“Блокадник Маріуполя”: зʼявилася петиція про новий статус для жертв облоги міста
4 Серпня 19:50
РОЗБІР ВІД 
Один із мешканців Маріуполя на сайті Кабінету Міністрів опублікував петицію, в якій пропонує запровадити особливий статус для жителів Маріуполя, які пережили блокаду міста з березня по травень 2022 року — “Блокадник Маріуполя”. Яку мету має автор і наскільки реально втілення цієї ідеї в життя, розбирався «Комерсант Український».
Як зазначає автор петиції — тренер із вільної боротьби, волонтер Євген Тузов — Маріуполь, місто, колишня перлина Приазов’я, перетворився на пекло на землі у березні, квітні та травні 2022 року, ставши свідком одних із найжахливіших злочинів проти людяності в сучасній історії. Це геноцид. Але це не просто хроніка подій — це крик болю, закарбований у пам’яті.
Місто занурилось у Середньовіччя. Відсутність світла, газу, води, опалення стали буденністю. Люди топили сніг, щоб отримати питну воду, готували їжу на вогнищі просто на вулицях, ризикуючи життям під безперервними обстрілами. Голод і холод стали не менш страшними ворогами, ніж російські снаряди. Медична допомога практично зникла. Лікарні були зруйновані, лікарі працювали в нелюдських умовах, часто оперуючи без світла й анестезії. Вулиці міста були заповнені трупами, яких нікому було ховати. Люди ховали своїх рідних прямо у дворах, під обстрілами, а іноді просто залишали тіла, бо винести їх було неможливо. У повітрі висів запах гару, диму і смерті, — повідомляє автор петиції.
Статус із привілеями
Саме тому автор пропонує ініціювати внесення на розгляд Верховної Ради України законопроєкту “Про статус блокадника Маріуполя”, розробленого ним, мета якого:
законодавче визначення терміну “блокадник Маріуполя” та кола осіб, які підпадають під його дію;
- встановлення правового статусу вказаних осіб як підстави для отримання ними заходів спеціальної державної соціальної підтримки;
- визначення порядку підтвердження такого статусу та створення компетентного органу (комісії) для розгляду відповідних заяв;
- закріплення гарантій надання особам, які мають статус блокадника Маріуполя, медичної, психологічної, матеріальної допомоги, забезпечення житлом, підтримки у працевлаштуванні, освіті, пільгового проїзду в транспорті, обслуговування позачергово та інших передбачених законопроєктом соціальних гарантій. А також — одноразова грошова допомога та щомісячні виплати;
- визначення джерел фінансування та механізмів реалізації положень законопроєкту.
- забезпечити супровід зазначеного законопроєкту як невідкладного, з урахуванням гуманітарної значущості питання та необхідності термінового захисту прав і законних інтересів громадян України, які постраждали внаслідок блокади міста Маріуполь.
Як розповів сам автор, він кілька разів марно намагався зареєструвати цю петицію на сайті Президента, однак йому відмовляли. І лише Кабінет Міністрів її розмістив. Як стверджує автор, вона стосується всіх, хто у ті страшні місяці перебував у Маріуполі.
Це не лише місцеві громадяни, які проживали у місті, але й гості міста, іноземці, військові. Усі, хто опинився в блокаді в той час. Наша мета — щоб усі, хто там був, отримали саме цей статус. Це перший крок до визнання того, що в Маріуполі був геноцид. І це дуже важливо насамперед для всіх українців, — зазначив Євген Тузов.
До того, як законопроєкт розглянуть і нададуть відповідь, залишилося зібрати близько 23 тисяч підписів і трохи понад 80 днів.
Блокадниками мають стати всі, хто пережив окупацію
Єдиними офіційно визнаними блокадниками у світі залишаються мешканці Ленінграда (нині Санкт-Петербург), які пережили блокаду з 8 вересня 1941 до 27 січня 1944 року — 872 дні повної ізоляції міста.
До блокадників відносять:
- тих, хто перебував у місті не менше 4 місяців (включно з дітьми),
- тимчасово евакуйованих, які прожили там частину блокади,
- працівників оборонних об’єктів у цей період.
Вони досі мають пільги: щомісячні виплати (2 000–3 000 руб.), 50% знижку на ЖКГ, безплатний проїзд, ліки, пільги на комунікації, податкові знижки тощо.
Якщо розібратися, то статус “блокадник” застосовувався виключно в СРСР і досі діє на території РФ. Юридично створити подібний статус можливо, але це вимагатиме часу, ресурсів та політичної підтримки, адже доведеться не лише приймати окремий закон, але й змінювати інші нормативні акти. Крім того, доведеться чітко визначити, кого вважати блокадником і скільки днів у блокаді мав провести відповідний громадянин. Також слід зрозуміти, як саме підтверджувати факт перебування в Маріуполі: через довідки, документи чи свідків?
Юристи також наголошують: не варто забувати, що це потребуватиме фінансування з державного бюджету.
Але головне — потрібно дотримуватись принципу соціальної справедливості. Адже вже виникають питання від мешканців Бучі, Ірпеня, Херсона та інших міст, які були в окупації, у тій самій блокаді — вони нічим не гірші за маріупольців. Більш збалансованим варіантом може бути загальнодержавний статус для всіх, хто постраждав від повномасштабного вторгнення. Адже в Україні вже існує спеціальний статус “дитина війни” та інші, що свідчить про можливість правового розв’язання цього питання, якщо буде політична воля, — зазначає в коментарі «Комерсант Український» адвокат Валентин Серков.
Основна перешкода полягає в тому, що статус передбачає пільги й виплати, а держава вже стикається з фінансовими обмеженнями. Існує ризик, що навіть якщо закон буде ухвалено, він не запрацює через відсутність коштів. Адже якщо і надавати статус блокадника, то не лише для маріупольців, а для всіх жертв війни, починаючи навіть із 2014 року, підкреслюють юристи.
Автор — Алла Дуніна
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
