Борг українців перевищив 100 млрд грн: за які компослуги люди не сплачують найчастіше
29 Серпня 20:38
Українці дедалі частіше не в змозі оплачувати рахунки за житлово-комунальні послуги. За даними Державної служби статистики, у другому кварталі 2025 року сукупна заборгованість населення за ЖКП сягнула 106,6 млрд грн — це рекордний показник від початку повномасштабної війни, передає «Комерсант Український».
Для порівняння, станом на кінець 2021 року обсяг заборгованості становив 81,3 млрд грн. Тобто менш ніж за три роки борг зріс більш як на 30%, що свідчить про глибоку платоспроможну кризу в українських домогосподарствах на тлі економічної нестабільності, зростання тарифів та постійного підвищення цін.
Які послуги боржники не оплачують найчастіше
Найбільше боргів українці накопичили за тепло та гарячу воду — понад 35,2 млрд грн. На другому місці — природний газ із заборгованістю в 32,3 млрд грн. За електроенергію громадяни не доплатили 17,1 млрд грн, за холодну воду — 10,2 млрд грн, за утримання багатоквартирних будинків — 8,8 млрд грн, і ще 3,1 млрд грн — за вивезення сміття.
Ця структура свідчить про системне недофінансування не лише постачальників газу чи електрики, а й усієї інфраструктури обслуговування житлового фонду.
Платіжна дисципліна погіршується
За другий квартал 2025 року українцям нарахували 64,3 млрд грн за житлово-комунальні послуги, але фактично сплачено лише 51,5 млрд грн. Це означає, що покриття склало близько 80% від необхідного — і це в найкращому випадку. В окремих регіонах, особливо у прифронтових і деокупованих територіях, рівень оплат ще нижчий.
Експерти у галузі економіки попереджають: якщо така динаміка збережеться, низка комунальних підприємств може опинитися на межі банкрутства, а надання критичних послуг — під загрозою зриву в опалювальний сезон 2025–2026 років.
Чому зростає заборгованість
Експерти називають декілька ключових причин:
1. Скорочення доходів населення. Через війну, релокацію бізнесів, безробіття та мобілізацію багато українських родин втратили джерела доходів або мають мінімальні заробітки.
2. Підвищення тарифів. З 1 червня 2024 року тариф на електроенергію для населення було підвищено до 4,32 грн/кВт·год, а ціна на газ у ринковому сегменті зросла на 15–20%. Очікується також поступове зростання цін на тепло перед початком опалювального сезону.
3. Відсутність ефективної системи адресної допомоги. Попри наявність субсидій, їх обсяг не покриває реальні витрати, а процедура оформлення залишається складною та не завжди доступною.
4. Переїзди і втрати житла. Частина громадян, що втратили житло або тимчасово мешкають в інших областях, фізично не мають змоги оплатити комунальні послуги за старим місцем проживання.
Читайте також: Комунальні борги в Києві б’ють рекорди: два випадки понад 330 тисяч грн
Борги за комунальні послуги та їх наслідки для економіки
Накопичення боргів за комуналку — це не лише соціальна проблема, а й економічний виклик:
- комунальні підприємства втрачають обігові кошти, що загрожує зривом підготовки до зимового періоду;
- бюджетні витрати на субсидії та реструктуризацію боргів зростають;
- втрачається довіра інвесторів до реформ у сфері ЖКГ, що гальмує модернізацію інфраструктури.
Крім того, це чинник, що впливає на загальну інфляцію: через фінансові розриви підприємства змушені переглядати тарифи, а держава — збільшувати підтримку з бюджету.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Чи є вихід із ситуації, що склалася
Фахівці радять запроваджувати гнучкішу систему реструктуризації боргів, покращити прозорість нарахувань і розширити коло отримувачів субсидій. У довгостроковій перспективі необхідне впровадження енергоефективних програм, інвестиції в модернізацію житлового фонду та цілеспрямована підтримка найуразливіших категорій населення.
Однак головна умова — стабілізація економіки, відновлення платоспроможності громадян і прогнозоване ціноутворення на ринку комунальних послуг. Без цього зменшення заборгованості залишатиметься недосяжною метою.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
