Чому хаос вбиває стартапи і як цьому запобігти: операційний підхід Катерини Бершадської
Коли ми говоримо про стартап, зазвичай уявляємо ідею, засновників із вогнем в очах і перші рядки коду, написані на кухні. Те, що часто залишається поза кадром, — це реальний бізнес-механізм, який або працює злагоджено, або розвалюється під тиском щоденних викликів.
У цьому механізмі операційний менеджмент — не «щось, що зробимо пізніше», а те, без чого стартап у 2025 році або не доживе до Series A, або втратить контроль ще до першого релізу. Такої думки дотримується експертка з операційного менеджменту, засновниця консалтингової компанії Business Engineer Катерина Бершадська. Далі, пропоную розглянути її методи та бізнес-скіли, припускаю це буде інформативно. IT-компанії останніх років яскраво демонструють цю реальність. У 2022–2023 роках стартапи, які змогли швидко адаптувати операційні процеси до умов війни, вижили й навіть виросли — попри втрату ринків, релокацію команд і постійні повітряні тривоги.
Liki24, Reface, Awesomic, HURMA — це не лише історії про ідеї, а й приклади системного підходу до управління хаосом. Адже стартап — це не лише «що робити», а й «як саме реалізовувати щодня».
У міжнародній практиці операційний менеджмент давно визнано критично важливою частиною побудови стартапу. Наприклад, у Notion чи Stripe ще на етапі MVP були внутрішні системи: процеси спринтів, дошки пріоритетів, контроль фіч-флоу. Це не заважало їм бути гнучкими, а навпаки — дозволяло зберігати фокус, коли команда росла, а зворотний зв’язок надходив з усіх боків.
Українські команди дедалі частіше теж розуміють: без структури, процесів і чітких ролей масштабування стає ризиком, а не перспективою. Часто до цього приходять через болючі точки: втрату клієнтів через помилки підтримки, зриви релізів, демотивацію команди чи конфлікти між продуктовою та технічною логікою.
Прикладом системного підходу є діяльність Катерини Бершадської, як партнерки Проблемної лабораторії «Фінансові технології» Державного біотехнологічного університету, Її досвід інтеграції практик операційного менеджменту в освітні та бізнес-процеси демонструє, як теорія і практика можуть працювати разом, готуючи спеціалістів до управління реальними проєктами які вже встигли створити кілька старт-апів і успішно пройти не тільки Series A, але й розвиватися далі, отримуючи інвестиції!Коли йдеться про операційний менеджмент у стартапі, більшість уявляє щось абстрактне. Насправді все досить конкретно: є базові напрями, які варто закладати з першого місяця роботи. За словами Катерини, ефективним є логічний ланцюжок: Product Management — Розробка і релізи — Customer Success — Продажі та маркетинг — HR та командна динаміка.
- Product Management. Тут вирішується, що саме робити і в якій послідовності. Важливо побудувати процес збору зворотного зв’язку, пріоритизацію фіч (наприклад, через RICE), створення roadmap і спринт-планування.
- Розробка і релізи. Це не лише «написали — залили». Це CI/CD-пайплайн, контроль якості, версіонування, регресійне тестування, баг-трекінг.
- Customer Success. Команда, яка відповідає за утримання клієнтів. Її цикл включає онбординг, підтримку, регулярний зворотний зв’язок, аналіз причин відтоку.
- Продажі та маркетинг. Це автоматизація digital-воронок, юніт-економіка, A/B-тестування, аналітика LTV/CAC, інтеграція з CRM. Сюди ж відносяться фінанси: бюджетування, контроль burn rate, прогнозування runway, сценарне планування.
- HR та командна динаміка. Це прозорий процес найму, адаптація новачків, щотижневі one-on-one, метрики ефективності, підтримка психологічної стійкості.
Усе це може здаватися об’ємним для стартапу з трьох людей, але саме тоді варто закладати основу — не для бюрократії, а для збереження темпу, енергії та прозорості.
Основний принцип побудови операційної системи за підходом Бершадської — «це не шаблони, а живий організм», і що важливо, із збереженням ДНК компанії!
Операційна система: не про контроль, а про виживання
Якщо першу фазу стартапу можна порівняти з вибухом — енергія, ідеї, перші продажі, — то далі настає момент, коли цю енергію потрібно системно спрямувати. Інакше вона або розпорошиться, або вибухне зсередини.
Ті, хто ігнорують цей момент, стикаються з типовими проблемами:
- команда вигорає, бо не розуміє пріоритетів;
- засновники тонуть у рутині замість розвитку;
- клієнти йдуть, бо продукт «ламається» або їхній зворотний зв’язок губиться;
- інвестори відмовляють у фінансуванні, бо бізнес виглядає як імпровізація.
Операційний менеджмент — не антипод стартап-драйву, а його системна підтримка.
Як впроваджувати правильно
Передусім потрібно призначити відповідального за операції. На ранньому етапі повноцінний COO може бути розкішшю, але без людини, яка відповідає за структуру та процеси, команда швидко опиняється в хаосі.
У стартапі Awesomic спочатку всі процеси були «на словах». Але після залучення інвестицій один із засновників узяв на себе функцію операційного менеджера. Тоді з’явився системний ритм: чітке планування, автоматизація задач, звітність. Це дозволило масштабуватися навіть під час війни й працювати з глобальними клієнтами.
Приклад роботи Бершадської також показує ефективність інтеграції бізнес-кейсів в освітні програми. Це дозволяє студентам одразу застосовувати знання на практиці та бачити цінність навчання.
Документування процесів
«Документуйте процеси, навіть мінімально», — підкреслює експертка. Навіть проста схема «як ми онбордимо нового клієнта» або «як виглядає цикл релізу фічі» — це вже операційний менеджмент.
Багато українських команд починали з Google Docs чи однієї дошки в Notion, і цього вистачало, щоб уникати постійних перезапусків. Наприклад, команда Legal Nodes задокументувала всі ключові процеси у вигляді карт у Miro — від структури прийняття рішень до flow роботи з клієнтами. Це дозволило делегувати функції та масштабувати сервіс без втрати якості.
Автоматизація
«Усе, що можна автоматизувати, потрібно автоматизувати», — один із принципів роботи Катерини. Не з лінощів, а щоб команда фокусувалася на цінності, а не на рутині.
Серед ключових інструментів:
- Jira або Linear — управління спринтами та пріоритетами;
- Slack або Discord — внутрішня комунікація;
- GitHub або GitLab — технічний контроль і CI/CD;
- Metabase або Looker Studio — аналітика;
- HubSpot або Pipedrive — CRM та автоматизація продажів.
У Liki24 весь цикл — від замовлення до доставки — побудували на внутрішніх інструментах автоматизації. Це дозволяло контролювати логістику та клієнтські запити в реальному часі й масштабувати сервіс без збільшення штату.
Регулярність
Операційна система працює лише тоді, коли має регулярність і ритм. Мітинги, аналітика, рев’ю, ретроспективи, OKR-сесії — це не про «забирання часу», а про фокус і контроль.
Засновники Workee, SaaS-продукту для фрілансерів, проводять щотижневі мітинги по 15 хвилин — без зайвого навантаження, лише ключові завдання й ризики. Результат — менше конфліктів і більше залученості.
Data-driven підхід
Стартапи часто приймають рішення інтуїтивно. Але кожна функція чи гіпотеза має бути прив’язана до метрик:
- що ми хочемо змінити?
- як виміряємо ефект?
- яку метрику це покращить?
У Reface ефективність нових AI-фіч оцінювали через дашборди: час взаємодії, залученість, повторні дії користувачів. Це дозволяло швидко закривати ідеї, які не працювали, і масштабувати ті, що давали результат.
Висновок: керованість важливіша за швидкість
Уявлення, що операційний менеджмент сповільнює ріст, — помилкове. Саме він забезпечує швидкість без руйнувань.
Якщо стартап стартує з підходом «зробимо швидко, потім якось розберемося», то з великою ймовірністю з часом команда вигорає, клієнти йдуть, а інвестиції зникають.
Операційний менеджмент треба вибудовувати з першого дня — не тоді, коли вже горить, не коли інвестор вимагає «покажіть процеси», і не коли команда розбігається. А саме тоді, коли здається, що «ще рано». Це як фундамент будинку: непомітний, але визначає, скільки поверхів витримає конструкція.
Стартап — це завжди гра з високими ставками. Але ставка — не лише на ідею чи продукт. Справжня ставка — на здатність команди справлятися з ростом, адаптуватися до змін і працювати під тиском. Операційний менеджмент — це невидимий каркас, який дозволяє всьому цьому відбуватися.
Приклад Бершадської показує, що успішне поєднання бізнес-практик та освітніх проєктів може не лише масштабувати компанії, а й готувати фахівців, здатних ефективно керувати складними процесами.
У 2025 році виграють не ті, хто першим стартував, а ті, хто зможе пройти дистанцію.
