Україна має “карти” – Будапештський Меморандум. США мають зобовʼязання
ДУМКА
Будапештський меморандум – це не просто «клаптик паперу», як стверджує російська пропаганда, а ключовий міжнародний документ, що гарантує безпеку та суверенітет України в обмін на відмову від ядерного арсеналу. Проте після 2014 року багато хто намагався знівелювати його значення, поширюючи думку, що «Україні ніхто нічого не винен». Про це на своїй сторінці в Facebook написав юрист Станіслав Батрин, повідомляє «Комерсант Український»
Будапештський меморандум – це не просто декларація
У 2014 році було засновано ініціативу Budapest Memorandum Initiative, основною метою якої стало наголошення на зобов’язаннях, які взяли на себе США, Велика Британія та Франція перед Україною.
«Ми прагнули змінити наратив: від тези про те, що „Україні ніхто нічого не винен“, до визнання того, що світ гарантував безпеку, суверенітет та активні колективні дії для припинення агресії рф», – зазначає засновник ініціативи Станіслав Батрин.
Одним із важливих завдань було довести, що Будапештський меморандум – це не просто декларація, а реальний міжнародний договір, що містить політичні, правові та ідеологічні зобов’язання.
Budapest Memorandum Initiative
Для досягнення мети учасники ініціативи активно працювали у міжнародних ЗМІ, а також розгортали кампанії у соціальних мережах. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Budapest Memorandum Initiative було перейменовано на Russia-Ukraine War, на яку наразі підписано 360 000 читачів.
«На практиці ми зібрали за одним столом у Києві понад 100 політиків, правників та дипломатів. Ключовим питанням було використання Будапештського меморандуму як основи для формування позиції: світ зобов’язаний допомогти Україні», – наголошує Батрин.
До ініціативи приєдналися два колишніх президенти України – Леонід Кравчук та Віктор Ющенко. Леонід Кучма участі не брав.
Позиція влади: втрачена можливість?
Попри зусилля активістів, українська влада не підтримала цей напрям роботи як пріоритетний.
«На жаль, „козирну карту“ вирішили залишити у колоді. Натомість почали реалізовувати інші формати, позбавлені ідеологічно-політичної основи. Це створило ситуацію, коли в міжнародному дискурсі почали з’являтися тези про те, що „Україні нічого не винні“», – пояснює Батрин.
Реакція Заходу та судовий процес
Важливим відкриттям ініціативи BMI стало те, що США, Велика Британія та Франція були готові діяти в межах Будапештського меморандуму. Більше того, у березні 2014 року вже відбулися консультації по БМ, і саме на їх основі було ухвалено рішення про запровадження санкцій проти росії.
Щоб зафіксувати юридичний статус БМ, було ініційовано судовий процес в Україні. Суд у Києві постановив, що Будапештський меморандум є міжнародним договором і має всі відповідні правові наслідки.
«Суд визнав, що, хоча ми не можемо змусити уряд діяти в межах саме цього формату, Будапештський меморандум – це міжнародний договір, що має зобов’язуючу силу», – підсумував Батрин.
Що таке Будапештський меморандум
14 січня 1994 року лідери України, Сполучених Штатів Америки та Росії підписали спільну заяву про наміри вивезти з України всю ядерну зброю. Наступною того року була угода, яку з усіх міжнародних договорів найбільше згадують, коли йдеться про російське вторгнення до України. Це Будапештський меморандум. Його уклали через 11 місяців, 5 грудня 1994 року.
Цей документ підписали глави України, росії, Великої Британії і Сполучених Штатів Америки. Окремі заяви з цього приводу зробили Китай і Франція.
Україна підписувала цей документ як без’ядерна держава, хоча на той момент володіла третім за потужністю ядерним потенціалом. Інші підписанти зобов’язувалися поважати незалежність, суверенітет і кордони України, утриматися від погроз силою, зокрема не погрожувати ядерною зброєю.
Але на двадцятому році після підписання росія, абсолютно проігнорувавши факт підписання Будапештського меморандуму, окупувала український Крим. Інші підписанти висловили занепокоєння і підтримку Україні, але дієвих заходів щодо реалізації гарантій безпеки не було жодних.
