Більш дешевих ліків в аптеках ставатиме більше. Але чи відчує споживач зміни
17 Березня 09:42
Перелік лікарських препаратів, на які знижено ціни, має поповнитись ще приблизно 250 найменуваннями. Про це під час спілкування з журналістами в Медіацентрі Україна повідомив Президент асоціації «Виробники ліків України» Петро Багрій, інформує «Комерсант Український».
Він нагадав, що з 1 березня виробники вже зменшили вартість 101 позиції препаратів на 30%, а також переоцінили залишки у дистриб’юторів і в аптеках, щоб зміни стали реальністю негайно.
Петро Багрій пояснив, що ціни у першу чергу знизили на найпопулярніші препарати, якими усі користуються щодня, тобто, за його словами, «перелік визначав ринок» і робота щодо зниження цін на ліки триває.
«Зараз працюємо над наступними близько 200-250 позиціями найменувань препаратів, на які буде знижена ціна. Щось буде знижено на 30%, щось на 40%, щось на 20%. Це вже ринкова ситуація визначає», – зазначив Петро Багрій.
Від чого залежить ціна на ліки
На ціну ліків впливає багато чинників, каже Петро Багрій.
“Це і гроші, і війна, і логістика, і вартість сировини, яка у нас залежить від коливання курсу валют, енергоносії, необхідність забезпечити сталу роботу підприємства з погляду енергопостачання, величезні інвестиції для будівництва власних потужностей, щоб мати доступ до енергії. Все це, врешті-решт, складається в ціну”, – розповів президент асоціації.
Як пояснив в ефірі Українського Радіо доктор фармацевтичних наук, професор Костянтин Косяченко, на вартість як вітчизняних, так і імпортних ліків відчутно впливає фактор інфляції. На жаль, майже усі лікарські засоби виготовляються із субстанції закордонного виробництва. Ціна в доларовому еквіваленті зростає, а у вартості будь-якого лікарського засобу 65-70% – це вартість субстанції.
«70% ціни – це субстанція, 30% – це накладні витрати. Це оптово-відпускна ціна. Потім в процес включаються дистриб’ютори, які націнюють 8-10%. Аптечні мережі попри декларування що націнюють менше 20% з такою націнкою не могли би вижити. Тому підключаються маркетингові договори, коли беруть на реалізацію дорожчі препарати в той час, як доступними є дешевші вітчизняні аналоги. І тут має долучатись Антимонопольний комітет та моніторити ціни», – зазначає Костянтин Косяченко .
Петро Багрій погоджується, що маркетингові договори суттєво впливають на ціну ліків.
Ціна і маркетингові договори
Маркетингові договори між так званими аптечними мережами та виробниками ліків передбачають фінансові стимули (бонуси, винагороди) для аптек від виробників за просування певних препаратів.
Як пояснює Петро Багрій, «оскільки виробники ліків випускають однакову продукцію, вони борються за полицю в аптеці і щоб потрапити на цю полицю треба заплатити, що призводить до зростання ціни».
А ще подібна ситуація загрожує тим, що препарати можуть обиратись не за їх ефективність чи необхідність, а через вигоду для аптеки, відповідно споживачі ризикують отримати непотрібний або дорожчий препарат. Та й конкуренція серед виробників стає нерівною: пріоритет надається тим, хто може запропонувати більші маркетингові бонуси.
З 1 березня маркетингові платежі, які виробники сплачували аптекам за просування своєї продукції, заборонені.
«Власне кажучи, – зазначає Петро Багрій, – ця вся історія зі зміною регулювання на ринку, вона певною мірою і продиктована тим, що ми кажемо: давайте зупинимо цю постійну гонитву і боротьбу за полицю в аптечній мережі і розбудову непотрібної кількості аптек на ринку України.
Хто ж працює на фармацевтичному ринку
На сьогодні на українському ринку діє 118 ліцензій на виробництво ліків. Таку цифру навів на брифінгу Президент асоціації «Виробники ліків України» і за його оцінкою «конкуренція у нас надзвичайно висока в цьому сегменті».
«Що стосується дистрибуції, є понад 350 ліцензій на гуртову діяльність в Україні, але реально на ринку два дистриб’ютори володіють 80% ринку», – продовжив розповідати Петро Багрій.
В Україні також працює п’ять найбільших аптечних мереж.
«Вони, і це ні для кого не секрет, володіють 80-85% ринку і там також є конкуренція, оскльки це абсолютно різні мережі, кожна з яких веде свою політику на ринку», – пояснив Петро Багрій.
Президент асоціації «Виробники ліків України» також зазначив, що зниження цін може призвести до збитків серед фармацевтичних компаній.
«Для заводів це величезні втрати. 1 млрд грн доходу недоотримає «Дарниця» через зниження цін. Це може вплинути на інвестиційну політику, виплату зарплати, скорочення», – говорить Багрій.
Однак, запевнив він, зниження цін на найбільш вживані препарати не спричинить зростання цін на більш рідкісні препарати, оскільки зараз під контролем регулятора усі медичні препарати.
Нагадаємо, 12 лютого 2024 року Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення «Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців». Воно було введене в дію Указом Президента України і містило чіткий покроковий план зниження та стабілізації цін на лікарські засоби.
На виконання рішення РНБО уряд:
– врегулював націнки на лікарські засоби,
– заборонив практику маркетингових платежів,
– відновив перевірки Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в частині контролю за цінами в аптечних мережах.
Також було домовлено, що з 1 березня 2025 року на певні групи лікарських засобів ціни в аптеках знизяться у середньому на 30%.
До речі, в Києві активно перевіряють те, як аптеки знизили ціни на ліки. Від початку березня столичним Головним управлінням Держпродспоживслужби вже проведено 297 моніторингових заходів щодо цін на ліки в аптеках.
