Більше зброї для фронту: Рада підтримала тимчасове бронювання співробітників оборонки
9 Жовтня 17:23
Верховна Рада 9 жовтня проголосувала за тимчасове бронювання нових співробітників для ОПК. Свої голоси “за” віддали 272 народних депутати, повідомила член Комітету з питань економічного розвитку Галина Янченко на своїй сторінці у Facebook, передає «Комерсант Український».
Йдеться про законопроєкт №13335. Ініціаторами законопроєкту виступили Давид Арахамія, Олександр Завітневич, Галина Янченко, Роман Костенко, Юрій Здебський.
Відтепер українські підприємства ОПК зможуть тимчасово бронювати працівників на 45 днів, навіть якщо у них ще не врегульовані питання з військовим обліком. Цей час дасть змогу людям пройти ВЛК, оформити документи й влаштуватися працювати на заводах. І не ховатися від ТЦК. Це означає, що ми отримаємо більше фахівців у цехах — більше української зброї на фронті, — написала Янченко.
Про що йдеться у проєкту закону
У цьому документі Уряд пропонує вдосконалити бронювання працівників оборонно-промислового комплексу та змінити трудові правила у воєнний час.
В умовах повномасштабної війни Україна продовжує адаптувати законодавство до потреб оборонно-промислового комплексу (ОПК). У парламенті підготували законопроєкт про внесення змін до низки законів, який має на меті врегулювати процедури бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств, що забезпечують виробництво озброєння, військової техніки та боєприпасів, а також удосконалити умови укладення та розірвання трудових договорів під час воєнного стану.
Проблема: повістки для працівників критичних підприємств
За даними Мінстратегпрому, підприємства оборонно-промислового комплексу, які визнано критично важливими для економіки та національної безпеки, часто стикаються з проблемою вручення повісток їхнім фахівцям. Це відбувається на етапі звірки військово-облікових даних або між моментом ухвалення рішення про визначення підприємства критично важливим і фактичним бронюванням працівників.
У результаті під загрозою опиняється стабільність виробництва — від розробки озброєння до ремонту й модернізації техніки. Без збереження кадрів галузь не може виконувати оборонні замовлення у встановлені строки.
Читайте також: У “Дії” оновили правила бронювання працівників: що змінилося
Що пропонує законопроєкт
Законопроєкт передбачає внесення змін до двох базових законів — “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” і “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”.
Йдеться про створення єдиного, чітко врегульованого механізму бронювання працівників на підприємствах оборонно-промислового комплексу, які Кабінет Міністрів визнав критично важливими для економіки в особливий період.
Бронювання працівників: до 45 днів і з новими умовами
Зміни до статті 25 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” уточнюють, що бронюванню підлягатимуть усі військовозобов’язані працівники критичних підприємств, навіть якщо у них:
- відсутні або неналежно оформлені військово-облікові документи;
- дані у військовому обліку потребують уточнення;
- особа тимчасово не перебуває на обліку;
- особа перебуває в розшуку (за винятком випадків, передбачених статтями 336 і 337 Кримінального кодексу України).
Таке бронювання діятиме до 45 календарних днів з моменту укладення трудового договору і може надаватися не більше одного разу на рік.
Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які належать до категорії критично важливих, як і порядок бронювання, затверджуватиме Кабінет Міністрів України.
Зміни у трудових відносинах під час воєнного стану
Проєкт закону також пропонує внести низку доповнень до трудового законодавства, що спрощують наймання і звільнення працівників у воєнний час.
1. Умови прийняття на роботу. Для працівників, яких приймають на роботу до критично важливих підприємств ОПК, випробувальний термін не перевищуватиме 45 днів — незалежно від категорії посади.
2. Спрощене працевлаштування. Підприємства зможуть укладати трудові договори з особами, які тимчасово не стоять на військовому обліку або мають недоліки в облікових документах. Це дозволить швидше закривати кадрові дефіцити без ризику для роботодавця бути притягнутим до відповідальності.
3. Право на звільнення. Якщо протягом випробувального строку працівник не привів військово-облікові документи у відповідність до вимог законодавства, роботодавець матиме право розірвати з ним трудовий договір.
Фінансові та правові аспекти
Запровадження змін не потребуватиме додаткового фінансування з державного або місцевих бюджетів.
Законопроєкт не впливає на місцеве самоврядування, права осіб з інвалідністю, питання наукової діяльності чи застосування державної мови. Він також не містить корупційних ризиків і не суперечить міжнародним зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції.
Ключова мета законопроєкту — забезпечити стабільну роботу оборонно-промислового комплексу в умовах воєнного стану, захистивши його кадровий потенціал.
Йдеться про створення умов, за яких фахівці, залучені до розробки, виробництва, ремонту та модернізації озброєння, зможуть залишатися на своїх робочих місцях, а підприємства — виконувати державні оборонні замовлення без зривів.
У разі ухвалення законопроєкту очікується:
- спрощення процедури бронювання працівників критичних підприємств;
- зменшення ризиків мобілізації ключових спеціалістів;
- підвищення стабільності оборонного виробництва;
- скорочення бюрократичних процедур під час найму нових кадрів.
Таким чином, документ має стати черговим кроком у посиленні кадрової та інституційної стійкості оборонної промисловості, що відіграє ключову роль у забезпеченні сил оборони України.
