Анатолій Амелін: Через війни на фармацевтичному ринку країни програють прості українці
27 Вересня 21:39
ДУМКА
В Україні вже кілька місяців відбуваються публічні розбірки виробників фармпродукції та монополістами – оптовиками і аптечними мережами.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуку написав виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Анатолій Амелін, передає «Комерсант Український».
За його словами, боротьба, звичайно, ведеться за гроші. На чиєму боці залишиться маржа.
Цитуємо Анатолія Амеліна без змін:
«Постраждають, в першу чергу – українці і особливо пенсіонери та найменш забезпечені верстви нашого суспільства. Плюс потреби нашої армії та поранених теж під питанням.
У розпал повномасштабної війни український фармацевтичний ринок скотився у жорсткий конфлікт, який призвів до зупинки виробництва життєво важливих ліків, масових звільнень та зростання цін на медикаменти.
Це конфлікт між другим колись за величиною виробником ліків «Дарниця» та п’ятьма найбільшими аптечними мережами країни, де корпоративні (грошові) інтереси поставлені вище потреб пацієнтів в умовах воєнного часу.
Коріння конфлікту лежить у змінах регулювання фармацевтичного ринку, ініційованих урядом для зниження цін на ліки.
12 лютого 2025 року президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів яке передбачало 30% зниження цін на топ-100 препаратів та заборону маркетингових платежів між виробниками та аптеками.
Однак ще до формального набрання чинності цих заходів «Дарниця» в кінці 2024 року підвищила ціни на свої препарати на 120%, що стало каталізатором конфлікту.
З 1 березня 2025 року п’ять найбільших аптечних мереж – АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня – різко скоротили закупівлі продукції «Дарниці», контролюючи близько 70% роздрібного фармацевтичного ринку.
Один з найбільших виробників ліків, присутній на ринку понад 90 років і що випускає препарати 180 брендів, опинився в центрі кризи.
У 2024 році частка «Дарниці» на фармацевтичному ринку становила 15% за обсягом продажів і близько 5% у грошовому вираженні.
З березня 2025 року ці показники впали до 10% і 3% відповідно
Компанія під керівництвом CEO Андрія Обрізана зайняла агресивну позицію, звинувативши аптечні мережі у створенні «штучного дефіциту» та подавши скаргу до Антимонопольного комітету проти п’яти аптечних мереж та двох дистриб’юторів
П’ять найбільших аптечних мереж, формально виступаючи за доступність ліків, використовували свою ринкову владу для диктату умов виробникам.
Виконуючи вимогу уряду, аптечні мережі прибрали націнки, але також були змушені переглянути закупівельну політику.
Обсяги закупівель дорожчих препаратів від «Дарниці» зменшилися на користь аналогів від інших українських виробників», – пояснив CEO мережі «Подорожник» Тарас Коляда.
Два найбільші дистриб’ютори – БаДМ та Оптима-Фарм, що контролюють 85-90% оптового фармацевтичного ринку, опинилися в центрі скандалу.
31 липня 2025 року АМКУ оштрафував їх на рекордні 4,8 мільярда гривень за цінову змову
Розслідування показало, що компанії протягом 2020-2023 років погоджено встановлювали ідентичні ціни на популярні препарати без прозорого обґрунтування
Наслідки для фармкомпанії виявилися руйнівними.
«Дарниця» двічі зупиняла виробництво у 2025 році – на 3 тижні в березні та на 6 тижнів у червні-серпні, загалом на 9 тижнів
Компанія скоротила 11% персоналу – понад 1000 співробітників, під час зупинок виплачуючи працівникам лише дві третини зарплати.
У червні 2025 року завод втратив 30% продажів порівняно з 2024 роком, а до серпня падіння досягло 50%
Через це фармкомпанія опустилася з другого на четверте місце серед найбільших виробників ліків в Україні.
Аптечні мережі також зазнали втрат від скасування маркетингових платежів.
За останні 15 років маркетингові послуги стали чи не головним джерелом заробітку аптек, а вартість цих послуг могла досягати 30% кінцевої вартості препарату. Без цих доходів мережі були змушені переглядати бізнес-моделі та оптимізувати асортимент.
Особливо критичною ситуація стала для хронічно хворих пацієнтів.
Дефіцит 180 найменувань ліків «Дарниці», включаючи препарати для серцево-судинних захворювань, створив пряму загрозу життю тисяч людей у країні, де серцево-судинні захворювання є причиною двох третин усіх смертей.
Конфлікт виявив глибокі структурні проблеми українського фармринку.
88% вартості медикаментів українці оплачують з власної кишені, а держава покриває лише 12% через соціальні програми.
Економічні втрати включають:
– Втрату робочих місць (понад 1000 звільнень лише в «Дарниці»)
– Зниження податкових надходжень від падіння продажів
– Ризики для експорту (компанія працює в 20 країнах світу)
– Загрозу лікарської безпеки країни у воєнний час
Державне втручання виявилося неефективним.
Міністерство охорони здоров’я визнало, що заборона маркетингових платежів не призвела до бажаного зниження цін, оскільки заводські ціни, що становлять понад 70% кінцевої вартості, залишилися поза державним контролем
АМКУ, незважаючи на рекордні штрафи дистриб’юторам у 4,8 мільярда гривень, не зміг зруйнувати їх дуополію
Розслідування скарги «Дарниці» проти аптечних мереж триває без видимих результатів.
Експерти характеризують ситуацію як системну кризу.
Представники ВООЗ відзначають, що кожен п’ятий українець має проблеми з доступом до основних ліків, а в районах окупації та активного конфлікту – кожен третій.
Екс-нардеп Олександр Черненко відзначає, що ТОП-5 аптечних мереж контролюють 64% всього роздрібного товарообороту та володіють 41% усіх аптечних точок у країні, що створює ризики монополізації і на роздрібному рівні.
Вирішив додатково покопатися і подивитися на математику продажів. Хто залишає собі найбільший шматок пирога прибутку фармринку
За даними фінансової звітності за 2024 рік:
Сумарний дохід найбільших українських фармацевтичних компаній у 2024 році становив 42,65 мільярда гривень. Загальний чистий прибуток компаній перевищив 3,74 мільярда гривень.
Детальний аналіз рентабельності топ-5 фарм виробників:
– Фармак: дохід 10,78 млрд грн, чистий прибуток 1,62 млрд грн – рентабельність 15,0%
– Дарниця: дохід 6,88 млрд грн, чистий прибуток 679 млн грн – рентабельність 9,9%
– ЮРІЯ-ФАРМ: дохід 5,74 млрд грн, чистий прибуток 752 млн грн – рентабельність 13,1%
– Артеріум: дохід 5,23 млрд грн
– Київський вітамінний завод: дохід 4,94 млрд грн
Середня рентабельність українських фармвиробників становить 8,8%
Дистриб’ютори – найприбутковіша ланка ланцюга
Олігопольна структура ринку
– Понад 90% фармацевтичного ринку України контролюють два дистриб’ютори – “БаДМ” та “Оптима-Фарм, ЛТД”.
Фінансові показники дистриб’юторів:
– БаДМ у 2023 році – 57,6 млрд грн доходу
– Оптима-Фарм у 2023 році – 56,7 млрд грн доходу
Доходи цих компаній збільшилися в 6 разів
Зростання маржинальності
– Дистриб’ютори збільшили середній розмір націнок з 4,5% у 2021 році до 12% у 2024 році – зростання в 2,7 раза лише за 3 роки.
Переваги дистриб’юторської моделі:
– Висока оборотність капіталу
– Економія на масштабі
– Монопольне становище на ринку
Аптечні мережі- найменш прибутковий учасник
Критично низька рентабельність
– Рентабельність аптечного бізнесу в Україні становить лише 0,7%, причому третина компаній, що працюють на цьому ринку, — збиткові.
Середня роздрібна націнка на аптечному ринку України становила 27,2%, однак це валова маржа, а не чистий прибуток.
Реальна економіка аптеки:
– Валова маржа: 22-27%
– Чистий прибуток: 0,7% (в середньому по галузі)
Якщо подивитися як розподіляється маржа з товару, проданого в аптеці за 100 грн:
1. Споживач платить 100 грн
2. АПТЕКА отримує: 22 грн
– Операційні витрати: ~13 грн
– Маркетингові доходи: ~1 грн
– Закупівельна ціна: ~6 грн
ПРИБУТОК АПТЕКИ: ~2 грн (маржа 9%)
3. ДИСТРИБ’ЮТОР отримує: 6 грн
– Закупівельна ціна: ~4 грн
– ПРИБУТОК ДИСТРИБ’ЮТОРА: ~2 грн (маржа 33%)
4. ВИРОБНИК отримує: 72 грн
– Матеріали (API, упаковка): ~58 грн
– Виробничі витрати: ~7 грн
– ПРИБУТОК ВИРОБНИКА: ~7 грн (маржа 10%)
Головний бенефіціар конфлікту, на мій погляд – Дистриб’ютори монополісти, вони отримують найвищу маржу при мінімальних ризиках та інвестиціях, контролюючи вузьке місце в ланцюгу постачань.
Програли в результаті – громадяни України, які одні зіткнуться з дефіцитом товару, інші зі зростанням своїх витрат на купівлю фармацевтичної продукції».
