Бізнес під тиском: хто і як може захистити українських підприємців від безпідставних переслідувань
11 Вересня 2025 19:04
РОЗБІР ВІД 
Українська влада вже давно декларує бажання зупинити безпідставний тиск органів контролю на бізнес. Одних лише ініціатив “Маски-шоу стоп” можна пригадати кілька. Зараз можна говорити про чергову подібну спробу. Як же планується зупинити тиск на бізнес — з’ясовував «Комерсант Український».
Ті, хто порівнював останнє оновлення українського уряду з “пересуванням ліжок” можливо багато в чому праві, але точно не в усьому. Все ж, ненові люди на нових посадах часто виявляють додаткову активність, генерують оновлені ідеї та ініціативи. У відносинах з бізнесом також.
Приміром, нова прем’єрка Юлія Свириденко відразу “порадувала” бізнес мораторієм на перевірки з боку органів контролю. Хоча, як виявилось трохи згодом, на обмеження інтересу податкової та митниці могли розраховувати лише підприємства із низьким ризиком. Розширене Мінекономіки повідомили про розширення можливостей цифрового інструменту зворотного зв’язку між бізнесом і державою під назвою “Пульс”. Офіс Генерального прокурора, очолюваний новим керівником Русланом Кравченком, на початку вересня запустив цілий портал для звернень, верифікації та реагування на випадки тиску на бізнес “СтопТиск”. Тобто, якщо просто, представники бізнесу отримали канал для скарг на неправомірні дії правоохоронців.
І таку новацію, як зазначає Оксана Єсипенко, адвокатка, старша юристка VB Partners, вже можна вважати визнанням існування проблеми.
Створення порталу “СтопТиск” Офісом генерального прокурора стало символічним визнанням того, що проблема набула системного характеру. Сама необхідність такого інструменту свідчить про глибину кризи довіри між бізнесом та правоохоронними органами, — вважає фахівчиня.
За її словами, влада вже неодноразово намагалася різними способами розв’язувати проблеми, пов’язані з незаконним тиском на бізнес, однак, жодна зі спроб так і не була вдалою. Тобто тиск триває. І ті, хто покликаний захищати інтереси бізнесу, це підтверджують.
Зони найбільшого ризику
Видання «Комерсант Український» звернулось до Ради бізнес-омбудсмена з проханням повідомити про те, з приводу чого і на кого найчастіше скаржаться представники бізнесу. І отримало такі дані:
Згідно зі статистикою звернень бізнесу до Ради бізнес-омбудсмена, до ТОП-5 входять наступні категорії: 58% скарг стосуються податкових питань, 13% — дій правоохоронних органів, 7% — державних регуляторів, 5% — митних питань та 4% — органів місцевого самоврядування. Органи, на які бізнес скаржиться найчастіше: Державна податкова служба та регіональні податкові органи, Державна митна служба, правоохоронні органи — Офіс генерального прокурора, Національна поліція, Бюро економічної безпеки України, ДБР.
Адвокатка, старша юристка VB Partners Оксана Єсипенко, керуючись власним досвідом відстоювання інтересів представників бізнесу, констатує, що на сьогодні, на жаль, майже кожен підприємець у тій чи іншій формі має справу з правоохоронними органами.
КПК наділяє правом здійснювати провадження щодо бізнесу всі 5 нині чинних органів досудового розслідування (Національну поліцію, Службу безпеки України, Бюро економічної безпеки України, ДБР та НАБУ – ред.). І вони це право активно реалізують. Зокрема, найбільший обсяг роботи наразі генерує БЕБ зі справами щодо несплати податків. При цьому, підприємці продовжують скаржитись, що їх одночасно та з одного і того ж приводу перевіряють різні підрозділи одного чи різних органів досудового розслідування, — зазначає адвокатка.
Федерація роботодавців України – одна з організацій, яка відстоює інтереси представників бізнесу. Голова Комітету захисту бізнесу та прав власності Федерації Дарʼя Свистула деталізує, з якими саме зверненнями про допомогу найчастіше звертаються представники бізнесу, які мали досвід спілкування з правоохоронцями.
Представники бізнесу у своїх зверненнях до Федерації роботодавців України здебільшого акцентують на відкритті кримінальних проваджень та проведенні обшуків без достатніх підстав; надмірних арештах продукції та активів, що призводить до блокування господарської діяльності; неповерненні арештованого тривалий час, навіть після зняття арештів; порушенні правил підслідності у справах про економічні злочини; бездіяльності правоохоронних органів та органів прокуратури у частині невиконання ухвал судів, або затягуванні процесуальних дій, — наголошує Дарʼя Свистула.
Законодавчі запобіжники
Показове спостереження: анонсуючи початок роботи порталу “СтопТиск” і пропонуючи представникам бізнесу скаржитися на неправомірні дії правоохоронців, у Генеральній прокуратурі згадали про ті ж порушення, на яких акцентують і в Федерації роботодавців. Тобто “зони ризику” добре відомі й тим, хто контролює діяльність правоохоронних органів. Тут і обшуки без судового рішення, і безпідставні вилучення документів та арешт майна чи рахунків, і невиконання судових рішень про повернення майна, і затягування досудового розслідування, і перешкоджання роботі підприємства чи доступу до майна, і надмірні виклики на допити, і обмеження права на захист, і розголошення даних розслідування. Та й не лише це. Але наскільки ці “проблемні місця” можна локалізувати скаргами та зверненнями — ось в чому питання.
У Федерації роботодавців України, і не лише там, вважають, що найбільш ефективний шлях – це зміни у самому Кримінальному процесуальному кодексі України, який регулює кожну дію сторін у кримінальному процесі. У Федерації нагадують, що відповідні зміни викладені у законопроєкті №12439 “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження”. Виник цей проєкт закону як відповідь на реальні проблеми бізнесу, які переросли у системну загрозу для економіки країни та стали підставою для проведення зустрічі бізнесу з Президентом України Володимиром Зеленським. За її результатами було створено Раду з питань підтримки підприємництва, яка разом з Федерацією роботодавців України ініціювала зміни та змогла консолідувати голос бізнесу.
Які ж процесуальні гарантії обіцяє бізнесу ухвалення такого закону. Пояснює Голова Комітету захисту бізнесу та прав власності Федерації роботодавців України Дарʼя Свистула.
Для бізнесу це означає, приміром, зміну практики безстрокових арештів коштів (ч.3 ст. 170 КПК), оскільки запроваджується чіткий строк арешту – до 4 місяці. Далі продовження можливе лише за новим, мотивованим рішенням суду. Тобто бізнес отримує передбачуваність і завершення практики “вічних арештів”. Ще один біль бізнесу, коли вилучені речі чи документи роками не мали статусу доказів, що блокувало їх повернення, використання та часто означало зупинку господарської діяльності (ст. 98 КПК). Згідно з новими змінами слідчий зобов’язаний вчасно ухвалювати постанову про визнання речей доказом. Ще одна проблема, яка потребує вирішення: клопотання про тимчасовий доступ до речей могли розглядати тривалий час, без обмеження у строках (ч. 4 і ч. 8 ст. 163 КПК). Зміни встановлюють максимальний строк розгляду клопотань – 15 днів. Також великі проблеми бізнесу створювало затягування з поверненням майна після скасування арешту (ч. 5 ст. 174, ст. 175 КПК). Новий закон визначає: якщо арешт майна скасовано, повернути його власнику треба не пізніше ніж за 30 днів, — наголошує Дарʼя Свистула.
Також, за словами фахівчині, новим законом у разі його ухвалення буде зменшено можливості зловживати “невідкладними” обшуками поза визначеними підставами для таких обшуків (ст. 233, 234, 172, 309 КПК). Законодавчі новації визначають: усе, що вилучається під час обшуку, обов’язково вноситься у протокол. (ч. 2 ст. 104, ч. 2 ст. 105 КПК). Якщо ні – доказ автоматично стає недопустимим у суді. Також, якщо раніше під час допиту (ст. 96 КПК) тільки слідчий або прокурор могли ставити запитання потерпілому, то з ухваленням закону бізнес вже не буде “мовчазним” і це зробить процес прозорішим та справедливішим. Дарʼя Свистула продовжує аналізувати законодавчі зміни.
Часто кримінальні провадження відкривалися без достатніх підстав, що могло використовуватись як інструмент тиску. Згідно з новаціями дані до ЄРДР про відкриття кримінального провадження за ст.191 Кримінального кодексу України тепер зможе вносити лише керівник органу прокуратури і тільки за наявності достатніх доказів (ст. 214 КПК). Ще один біль бізнесу: справи могли розслідуватися “не тим” органом, що створювало простір для маніпуляцій та зловживань. Згідно з новим законом сторона процесу отримує право клопотати про зміну підслідності, а прокурор зобов’язаний швидко розглянути такий запит (ст. 216 КПК). Також обмежується можливість подачі повторних клопотань від правоохоронців, які виснажували бізнес такими процесуальними діями. Новий закон передбачає (ч. 8 ст. 132 КПК), що повторні клопотання можливі тільки за наявності нових обставин, — зазначає Голова Комітету захисту бізнесу та прав власності Федерації роботодавців України Дарʼя Свистула.
Нагадаємо, законопроєкт, який удосконалює гарантії захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження, вже підтримано парламентським комітетом з питань правоохоронної діяльності. Далі – голосування у другому читанні.
Але лише цим законом не вичерпується те, що у відносинах органів контролю та бізнесу потребує правового вдосконалення. Як вважає адвокатка, старша юристка VB Partners Оксана Єсипенко, серед пріоритетних сфер також встановлення дієвої системи контролю та персональної відповідальності за тиск на бізнес. Блокування господарської діяльності, репутаційні втрати, обмеження прав, яких безперечно зазнають підприємці внаслідок тривалих кримінальних проваджень залишаються поки що безкарними.
Словом, одного лише порталу “СтопТиск” для того, аби зупинити тиск на бізнес з боку численних органів контролю, буде точно недостатньо.
Автор — Сергій Василевич
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
