Антимонопольний комітет України не виявив доказів змови на ринку палива: деталі
8 Квітня 14:11
Антимонопольний комітет України не виявив доказів змови на ринку палива, що могла б спричинити зростання цін на бензин. Підвищення вартості пального, за даними АМКУ, зумовлене об’єктивними ринковими факторами.
Про це передає «Комерсант Український» з посиланням на Суспільне.
Очільник Антимонопольного комітету України Павло Кириленко у Верховній Раді розповів про попередні результати розслідування щодо зростання цін на світлі нафтопродукти. За його словами, наразі не зафіксовано доказів антиконкурентної змови учасників ринку.
“Наразі, Антимонопольним Комітетом України, на підставі вже отриманих проаналізованих даних, не зафіксовано станом на сьогодні доказів щодо змови учасників ринку щодо підвищення цін”, — пояснив він.
Розслідування триває з 9 березня, комітет збирає та аналізує дані, проводить консультації з урядом та зустрічі з керівництвом ключових операторів АЗС. Оператори заявляють, що через зростання витрат та падіння рентабельності готові знизити ціни.
Кириленко підкреслив, що підвищення цін обумовлене зростанням собівартості пального, коливанням курсу національної валюти, збільшенням логістичних витрат та митних платежів. Всі українські оператори закуповують пальне майже виключно в європейських країнах, що також впливає на ринкові ціни.
Він додав, що ринок нафтопродуктів в Україні є вільним і нерегульованим, а розслідування АМКУ не є інструментом регулювання цін. За його словами, подібна ситуація спостерігається і в країнах ЄС, де ціни зросли, але антимонопольні органи не відкривали аналогічних справ.
“У жодній з них антимонопольні органи не прийняли рішення навіть про відкриття справи. Вони спостерігають і застосовують свої інструменти щодо регулювання форсу, підтягуються до ситуації, там де введено регулювання в окремих країнах Європи”, — підкреслив він.
Проблеми з пальним через війну на Близькому Сході
Загострення ситуації навколо Ірану вплинуло на європейський ринок пального. У Словаччині та Словенії виникли проблеми з доступністю та зростанням цін на дизель і бензин через високий попит, зокрема з боку іноземних водіїв (паливний туризм).
Уряд Словенії обмежив заправку до 50 літрів на день для приватних авто та 200 літрів для компаній і пріоритетних користувачів, у Словаччині ввели фінансовий поріг на заправку (400 євро на транспортний засіб).
Наслідки кризи: підвищені витрати для перевізників, перебої в ланцюгах постачання, зростання цін на товари. Деякі країни реагують фіскальними інструментами — Італія тимчасово знизила акциз і ввела податкову підтримку транспортного сектору, Іспанія представила антикризовий план на 5 млрд євро зі зниженням ПДВ на енергоносії. Ситуація залишається нестабільною та залежить від розвитку геополітичних подій.
18 березня уряд схвалив програму “Кешбек на пальне”, а запрацювала вона 20 березня.
