Безпекові гарантії, «миротворці» і Трамп: військовий експерт про дипломатичні ігри навколо України
20 Серпня 19:13
РОЗБІР ВІД 
Цього тижня Україна може наблизитися до формалізації нової системи міжнародних гарантій безпеки. Як повідомляє Bloomberg, йдеться не лише про дипломатичну підтримку, а й про потенційне розміщення європейських військових контингентів у межах майбутньої мирної угоди. Франція та Велика Британія, за даними джерел видання, уже обговорюють деталі участі своїх підрозділів на українській території. Загалом до такої ініціативи, за попередньою інформацією, можуть приєднатися близько десяти країн.
На цьому тлі тривають обговорення ролі Сполучених Штатів. Президент США Дональд Трамп нещодавно заявив, що Україна отримає певні гарантії безпеки — однак виключив варіант із членством у НАТО. Ба більше, він назвав Україну «буфером між росією та Європою», що викликало критику і питання щодо глибини його розуміння ситуації в регіоні та на фронті.
Заяви пролунали на фоні коментаря президента Франції Еммануеля Макрона, який зазначив, що наступні два тижні стануть вирішальними у формуванні узгодженого пакета безпекових домовленостей для України. За його словами, європейські союзники розглядають можливість участі у небойових місіях — утім, які саме завдання можуть бути покладені на ці сили, наразі не деталізується.
Якими можуть бути нові формати міжнародної підтримки? Чи готові європейські партнери перейти від політичних заяв до практичної участі? І наскільки позиція США, зокрема, Дональда Трампа, враховує українські інтереси та реалії війни – читайте далі в матеріалі «Комерсант Український».
Функціонал західних військових
На тлі повідомлень про можливе формування пакета безпекових гарантій для України та участь європейських військових у потенційній мирній угоді, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко поділився своїм баченням ситуації в розмові з журналістами КУ. Він називає обговорення західного контингенту в Україні частиною політичної гри, а не реального сценарію, і пояснює, чому не вірить у можливість перемир’я з Росією.
«Передусім варто зазначити, що йдеться про анонімні джерела. У мене до таких завжди є скепсис. Якщо джерело не назване — воно апріорі має викликати сумніви щодо достовірності інформації», — зазначає Коваленко, коментуючи повідомлення Bloomberg про ймовірне розміщення європейських військ в Україні.
Навіть якщо такі сили будуть направлені — незрозуміло, що саме вони робитимуть.
«Під якою егідою це відбудеться? Можливо, йдеться про ООН? Але які миротворчі місії ООН досягли успіху за останні 40–50 років? Жодної. Навпаки — часто присутність миротворців лише затягувала конфлікт або сприяла його новій ескалації», — каже експерт.
Коваленко нагадав, що росія вже неодноразово заявляла про перемир’я — зокрема, на Великдень та травневі свята — але це не завадило їй продовжувати бойові дії.
«росія ніколи не дотримувалася перемир’я. З 2015 року, після Мінських угод, вогонь не припинявся жодного дня. Тож вірити, що вона дотримуватиметься умов якоїсь нової угоди — це бути наївним», — вважає оглядач.
Псевдозахист під виглядом статті 5 НАТО
Експерт також критично ставиться до можливості, що західні військові в Україні можуть опинитися під умовним «захистом НАТО».
«П’ята стаття НАТО — це не автоматична війна у відповідь. Це початок консультацій. Поки одні вирішуватимуть, хто надасть зброю, хто логістику, а хто взагалі утримається — може пройти не один день. І цього часу вистачить росії, щоб окупувати не лише Естонію, а й Латвію, Литву і частину Польщі», — пояснює Коваленко.
На думку Коваленка, Захід не показав себе як надійний і ефективний партнер в питанні забезпечення України.
«Так, допомога була. Але не відмінно, навіть не добре. На “задовільно”. І тому, коли чую про гарантії безпеки — ставлюсь до цього критично», — зазначає він.
Експерт називає заяви Дональда Трампа частиною політичного театру, в якому вимушено беруть участь і Україна, і Європа.
«Це все гра. Дипломатична гра. Бо ми маємо справу з таким президентом США. І так, ми змушені грати в цю гру, бо інакше не отримаємо нічого — ні контрактів на зброю, ні підтримки», — говорить Коваленко.
Буфер чи бастіон: переоцінка ролі України
Коваленко визнає, що Україна історично була буферною зоною між росією та Європою, але не вважає це принизливим. Навпаки, він бачить у цьому геополітичну перевагу.
«Ми — не просто щит Європи. Ми маємо шанс стати однією з найпотужніших країн світу. З найсильнішою, технологічною, професійною армією. Без гіпербол, навіть без ядерної зброї — Україна може увійти до топ-10 армій світу», — підкреслює експерт.
Коваленко нагадав, що ще з часів СРСР саме територія України була ключовою у логістиці та оборонній інфраструктурі — і це залишилося й сьогодні.
«Найрозгалуженіша мережа залізниць була в Україні. Це не випадково — саме Україна готувалась стати головною ареною у війні з НАТО. І сьогодні ми знову опинилися в епіцентрі», — зазначає він.
Попри публічні заяви про мирні ініціативи, дипломатичні пакети і гарантії, Олександр Коваленко вважає, що реальність — значно складніша.
«Україна грає на випередження, намагаючись зберегти ініціативу і політично, і військово. Але довіряти гарантіям без реального зобов’язання — небезпечно. Наші партнери можуть допомагати, але розраховувати маємо насамперед на себе», — підсумовує експерт.
Отже, попри дипломатичні ініціативи та символічні жести з боку європейських лідерів, реальність війни не залишає простору для самообману. Миротворчі місії без чітко визначеного мандату, анонсовані гарантії без зобов’язань — усе це, за словами експерта, не дає Україні реального щита.
Справжня безпека — це не політичні формулювання, а зброя, готовність діяти і військова самодостатність.
