Банки зберігають оптимізм стосовно розвитку кредитування – опитування НБУ
29 Січня 08:49
Банки відзначають подальше зростання попиту на корпоративні та споживчі позики і очікують на зростання кредитного портфеля в наступні 12 місяців. Про це свідчать результати щоквартального Опитування про умови банківського кредитування, інформує «Комерсант Український».
Попит на позики стабільно зростає
Опитування зафіксувало, що попит на корпоративні позики зростав у четвертому кварталі 2024 року як і впродовж усього 2024 року. Оцінки попиту на кредити великим підприємствам були найвищими з 2021 року.
Стимулювали кредитний попит нижчі процентні ставки, потреби бізнесу в капітальних інвестиціях й оборотному капіталі. В першому кварталі 2025 року респонденти прогнозують зростання попиту на всі види кредитів бізнесу, крім короткострокових.
Попит населення на споживчі кредити також зростав у четвертому кварталі та упродовж 2024 року з огляду на кращі споживчі настрої та вищі витрати на товари довготривалого користування. Оптимістичні перспективи ринку нерухомості та нижчі процентні ставки живили попит на іпотеку. В першому кварталі 2025 року респонденти очікують на незмінність попиту на споживчі кредити та зниження попиту на іпотеку.
Умови кредитування пом’якшуються, але не для валютних позик
Кредитні стандарти для бізнесу загалом не змінилися. Посилення конкуренції між банками стимулювало пом’якшення кредитних стандартів для корпорацій. Банки також дещо пом’якшили їх для малих та середніх підприємств. Водночас відбулося посилення кредитних стандартів для валютних кредитів.
У першому кварталі 2025 року банки планують пом’якшити кредитні стандарти для великих підприємств, короткострокових та гривневих позик, водночас посилити для валютних кредитів.
Банки через конкуренцію охочіше надають кредити
Банки пом’якшили кредитні стандарти для іпотеки та споживчих позик з огляду на активну конкуренцію з небанківськими фінустановами. Додатковий рушій пом’якшення стандартів іпотеки – ліпші перспективи ринку нерухомості. В першому кварталі респонденти планують пом’якшити кредитні стандарти для споживчих кредитів та посилити для іпотеки.
Рівень схвалення заявок на споживчі позики збільшився, а на іпотеку – зменшився переважно в окремих великих фінустановах.
НБУ також звертає увагу на те, що респонденти повідомили про помірне зростання кредитного, операційного та валютного ризиків наприкінці 2024 року та прогнозують посилення в першому кварталі 2025 року всіх видів ризику, крім операційного.
Яким було кредитування у 2024 році
В цілому за минулий рік кредитування відновлювалось, однак його динаміка у розрізі окремих сегментів і валют була неоднорідною. На це звертає увагу Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев і наводить наступні дані:
– Кредити в гривні зросли на 14,1% (плюс 102,3 млрд. грн.) до 828,7 млрд. грн., тоді як у валюті – скоротились на 5,7% (мінус 0,38 млрд. дол.) до 6,28 млрд. дол.
– Темпи приросту гривневого кредитування у корпоративному сегменті були у 2,5 рази меншими, ніж у роздрібному. За 2024 рік кредити у гривні підприємствам зросли на 9,8% (плюс 50,6 млрд. грн.), тоді як населенню – на 24,5% (плюс 51,7 млрд. грн.). Із врахуванням скорочення валютного кредитування, темп приросту кредитного портфелю у всіх валютах у корпоративному сегменті був майже утричі меншим за роздрібний.
– Ставки за новими гривневими кредитами бізнесу (без овердрафту) мали тенденцію до скорочення. Середня ставка по року скоротилась із 19,3% у 2023 до 15,8% у 2024 році. Водночас під кінець року на тлі підвищення інфляції і облікової ставки НБУ, ставка за новими гривневими кредитами бізнесу зросла із 14,4% до 14,7%. Ставки за роздрібними кредитами (населенню) залишались стабільними протягом року на рівні 34%.
Отже, у порівнянні із 2022-2023 роками, коли кредитування по року скорочувалось або стагнувало, минулий рік став першим роком його повноцінного відновлення. Цьому, на думку Данила Гетманцева, сприяли кілька факторів:
– збереження стійкої роботи банківської системи, яка є належно капіталізованою, ліквідною і високоприбутковою;
– продовження економічного зростання і зростання реальних доходів громадян (що трансформується у покращення фінансового стану позичальників, насамперед у роздрібному сегменті);
– зменшення кредитних ставок;
– підтримка за рахунок державних програм: портфельні гарантії, програми єОселя та “5-7-9”, хоча внесок останньої програми скорочувався.
