоротиться порівняно з обсягом квоти до 6 червня на 35%, квота на яйця та яєчні продукти скоротиться на 65%.
Відповідно, за словами фахівця, експорт м’яса птиці до країн ЄС зменшиться до кінця року на 27 тис. тонн. Експорт яєць і яєчних продуктів, на його думку, після вичерпання безмитної квоти, швидше за все, продовжиться зі сплатою мита.
Це матиме негативний вплив на торгівельний баланс, очікувано зменшиться обсяг валютного виторгу і погіршиться фінансове становище українських виробників, які й так зараз працюють в критичних умовах, пов’язаних зі зростанням виробничих витрат, зменшенням купівельної спроможності та скороченням споживання продукції на внутрішньому ринку. Європейський ринок є одним з найприбутковіших та логістично доступним. Сподіваємось, на зростання експорту на інші ринки, оскільки в іншому випадку виробники змушені будуть скорочувати виробництво, — наголошує Сергій Карпенко.
Він очікує, що експорт буде збільшуватись насамперед на ринки країн Середньої Азії, Близького Сходу, країни Кавказу, Великобританії, що вже траплялося після введення перших обмежень з боку ЄС у 2024 році.
Українському меду квоти та мито не перешкода
Кількісна квота – це дозволений обсяг ввезення продукції без сплати мита. Після його перевищення експорт може бути продовжений за умов сплати мита. Про це нагадує провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” доктор економічних наук Богдан Духницький.
Саме така ситуація постійно спостерігалась щодо експорту меду, який є ще одним “проблемним” у торгівлі з ЄС товаром.
Приміром, за словами фахівця, при квоті від 5 тис. т до 6 тис. т Україна щорічно експортувала до Євросоюзу обсяги, що у кілька разів її перевищували. Крім того, хоча Європейський Союз і залишається основним ринком збуту українського меду, у 2024-2025 роках другою в рейтингу країною-покупцем після Німеччини виступають Сполучені Штати.
Таким чином, як наголошує Богдан Духницький, вітчизняні експортери намагались і намагатимуться убезпечитись від значної концентрації на одному географічному сегменті та розширити існуючу диверсифікацію зарубіжних продажів завдяки іншим країнам з високим попитом.
Виробників цукру очікує переоцінка пріоритетів
Минулий рік українські виробники, як відомо, завершили з історичним рекордом з експорту цукру, спрямувавши на зовнішні ринки 746,3 тис. тонн цієї продукції. При чому, 40% експорту 2024 року було спрямовано саме до країн Євросоюзу. Тож європейський ринок є важливим для України. Чи був. Драматичності ситуації додає одна обставина.
Як пояснює голова “Всеукраїнської Аграрної Ради” Андрій Дикун, в Україні почали виробляти більше цукру якраз після того, як Європа відкрила свій ринок.
Ми насіяли цукрових буряків, обсяги виробництва збільшили, а Європа закрила ринок. Тому тут негарно вийшло. Бо ми легко можемо поставляти в Європу мільйон тонн. Європа в цій категорії є імпортером. Вона 3 млн тонн цукру щороку завозить. Ми у Європи купуємо трактори та комбайни для цукрового буряка, насіння, засоби захисту рослин. А вони нам суттєво обмежують квоту. І це, я б сказав, не зовсім гарно з боку європейців, бо з Бразилією у них зона вільної торгівлі й вони для бразильського цукру відкриті. Хоча Європа не продає Бразилії ні комбайни, ні трактори, нічого, а цукор, будь ласка, завозьте. Просто бразильські компанії це пролобіювали. Прикро. Тут не було передбачуваності. Якби в ЄС сказали українським аграріям: це вам на рік чи на два роки й все. А тут у 2022-23 роках цукровий буряк — це єдина культура, яка була рентабельною, люди почали нею знову займатися і тут такий “подарунок”, — зазначає Андрій Дикун.
Але, на його переконання, цукрова галузь однозначно не зупиниться, вона буде виробляти цукор і надалі, буде експортувати морем. Фахівець нагадує, що український цукор — це біржовий товар, з яким можна виходити на світовий ринок і продавати, тобто кожен може купити український цукор і це буде лише питання ціни.
Чого очікувати найближчим часом
Поки що, тобто з 6 червня 2025 року, як нагадує провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки Богдан Духницький, діятиме перехідний період у рамках функціонування існуючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Водночас сторони обговорюватимуть конкретні оновлені умови торгівлі агропродовольчою продукцією на довгострокову перспективу. Тобто, деякий час мають діяти ті квоти, які застосовувались ще на початку 2022 року перед повномасштабним вторгненням рф на територію України.
Суттєвою відмінністю при цьому стане їх розрахунок на рівні 7/12 від передбаченого річного обсягу згідно з кількістю місяців, які залишились до кінця 2025 року.
За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, суттєва зміна географії експорту у короткостроковій перспективі є досить малоймовірною, однак цілком реальним є поступове розширення ринків збуту за межами Європейського Союзу.
Автор – Сергій Василевич
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
