Борговий вузол: чому український ринок електроенергії потерпає від величезних боргів
2 Жовтня 15:03
РОЗБІР ВІД 
Мільярди, десятки мільярди гривень – такими захмарними сумами обчислюється борги на ринку електроенергії. І розв’язати цей борговий вузол не вдається роками. Чому – з’ясовував «Комерсант Український».
Особливістю боргової кризи на ринку електроенергії є не лише її загрозливий масштаб, а й те, що ситуація нагадує такий собі клубок, де боргові збов’язання одних учасників ринку переплелись із забов’язаннями інших, утворюючи довгий ланцюг боргів. При чому більшість ланок цього ланцюга свої надії розрахуватись з боргами пов’язують з рішеннями на рівні держави. І у Міністерства енергетики начебто вже навіть є проєкт дорожньої карти для вирішення боргової кризи на ринку електроенергії. Власне, учасники ринку зачекались такої карти.
Міцне коло боржників
Досвід життєвий підказує: для того, аби спробувати розплутати борговий клубок, варто звернути увагу на ту його складову, де накопичилось найбільше боргів. Далі пояснює аналітик ринку електроенергії агенції ExPro Дар’я Орлова.
“Проблема боргів – це більше історія кругової заборгованості. Одна компанія боргує іншій, та боргує в свою чергу іншій. Найбільша заборгованість зараз на ринку електроенергії спостерігається на балансуючому ринку. І саме перед оператором системи передачі “Укренерго”. Тобто це компанії-споживачі – як правило, комунальні державні підприємства, водоканали, державні шахти тощо. Вони не платять “Укренерго” за балансуючу електроенергію. Ще є постачальник останньої надії – компанія “Укрінтеренерго”, яка постачає електроенергію цим підприємствам, які вже не можуть працювати із звичайним постачальником і які відключати від електроенергії не можна. Як правило, з цим постачальником останньої надії вони не розраховуються і, відповідно, накопичується борг”, – зазначає експертка.
Найбільшими боржниками за спожиту електроенергію та її розподіл вважаються підприємства водопровідно-каналізаційного господарства. Станом на 1 червня поточного року заборгованість підприємств водопостачання та водовідведення за електроенергію та її розподіл сягнула 12,5 млрд грн. Структура боргу наступна: 11,4 млрд грн (91,0%) – за спожиту електроенергію; 1,1 млрд грн (9,0%) – за послугу з розподілу. Такі дані наводяться Аналітичним центром DiXi Group. За березень-травень 2025 року борг зріс на 5,5% – з 11,8 млрд грн у лютому. Основна частина боргу водоканалів за спожиту електроенергію сконцентрована у двох східних прифронтових областях. Причини зростання заборгованості ні для кого не становлять таємниці: “заморожені” тарифи на послуги водопостачання та водовідведення для побутових споживачів та заборгованість держави з компенсації різниці в тарифах. Підсумок: заборгованість у понад 11 млрд грн. І це лише борговий внесок водоканалів. Які ж суми заборгованостей тиснуть на інші ланки ланцюга. Продовжує аналітик ринку електроенергії агенції ExPro Дар’я Орлова.
“Перед “Укренерго” борг на балансуючому ринку, з боку учасників ринку, становить 39 мільярдів гривень. Це найбільша сума. Тобто він постійно накопичується і він не знижується. Це рекордна сума за всі роки. Також є, відповідно, і борг “Укрінерго” перед учасниками ринку, які постачають цю балансуючу електроенергію. Цей борг, він дещо скорочується, але різкого скорочення, в принципі, не бачимо. Це, умовно, зараз 16 мільярдів гривень. Найбільший борг тут перед “Укргідероенерго” і перед компаніями групи DTEK”, – констатує Дар’я Орлова.
Відповідні державні органи намагаються пом’якшити боргову ситуацію. Приміром, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), з 1 вересня підвищила тарифи на розподіл електроенергії для низки компаній-операторів систем розподілу. Логіка рішення проста: ці компанії гасять свої борги перед “Укренерго”, яке теж саме робитиме перед генеруючими компаніями і, зокрема тими, хто виробляє “зелену енергію”.
Є і позитивні тренди
Заборгованість перед підприємствами, які виробляють енергію з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) – хронічна проблема українського енергоринку. Але останнім часом з’явились, як кажуть, підстави для оптимізму. Стан поточних розрахунків покращується, ситуація стабілізувалася, хоча боргова проблема залишається невирішеною. Продовжує Владислав Соколовський, голова правління Асоціації сонячної енергетики України.
“За чинною моделлю НЕК “Укренерго” через механізм спеціальних обов’язків (ПСО) компенсує ДП “Гарантований покупець” різницю між ринковою ціною електроенергії та “зеленим” тарифом. Однак споживачі та трейдери розраховуються з “Укренерго” не в повному обсязі, що призвело до дефіциту коштів. Станом на липень 2025 року заборгованість “Укренерго” перед “Гарантованим покупцем” становила близько 15,3 млрд грн. Рівень розрахунків “Гарантованого покупця” перед виробниками ВДЕ має таку динаміку: 2022 рік – 63,6%, 2023 рік – 99,2%, 2024 рік – 89,2%, з початку 2025 року – 90,1%. Загальний борг перед виробниками ВДЕ скорочено до приблизно 22 млрд грн. Можна впевнено говорити, що не менше 80% від загальної заборгованості перед ВДЕ, це заборгованість перед сонячною генерацією”, – зазначає фахівець.
Заборгованість перед виробниками вітрової генерації нині перевищує 1 млрд грн. Про це в коментарі виданню «Комерсант Український» повідомив голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков. Що ж стосується поточних розрахунків, то, за його словами, ситуація в 2025 році суттєво покращилася.
“Це сталось, по-перше, завдяки встановленню економічно обґрунтованого тарифу для “Укренерго” на послуги з передачі електроенергії і, як результат, виплати нині відбуваються вчасно та майже у повному обсязі. По-друге, майже вся вітрова генерація вийшла з балансуючої групи “Гарантованого покупця” і сьогодні працює на ринкових умовах, що робить сектор більш прогнозованим і стійким”, – зазначає посадовець.
Голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський також пояснив, завдяки чому в нинішньому році вдалось покращити стан розрахунків з виробниками “зеленої енергії”.
“На початку 2025 року було ухвалено Закон №4213-ІХ, яким передбачено спрямування 10,7 млрд грн, зекономлених “Укренерго” на диспетчеризації у 2023 році, на погашення заборгованості: 45% – на балансуючому ринку, 45% – перед “Гарантованим покупцем” і 10% – перед власниками домашніх СЕС. Крім того, НКРЕКП затвердила тариф “Укренерго” на передачу електроенергії на 2025 рік у розмірі 686,23 грн/МВт·год без ПДВ, що майже на 30% вище, ніж у 2024-му. Це дозволило вперше за кілька років сформувати бездефіцитний тариф. Загалом ситуація стабілізувалася, хоча боргова проблема залишається невирішеною”, – констатує посадовець.
Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков також нагадує про необхідність розв’язання проблем, які мали місце у 2022 році.
“Потрібно вирішити питання можливої “несинхронної” роботи окремих виробників з березня по жовтень 2022 року, внаслідок чого НЕК “Укренерго” не отримувало достовірні та верифіковані дані комерційного обліку, необхідні для проведення розрахунків. Відсутність впевненості у близько 4% суми платежу за вказаний період не повинна зупиняти розрахунок з усім сектором. Для цього мають бути внесені зміни у відповідний Закон, які дозволять виокремити неверифіковані дані із загального розрахунку і погасити заборгованість перед основною масою виробників. Також потребує врегулювання, зокрема і на законодавчому рівні, проблема небалансів за 2022 рік”, – зазначає фахівець.
За його словами, щодо цього питання вже розпочато процедуру медіації за участю виробників ВДЕ, “Гарантованого покупця” та Енергетичного Співтовариства.
Як розв’язати борговий вузол
Відповідаючи на запитання, яким же чином може бути вирішено боргову проблему на ринку електроенергії, співрозмовники видання «Комерсант Український» наголошували, що це рішення має бути комплексним і системним, прозорим і зрозумілим. Що стосується конкретики, то хтось говорить про взаємозалік боргів, хтось обмежується реструктуризацією, а ще хтось переконаний: без бюджетних коштів все рівно не обійтись.
За словами Владислава Соколовського, голови правління Асоціації сонячної енергетики України, рішення однозначно має включати реструктуризацію боргів з чітким графіком виплат, створення прозорого та передбачуваного механізму розрахунків, і, звичайно ж, пошук джерел фінансування.
“Необхідне цільове спрямування коштів від спецфондів та міжнародної допомоги саме на погашення цих боргів. Держава також має звернути особливу увагу на питання погашення заборгованості об’єктів критичної інфраструктури, наприклад таких, як КП “Компанія “Вода Донбасу”, перед НЕК “Укренерго”, – зазначає посадовець.
Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков погоджується з тим, що “неможливо розв’язати питання лише в одному сегменті”.
“Заборгованість перед виробниками відновлюваної енергії слід врегульовувати комплексно, паралельно із вирішенням проблеми боргів на інших сегментах ринку, зокрема на балансуючому ринку”, – наголошує фахівець.
Саме тому часники ринку так очікують результатів комплексного опрацювання Міністерством енергетики механізмів врегулювання боргів на ринку електричної енергії і наступного представлення Дорожньої карти з чітким визначенням строків та джерел фінансування для остаточного розв’язання боргового вузла.
Автор: Сергій Василевич
