Генпрокурор визнав: тиск на бізнес реальний. Офіційна статистика невірогідна, бо занижена втричі
ДУМКА
3 липня Генеральний прокурор Руслан Кравченко оголосив результати аудиту кримінальних проваджень, які стосуються бізнесу. І зробив те, чого не наважувались його попередники: публічно визнав, що реальна кількість таких справ у кілька разів перевищує дані, які досі фігурують у публічному дашборді Офісу Генпрокурора.
За дашбордом — 6249 справ. За результатами аудиту — понад 20 тисяч. Тобто реальний масштаб утричі більший.
Це — не просто технічна неточність. Це офіційне визнання того, що публічна статистика вводила в оману і бізнес, і суспільство, і міжнародних партнерів.
Мораторії та аудити — це добре. Але це не замінює системного рішення
За тиждень до аудиту Президент Володимир Зеленський доручив підготувати новий тривалий мораторій на перевірки бізнесу. Це — вже другий мораторій з початку 2024 року.
Так само і з аудитами: подібну інвентаризацію вже проводили торік. Результат? Проблема не зникла.
Усе це — корисні, але тимчасові кроки, які не змінюють логіки системи.
Поки не існує механізму запобігання тиску на бізнес, ситуація залишатиметься незмінною — незалежно від прізвища Генпрокурора.
А механізм мав бути.
У січні 2024 року Рада національної безпеки і оборони ухвалила рішення “Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки”, яке було введене в дію указом Президента. Цим рішенням прямо було передбачено необхідність створення механізму запобігання тиску на бізнес.
Тому Генеральному прокурору спільно з іншими органами доручили розробити та впровадити такий механізм.
У відповідь Генпрокуратура презентувала “оновлені стандарти прокурорської діяльності”, які було публічно подано як виконання цього завдання. Але:
- ці “стандарти” не стали реальним запобіжником;
- жодної зміни практики вони не забезпечили;
- і вже через кілька місяців про них перестали згадувати навіть ті, хто їх презентував.
Очевидно: механізм так і не створено. А сьогоднішній аудит — лише підтвердження того, що рішення РНБО в цій частині не виконано.
Три кейси, які знає вся країна
Zozulya Yuriy, X-Park
Четвертий рік триває кримінальне провадження без обвинувачення. Під арештом усе майно. Доступ до інвестицій заблокований. Бізнес фактично паралізовано — без жодного рішення суду по суті справи.
Savva Libkin, відомий Одеський ресторатор
Ще з 2018 року володіє майном (ресторан Дача) на законних підставах. Прокуратура вже три роки оскаржує це, а також веде кримінальне провадження — попри численні виграні суди та підтвердження законності з боку Фонду держмайна.
Олександр Соколовський, “Текстиль-Контакт”
Два резонансні кримінальні провадження за останні роки. Жодного вироку, жодного обґрунтованого обвинувачення. Але були незаконні обшуки, арешти, тиск, публічні кампанії.
І це лише верхівка.
Я знаю десятки аналогічних історій — з менш гучними іменами, але з такою самою логікою: тиск, затягування, відсутність вироків і повна безвідповідальність правоохоронців.
Ми говоримо про фактичне перешкоджання підприємницькій діяльності в умовах повномасштабної війни, коли економіка країни працює на межі виживання, а кожен працюючий бізнес — це податки, робочі місця і тилова спроможність держави.
У таких умовах системний тиск на підприємців — це не просто проблема бізнес-клімату.
Це — загроза економічній безпеці держави. Інакше кажучи, це питання не комфорту, а національного виживання.
Причини — глибші. Справжня причина не лише в окремих посадовцях. Проблема в тому, що взаємодія між органами державної влади та суспільством формально проголошена, але фактично не реалізована.
Такі фундаментальні принципи, як:
- прозорість,
- підзвітність,
- доступність,
- відповідальність
— досі не стали реальними інституційними стандартами в роботі правоохоронних органів.
Тому, якщо ми говоримо про продовження діалогу між державою та бізнесом, першим завданням має стати саме впровадження цих принципів у практику.
Для цього потрібно внести зміни до кримінального процесуального кодексу та удосконалити законодавчі та підзаконні норми, які регулюють повноваження правоохоронців, порядок відкриття проваджень, контроль та оцінку їх дій.
Без цього жодні аудити чи мораторії не змінять системної логіки.
Висновок. Аудит — це добре. Мораторій — це теж добре. Але поки немає реального механізму запобігання тиску, система не зміниться.
Бізнес не потребує чергової обіцянки чи одноразової «акції». Бізнес потребує захисту, який працює незалежно від політичної волі однієї особи.
Саме тому бізнес-спільнота має об’єднати зусилля для повного виконання рішення РНБО — із ключовим акцентом на створенні такого механізму. Не чекати змін згори, не сподіватися на ще одного “принципового прокурора”. А наполягати на системному рішенні, яке унеможливить безпідставне втручання у господарську діяльність.
Маємо віддати належне генпрокуророві Руслану Кравченку: він за два тижні на посаді дослідив та оприлюднив реальну статистику. Попередники не спромоглися на більше, ніж заперечення існування тиску. Але правоохоронна система не може залежати від однієї особистості. Бо зміни не відбуваються, коли змінюється Генпрокурор.
Зміни відбуваються, коли виконується рішення і коли система більше не дозволяє діяти по-старому.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
