Більшість українців виживають, а не живуть: соціологи зафіксували кризу добробуту
13 Жовтня 20:16
Більшість українських родин у 2025 році опинилися в ситуації, коли навіть базові витрати — харчі та комунальні платежі — потребують економії або сторонньої фінансової підтримки. Про це свідчать результати опитування, проведеного Інститутом соціології НАН України, передає «Комерсант Український».
Згідно з даними дослідження, 67,3% українців зазначили, що для оплати харчових продуктів їм доводиться економити, позичати гроші або звертатися по допомогу. Це — найвищий показник серед усіх категорій витрат, що свідчить про зниження купівельної спроможності навіть у базових потребах.
Харчі — це перша ознака економічного стану суспільства. Якщо більшість людей не може дозволити собі харчуватися без обмежень, це сигнал про серйозне просідання реальних доходів, — зазначають соціологи.
Комунальні платежі залишаються критичною статтею витрат
На другому місці — комунальні послуги. Майже 60% опитаних (59,7%) визнали, що для оплати рахунків за тепло, газ, воду чи електроенергію доводиться відмовлятися від інших покупок або шукати додаткові джерела фінансування.
Ще 59,6% респондентів повідомили, що змушені економити навіть на бюджетних електроприладах, таких як чайники, праски чи мікрохвильові печі. Це означає, що навіть дрібна побутова техніка стає “предметом розкоші” для значної частини населення.
Найменше фінансового тиску українці відчувають при купівлі великої побутової техніки (холодильників, пральних машин тощо), однак навіть у цій категорії третина населення (25,5%) визнає труднощі з оплатою таких товарів.
Читайте також: Україна наближається до рівня ЄС: поки що за цінами на продукти
Більшість українців оцінюють себе як “середній клас”, але лише номінально
Цікаво, що попри фінансові труднощі, 72,4% опитаних вважають матеріальний стан своєї родини “середнім”. Водночас понад п’ята частина (21,9%) називає себе “бідними”, а 3,5% — “злиденними”. Лише 2,1% віднесли себе до “заможних”, а “багатими” назвали себе всього 0,2% респондентів.

На думку аналітиків, така самооцінка свідчить не стільки про реальне відчуття добробуту, скільки про зниження соціальних стандартів: люди порівнюють себе не з довоєнним рівнем життя, а з нинішніми, заниженими умовами виживання.
Саме тому середній клас дедалі більше стає “паперовим” — номінальним показником, а не реальною економічною категорією
Зауважимо, що опитування проводили методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computerassisted telephone interviews, CATI) за випадковою вибіркою мобільних номерів. Польовий етап дослідження тривав з 9 вересня по 8 жовтня 2025 року. В опитуванні взяли участь 1835 чоловіків та жінок з усіх регіонів України за виключенням АР Крим і тимчасово окупованих територій Півдня та Сходу України.
Зниження добробуту українців: якими будуть наслідки для цілої країни
Зростання частки домогосподарств, які змушені економити навіть на харчах і комунальних послугах, може мати довгострокові негативні наслідки для внутрішнього ринку.
Зменшення купівельної спроможності своєю чергою призводить до падіння внутрішнього попиту, що, своєю чергою, впливає на бізнес-активність, зайнятість і податкові надходження до бюджету.
Якщо ця тенденція збережеться у 2026 році, уряду доведеться посилити соціальні програми підтримки та переглянути політику зарплат і тарифів.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Зауважимо, що станом на 2025 рік рівень глобальної бідності залишається одним із головних викликів людства. За оновленими оцінками Світового банку, близько 9,9% населення планети — це приблизно 838 мільйонів людей — живуть за межею крайньої бідності. Цей показник означає, що люди змушені виживати менш ніж на 2,15 долара США на добу, що є міжнародним стандартом для визначення крайньої бідності.
Хоча цей відсоток є меншим, ніж два десятиліття тому, темпи скорочення бідності сповільнилися. На ситуацію вплинули наслідки пандемії COVID-19, війна в Україні, енергетична та продовольча кризи, а також інфляційний тиск, який різко підвищив вартість життя у країнах із низьким і середнім доходом.
Якщо розглядати ширше поняття бідності — життя на менше ніж 6,85 долара на добу, то до цієї категорії належить близько 3,5 мільярда людей, тобто приблизно 44% населення світу. Це означає, що майже половина людства досі має обмежений доступ до базових послуг — освіти, медицини, житла та безпечного харчування.
Світовий банк наголошує: без системних інвестицій у розвиток, енергетику та освіту досягнення цілей сталого розвитку ООН до 2030 року — зокрема, викорінення крайньої бідності — опиняється під загрозою.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури