Освіта чи вигнання: чому дедалі більше абітурієнтів не складають НМТ
Четвертий рік поспіль Україна проводить національний мультипредметний тест (НМТ) замість традиційного ЗНО. Він запроваджувався як рішення через безпекову ситуацію і був покликаний не позбавляти молодь на освіту в Україні під час повномасштабної війни. І це рішення було вдалим. Воно дійсно дозволило тисячам українських абітурієнтів вступити, вчитися, здобувати фах.
Але на третьому році війни, про мету, заради якої розробляли НМТ, його нинішні організатори, здається, цілком забули. І замість того, щоб сприяти доступу до освіти українських дітей в Україні, автори НМТ перетворили його на барʼєр і випробування. Замість адекватного інструменту перевірки знань, НМТ став джерелом скандалів, непорозумінь, і навіть (не боюся це озвучувати прямо) – причиною рішень молоді їхати з України.
І щоб не бути голослівною, далі буде кілька показових цифр.
Так, у 2022 році МОН вперше прийняв рішення про проведення НМТ. Абітурієнт міг отримати рейтингові бали, починаючи з одного правильного завдання в кожному блоці (українська, математика, історія). Це дозволило:
- забезпечити доступність вступу навіть для тих абітурієнтів, які через війну не могли повноцінно підготуватися;
- зменшити психологічний бар’єр для учасників, адже бали нараховувалися вже за мінімально правильний результат у кожному з трьох блоків;
- розширити можливості для вступу більшій кількості випускників, включно з тими, хто опинився на тимчасово окупованих територіях чи були змушені виїхати за кордон.
Таким чином у МОН тоді продемонстрували: «кожен випускник важливий», і попри початок війни має гарантоване Конституцією України право на освіту вдома.
У 2022 році НМТ склали 99 % учасників! У надважкий для країни період.
Що було далі?
У 2023 році для кожного навчального предмета, що входить до НМТ, встановили пороговий бал у 10% правильних відповідей. У підсумку, 2023 рік – в розпал війни – став «антирекордним» з огляду на відсоток тих, хто не склав іспит серед випускників.
З математики на 140 балів мультипредметний тест не змогли тоді скласти 63% вступників (понад 10 тис.), з української мови — 30%.
Шокуючі цифри.
Та попри такі кричущі показники, замість шукати шляхи адаптації умов вступу до війни та до збереження молоді в країні, у 2024 році МОН знову підвищує пороговий бал – до 15% правильних відповідей.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
І тепер 2025 рік.
За підсумками НМТ-2025 ми отримали різке зростання кількості тих, хто не подолав поріг.
Загалом тест не склали 14,1 % учасників. Математику не склали 11,4 % абітурієнтів (14 686 осіб), що навіть більше, ніж у 2023-му. Фізику не подолали близько 10 % учасників, а хімію — 5,5 %.
Натомість гуманітарні предмети демонструють хороші показники. Українську мову не склали лише 0,3 % абітурієнтів, історію України — 0,15 %, географію — 0,07 %, біологію — 0,06 %, а англійську мову — 2,8 %.
Таким чином, списувати все це на погану підготовку молоді не логічно. Не може бути так, що з одних предметів в умовах війни вчителі вчать добре, а з інших погано. І, так – у стресі, під обстрілами та звуками сирен щоночі.
Саме тому до українських ЗВО цьогоріч тисячі абітурієнтів «не пустив» саме НМТ, його автори, його організатори, які ніби спеціально підіграють війні та додають викликів і так максимально героїчним нашим школярам.
Після цього ми дивуємося, що молодь активно їде за кордон. Списуємо все виключно на війну, не визнаючи провалів роботи профільних освітніх чиновників, які замість формування у юних українців мотивації залишатися вдома, здається, чинять кардинально навпаки.
Цілком закономірно, що з таким ставленням українська молодь буде продовжувати обирати західні ЗВО. І значна частина, повірте, робить це проти власної волі. І саме через такі не адаптовані до умов війни правила вступу, замовчування власних помилок з боку МОН та постійні спроби перекласти відповідальність за все на голови то нібито поганим вчителям, то нібито не здібним школярам, ми як держава втрачаємо найцінніше, що маємо.
Людський капітал!
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
