Анексія Криму: хто “здав” півострів росіянам і чи є шанс в України повернутися до кордонів 1991 року
5 Березня 2025 11:59
РОЗБІР ВІД 
Анексія Криму Росією у 2014 році стала одним із найболючіших епізодів в історії сучасної України. Військова операція російської федерації, розпочата 20 лютого 2014 року із вторгнення російських військ без розпізнавальних знаків на територію Криму стала першою фазою війни між росією та Україною. Під приводом “захисту російськомовного населення” росія встановила маріонетковий режим на чолі із Сергієм Аксьоновим, а 1 березня Рада Федерації рф схвалила введення військ. Під тиском російських військових 16 березня відбувся незаконний “референдум”, після чого росія офіційно оголосила про анексію півострова.
Порушивши всі норми міжнародного права та двосторонні угоди, росія створила небезпечний прецедент незаконного захоплення території суверенної держави. Це стало точкою відліку для великої війни: від окупації Криму до кровопролитних боїв на Донбасі й повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Сьогодні, на тлі переговорів щодо завершення війни, питання Криму опинилося в тіні. Чи готові західні партнери знову закрити очі на незаконну анексію, як це сталося у 2014 році? Чи залишиться півострів заручником політичних компромісів, чи все ж український прапор замайорить над Севастополем? Про це – в матеріалі «Комерсант Український».
Колишній президент США Барак Обама, чия друга каденція припала на період анексії Криму росією, у 2023 році зізнався, чому західні союзники не відреагували на акексію півострова і не було військового втручання, на відміну від ситуації у 2022 році. В інтерв’ю CNN він сказав, що в 2014 році Україна була зовсім іншою, ніж та, яку ми знаємо сьогодні.
“Крим був регіоном, де багато людей розмовляли російською мовою, і де існувала певна симпатія до росії. В Україні навіть у Верховній Раді були представники, які підтримували росію. Політична ситуація була значно складнішою”, – зазначив Барак Обама.
Обама також заступився за колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель, яку часто критикують за її політику щодо росії. Експрезидент наголосив, що разом із Меркель вони працювали над впровадженням санкцій проти рф, щоб зупинити подальше вторгнення на Донбас і в інші регіони України.
Попри плідну роботу Заходу, 24 лютого 2022 року Крим стає основною військовою базою для російських сил, які розпочали повномасштабний наступ. Росія використовує півострів як важливий пункт для розгортання своїх військ, включаючи авіацію, флот і артилерію. Зокрема, російський флот Чорноморського флоту базується в Севастополі, що дає можливість контролювати Чорне море та впливати на судноплавство в регіоні.
- Авіація: Крим став важливою базою для російських винищувачів, бомбардувальників та штурмовиків, які здійснюють удари по території України
- Чорноморський флот, який розміщується в Севастополі, бере на себе роль у блокуванні українських портів на Чорному морі, зокрема в Одесі та інших портових містах, що обмежує експорт українського зерна та інших товарів. Крім того, цей флот виконує роль в організації морських атак та обстрілів узбережжя України.
- Ракетні удари: росія активно використовує Крим як базу для запуску крилатих ракет по Україні, зокрема по військових об’єктах, енергетичних і транспортних інфраструктурі, що суттєво ускладнює життя українському населення.
Крим також став важливим транспортним вузлом для переміщення російських військових та техніки. За допомогою Кримського моста, що з’єднує півострів з росією, ворог безперешкодно постачав зброю, боєприпаси, продукти та інші ресурси до своїх військ, що діють на території півдня України, зокрема в Херсонській, Запорізькій та Донецькій областях.
Попри це в найближчому колі новообраного президента США Трампа запевняють, що очікувати на повернення Криму є нереальним. Ланза, стратег Республіканської партії, також зауважив, що якщо для України пріоритетом є повернення Криму і це потребує участі американських військових, то “це має бути самостійною справою України”.
Повернення Криму: шляхи та перспективи
Повернення Криму – складний процес, що потребує комплексного підходу. Військовий експерт Дмитро Снєгирьов в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» підкреслює:
“Процес буде дуже важкий. Німеччина об’єдналася після 50 років радянської окупації. Франція повернула землі Ельзас-Лотарингії після 40 років німецької окупації. Україна має діяти не лише дипломатично, а й розглядати воєнний спосіб”, – Дмитро Снєгирьов
Анексія Криму стала результатом як зовнішньої агресії росії, так і стратегічних помилок українського керівництва, зазначає експерт.
Початок анексії Криму: помилки та прорахунки
28 лютого 2014 року депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим під дулами автоматів «зелених чоловічків» з грубими порушеннями процедури ухвалили рішення про призначення референдуму щодо статусу Криму та призначили головою уряду Криму С. Аксьонова.
У той же день російські військові розпочали блокування українських військових частин на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, а також встановили контроль над сухопутними в’їздами з материкової України.
“Утім досі залишаються відкритими питання, чому в 2014 році, коли “зелені чоловічки” вже фактично окупували Крим, українська влада заявила про небоєздатну армію України, яка не зможе вступити у збройний конфлікт з ворогом”, – зазначив Дмитро Снєгирьов
Завдяки стенограмі засідання Ради національної безпеки і оборони від 28 лютого 2014 року, ми сьогодні маємо можливість краще зрозуміти обставини, які призвели до окупації росією українського Криму.
“Тоді на екстреному засіданні РНБО, виконуючий обов’язки міністра оборони Ігор Тенюх заявив, що “сьогодні ми зможемо зібрати зі всієї країни військове угруповання чисельністю понад 5 тис. військовослужбовців, здатних виконувати бойове завдання. Їх можемо кинути в Крим, але це не вирішить проблеми півострова”, – розповів Дмитро Снєгирьов
Військовий експерт впевнений, призначення на цю посаду Тенюха – це величезна помилка, яку ми всі ці роки російсько-української війни намагаємося виправити. Також Снєгирьов вказує і на низку інших прорахунків влади:
- Неоголошення воєнного стану
За словами експерта, “воєнний стан у лютому 2014 року був необхідний, оскільки дозволив би мобілізувати резерви та легітимізувати військові дії щодо окупантів”. - Відсутність наказу про застосування зброї
Лише 17 березня було дозволено застосовувати зброю у разі штурму українських військових частин.
“Це викликало деморалізацію серед українських військових, які до цього отримували накази не реагувати на дії росіян”, – зазначає Снєгирьов.
- Невикористання місцевого опору
“Кримське населення, зокрема кримські татари, були готові до спротиву, але влада їх не організувала”, – підкреслює експерт.
- Безкарність колаборантів
“Незважаючи на постанову про затримання Сергія Аксьонова та Володимира Константинова, вони безперешкодно діяли в Криму, що свідчить про бездіяльність українських силовиків”, – наголошує Снєгирьов.
Чи можна було захистити Крим?
Багато експертів вважають, що у 2014 році можливість захистити Крим була. Дмитро Снєгирьов зазначає:
“Якщо б тоді була дана команда військовим стріляти, ситуація могла розвиватися за іншим сценарієм”, – Дмитро Снєгирьов
Про це також зазначав Президент України Володимир Зеленський, мовляв, якби у 2014 році українська влада дала військову відсіч у Криму, війна на Донбасі могла б не відбутися.
Втім, саме під час повномасштабного вторгнення росії зазвучала думка про те, що повернути окупований Крим військовим шляхом буде легше, ніж відвоювати окуповані території Донецької та Луганської областей.
“З військового погляду відвоювати Крим набагато легше, ніж Донбас, де понад 1000 км фронту та глибина понад 200 км. У Крим є дві точки входу — з російського боку і з нашого: Кримський міст і сухопутний перешийок. Питання відвоювання — це наші фронтові операції: з російської сторони — шляхом руйнації комунікацій, з нашої — шляхом тиску. І тоді все — Крим ізольований”, — наголосив Буданов.
Деокупація Криму розпочалася у 2022?
З початку війни росії проти України в 2022 році, Крим став об’єктом численних атак, що завдали рф серйозних військових і економічних втрат. Справжньою катастрофою стала втрата російського крейсера “Москва” в квітні 2022 року, який був уражений українськими ракетами. Цей та інші удари значно ослабили російський флот Чорного моря.
Крім того, численні удари по військових базах і складах боєприпасів у Криму, зокрема на аеродромі в Саках, призвели до великих втрат у техніці та боєприпасах. Важливим символом росії на півострові, Кримський міст, також став об’єктом атак. У жовтні 2022 року він був частково пошкоджений в результаті вибуху, що ускладнило постачання ресурсів з росії на півострів.
Цілком логічно, що такі втрати можуть стати початком деокупації Криму, адже послаблення російських позицій на півострові створює умови для відновлення контролю України над своєю територією.
