Бомбосховища, резерви ліків і навчальні тривоги: країни Балтії готуються до війни з РФ
16 Червня 20:27
Держави на східному фланзі НАТО — Литва, Латвія, Естонія та Польща — активно зміцнюють системи охорони здоров’я на тлі військових загроз з боку Росії. Ці заходи — пряма відповідь на вторгнення РФ в Україну і мають забезпечити стійкість роботи швидкої, лікарень та інших ланок системи навіть за умови масованих ударів і напливу поранених, передає «Комерсант Український» із посиланням на Politico.
У Литві провели серію навчальних тренувань за участю швидкої, рятувальників і військових
Один із подібних заходів нещодавно організували в Іонаві — місті з населенням близько 30 тис. осіб у центрі Литви. Там за допомогою навчально-масового сценарію змоделювали вибух на стадіоні школи Lietavos. Коли на сцену прибули перші парамедики, все навколо було заповнене звуком сирен, люди лежали на землі, кричали, місто було заволочене димом.
Не всіх парамедиків готують до такого роду завдань. Мартина Вероніка Норейкайте, яка пропрацювала на швидкій лише 3 роки, поділилася спогадами:
Коли все навколо перевернуто з ніг на голову, втрачаєш орієнтацію і не знаєш, з чого починати, — сказала вона.
Її досвід ліг в основу навчально-масового сценарію, метою якого стало скоординувати роботу швидкої, поліції, рятувальників та інших служб.
Необхідність подібних тренувань зросла після російського вторгнення в Україну. Влада все чіткіше усвідомлює загрозу війни на території інших країн Європи, особливо на кордоні з Росією і Білоруссю.
Підготовка полягає не тільки в навчальних сценаріях, а й у створенні резерву і зміцненні інфраструктури
Не дивує й підхід інших країн Балтії та Польщі до ймовірної небезпеки. У Латвії, користуючись COVID-досвідом, сформували тримісячний запас ліків та інших критичних ресурсів. В Естонії виділили 25 мільйонів євро на створення резерву медикаментів, перев’язувального обладнання та інших необхідних матеріалів.
Госпіталі також готують додаткові площі та обладнують підвальні приміщення для роботи під час ракетно-бомбових ударів та інших надзвичайних ситуацій. Так, у Вільнюській університетській клініці Santaros, що лише за 50 км від кордону з Білоруссю, обладнуються сховища та вертолітні платформи для якнайшвидшого перевезення поранених. В Естонії також відкривають мобільні польові госпіталі, які мають заповнювати нестачу стаціонарних ліжкових місць.
Аналітики, що спеціалізуються на темі військових загроз, зазначають: середня кількість місць для пацієнтів у країнах Балтії — близько 11,5 на 100 тис. жителів. Під час війни цю цифру потрібно буде підвищити до кількох разів. Під час навчальних тренувань враховується і дефіцит кваліфікованих працівників: персоналу може просто не вистачати на всіх пацієнтів.
Запаси ліків та обладнання концентрують на кордоні з іншими державами ЄС
Недивний підхід інших країн Євросоюзу до створення спільних резервів. Такі заходи дадуть змогу концентрувати медикаменти і перев’язувальні засоби на кордоні з іншими членами ЄС, що знизить загрозу повного виснаження місцевих запасів.
Читайте також: Після війни в Україні Росія може напасти на країни НАТО: про які території йдеться
Людський фактор і психологічна стійкість
Не все залежить лише від обладнання та ліків. Люди — найголовніший ресурс медичної системи кожної країни. Під час навчальних сценаріїв і застосування досвіду війни в Україні стало зрозуміло, наскільки цей фактор впливає на стійкість системи.
Так, у країнах Балтії уже виникли певні проблеми. Чверть працівників системи охорони здоров’я Литви готові виїхати з країни в момент небезпеки, а решта відчуває тривогу та брак інформації. У подібних умовах завдання держави — психологічна підтримка персоналу, опрацювання алгоритмів і підвищення стійкості до стресу.
Тому під час навчальних тренувань персонал проходить не тільки практику, а й психологічні сесії, що підвищує стійкість до стресу і дає змогу концентрувати увагу на завданнях навіть за крайньої напруги.
Регіон готується до сценарію, коли поле битви може зміститися на його територію
За словами фахівця з Естонії Рагнара Вайкенметса, питання полягає не в тому, “якщо Росія вторгнеться”, а в тому, “коли Росія вторгнеться”. Регіон концентрує резерви, проводить навчальні збори та впроваджує алгоритми на всіх напрямках: якнайшвидша допомога пораненим, психологічна стійкість персоналу, мобільність та наявність обладнання.
З цим згодна і глава МЗС Польщі Катажина Кацперчик. Вона каже що питання безпеки мають враховуватися також при реформуванні системи охорони здоров’я.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
