БПЛА на експорт: чому українські виробники так хочуть вийти на закордонні ринки
9 Вересня 14:38
РОЗБІР ВІД 
Українські БПЛА — це не просто ефективна зброя, яка допомагає українським воїнам на фронті нищити ворога, але й конкурентоспроможний виріб, який вже належно оцінили за кордоном. І ще більше оцінять, якщо в Україні відкриють експорт зброї. Чому переважна більшість українських виробників підтримують таке рішення — з’ясовував «Комерсант Український».
«Game changer: як відкриття експорту вплине на українських виробників БПЛА» — саме таку назву має дослідження, проведене компанією DataDriven. В ньому проаналізовано не лише переваги та ризики відкриття експорту для українських виробників БПЛА, але й представлено потенціал галузі, яка за останні два роки продемонструвала чи не найбільше зростання.
Саме про можливості українських виробників і ті, які вже отримали втілення в конкретних моделях БПЛА, і ті, які може бути реалізовано завдяки відкриттю експорту «Комерсант Український» розпитав Віктора Карвацького, голову практики «Оборона і Розмінування» у консалтинговій фірмі DataDriven.
— Назва Вашого дослідження починається зі слів Game changer — це в контексті того, як відкриття експорту вплине на українських виробників БПЛА. Про зміну яких саме правил йдеться і для кого, насамперед?
Зміною гри у цьому контексті ми називаємо зміну правил і моделі, в якій працювала вітчизняна галузь БПЛА після повномасштабного російського вторгнення. Статус-кво полягає у тому, що основним покупцем у секторі є «держава» у широкому сенсі, тобто Агенція оборонних закупівель Міноборони, військові частини, муніципалітети. Навіть волонтерські фонди вони теж закуповують БПЛА для того, щоб зрештою передати їх у конкретні бригади чи військові частини. В чинній моделі «закритого експорту» виробники не можуть масштабуватись або розширюватись за межі країни й відповідно покупець іноземний (приватний чи державний) їм недоступний: у цьому контексті зміна правил гри – це розширення кола потенційних покупців.
Зроблено багато, але можна більше
За період повномасштабного вторгнення станом на кінець 2024 року потужності виробництва БПЛА в Україні зросли у 800 разів. В цій галузі працює нині понад 500 активних виробників дронів.
За час повномасштабного вторгнення з’явилося понад 1000 моделей БПЛА. 96% усіх БПЛА, які закуповує Україна, є вітчизняного виробництва. Це дані з дослідження «Game changer: як відкриття експорту вплине на українських виробників БПЛА».
Співрозмовник видання «Комерсант Український» Віктор Карвацький, голова практики «Оборона і Розмінування» у консалтинговій фірмі DataDriven, яка провела це дослідження.
— Пане Вікторе, пропоную в динаміці оцінити потенціал галузі виробництва БПЛА в Україні. Як збільшувалось це виробництво за роки повномасштабної війни?
У 2022 році в Україні було вироблено близько 5 тисяч БПЛА, а вже у 2023-му показник зріс у 60 разів — до 300 тисяч. У 2024 році виробничі потужності збільшилися ще у 13 разів і досягли приблизно 4 мільйонів одиниць.
— У публічному просторі іноді виникає такий дисонанс: в тилу, ті ж урядовці, говорять про кратне збільшення виробництва БПЛА й одночасно з військових підрозділів повідомляють про дефіцит. Це проблема логістики чи локальних запитів: десь є, а десь не вистачає. Як організовано постачання БПЛА у війська. Зростання прямих закупівель від підрозділів — це вихід?
Дисонанс між заявами про масштабне нарощування виробництва БПЛА та повідомленнями з фронту про дефіцит пояснюється передусім не браком дронів як таких, а складністю логістики, різними каналами постачання та нерівномірністю запитів від підрозділів. Частина апаратів іде централізовано через державні закупівлі та фонди, інша — напряму від волонтерів чи місцевих ініціатив, тому в одних бригадах накопичується запас, а інші потреби залишаються без покриття.
Також варто мати на увазі, що ситуація відрізняється залежно від типу БПЛА: дешевші FPV чи мультикоптери надходять значно швидше і масовіше, тоді як із більш складними розвідувальними чи ударними системами затримки суттєвіші. Прямі закупівлі від підрозділів можуть частково розв’язувати проблему, бо краще враховують їхні специфічні потреби та оперативність, але без узгодженої системи обліку й розподілу це не зніме питання дисбалансу загалом.
— Часто згадується і така проблема, як недостатня локалізація виробництва. Наскільки галузь нині є імпортозалежною?
За нашими спостереженнями та за інформацією учасників ринку, нині галузь є все ще суттєво імпортозалежною насамперед від постачань з Китаю. Частка імпортних комплектуючих може сягати до 70%, і хоча реально її можна зменшити приблизно до 30%, у низці категорій, зокрема таких, як стеки, камери, VTX (відеопередавачі для FPV-дронів), акумулятори й джерела живлення, знайти повноцінну альтернативу поза Китаєм буде надзвичайно складно. Принаймні у короткостроковій перспективі.
— Що все ж краще — багато моделей і чимало приватних виробників. Чи концентрація виробництва в руках держави?
Оптимальне рішення — відкритий і зрілий ринок виробників у партнерстві з державою. Ми вже бачимо тенденцію до консолідації та виокремлення ключових гравців. Приватні компанії гнучкіші й мобільніші, держава — потужніша за масштабами. Зрілий ринок із кількома сталими приватними «важковаговиками» дає найкращий баланс.
— Вже давно звучить теза про недозавантаженість виробництва. Чого ж насправді не вистачає для того, аби сповна використовувати потенціал виробників?
Головне, на мою думку, чого не вистачає по певних позиціях це попиту. Якщо виходити з того, що зараз попит більшою мірою спирається на державу, то відповідно не вистачає попиту з боку держави. Попиту не вистачає через об’єктивні причини. І держава не може абсорбувати всі потужності виробників. До того ж картина попиту змінюється і якщо на початку вторгнення потрібні були одні рішення, то зараз виникають нові потреби через зміну природи й видів застосування БПЛА (ті ж, приміром, дрони на оптоволокні). Відкриття ж експорту створює можливість для збільшення попиту і це один з варіантів, який допоміг би завантажити виробництво.
Рішення, яке очікують зброярі і якого все ще немає.
На початку травня українські ЗМІ загадково повідомили, що Кабмін готовий дозволити контрольований експорт оборонної продукції українського виробництва. Це рішення начебто вже схвалив президент України Володимир Зеленський і обговорюються його деталі. Власне, це обговорення все ще триває.
Позицію уряду в середині серпня окреслив новий міністр оборони Денис Шмигаль, заявивши, що Україна не відкриватиме прямий експорт зброї, оскільки є незадоволені потреби українських Збройних Сил. Але, як пообіцяв міністр, для виробників мають створити можливість «квазіекспорту» — це коли спільно із зарубіжними партнерами на безпечній території створюється виробництво з використанням української технології, а основну частину продукції отримуватиме Україна. Тобто йдеться фактично про «експорт технологій». І можливість реалізації такої ідеї наприкінці червня анонсував Президент України Володимир Зеленський. Тоді він поділився планами щодо підписання ще влітку відповідних угод про початок експорту українських технологій за кордон у форматі відкриття ліній виробництва в країнах Європи. Уточнивши, що йдеться виключно про дрони різного типу, про ракети та, можливо, артилерію.
Натомість як засвідчують дані аналітичного звіту Технологічних Сил України та Офісу ефективного регулювання BRDO, 97% приватних виробників озброєння та військової техніки очікують на зняття обмежень саме на експорт зброї.
Тим більше, що відкриття експорту тих же БПЛА може принести користь не лише вітчизняним виробникам, а й державі в цілому у вигляді, приміром, збільшення припливу іноземної валюти в країну та податкових надходжень за рахунок оборонного експорту. Для виробників же співпраця з іноземними партнерами обіцяє диверсифікацію продажів, зменшення залежності від державних контрактів, і відповідно забезпечення стабільності й прибутковості, а також розширює доступ до передових компонентів, що призводитиме до підвищення якості продукції.
Переваги та ризики відкриття експорту проаналізовано в дослідженні «Game changer: як відкриття експорту вплине на українських виробників БПЛА», підготовленому консалтинговою фірмою DataDriven. Голова практики «Оборона і Розмінування” цієї фірми Віктор Карвацький — співрозмовник видання «Комерсант Український».
— Пане Вікторе, відмова у відкритті експорту пояснюється потребами у забезпеченні українського війська. Тобто поки не забезпечимо — ніякого експорту. Запитання: чи може і як відкриття експорту покращити забезпечення українського війська в зоні бойових дій?
Може, але це не одномоментний ефект. Експорт дозволить компаніям працювати з ширшим колом партнерів на Заході, залучати інвестиції й технології. У середньостроковій перспективі це означає більше технічних розробок та посилення виробничих потужностей. Тобто армія виграє, але не одразу.
— Чи є все ж небезпека, що відкриття експорту негативно вплине на постачання БПЛА для бойових підрозділів? Які тут можливі запобіжники?
Ризики є, тому експорт має бути контрольованим і передбачати:
1. Дозвіл на експорт лише для надлишкової продукції: задоволення потреб Збройних Сил України має залишатися головним пріоритетом.
2. Суворий експортний контроль: надійний механізм експортного контролю повинен запобігати незаконному реекспорту до третіх країн, захищати унікальні технології та гарантувати, що продукція не потрапить до росії, її стратегічних партнерів або країн, причетних до тероризму.
3. Кастомізація експортованої продукції: експортовані БПЛА повинні бути адаптовані таким чином, щоб виключити використання чутливих технологій, забезпечуючи національну безпеку і водночас зберігаючи конкурентоспроможність на світових ринках.
4. Пріоритезація країн партнерів: експортні можливості мають бути зосереджені насамперед на країнах, які підтримали Україну під час війни, включаючи країни-члени НАТО та країни, з якими Україна підписала безпекові угоди.
— Дискусія про відкриття експорту триває досить давно і вона іноді нагадує відому тезу: один крок вперед, два кроки назад. Тобто начебто наближаємось до позитивного рішення, навіть хтось з представників влади анонсує його, а потім знову «щось пішло не так».
Я думаю, ми зараз рухаємося у правильному напрямку. Новий міністр оборони, приміром, нещодавно говорив про модель «квазіекспорту». Є перспективи у межах можливої угоди з США, а також обіцяні послаблення для підприємств «Defence City». Це поступовий процес, який таки приведе до рішення.
— За Вашою оцінкою, якими є основні конкурентні переваги українських виробників БПЛА на зовнішньому ринку?
Насамперед, це досвід застосування БПЛА у реальних бойових умовах сучасної війни. Друга перевага — нижча кінцева вартість і собівартість виробництва у порівнянні з аналогами. Деякі закордонні партнери вже оцінили переваги співпраці з українськими виробниками зброї. Головні проривні історії, я переконаний, ще попереду. Але приклад хорошого старту є. Це інвестиція німецької Quantum Systems у виробника дронів компанію Frontline. Така співпраця дозволить українському стартапу наростити виробництво, замістити китайські компоненти та вийти на європейський ринок. Quantum Systems отримала 10% акцій із можливою опцією до 25% протягом року. Найближчим часом очікуємо подібних прикладів і на ринку БПЛА.
Нагадаємо, у якості одного з перспективних проєктів і про масштабну угоду, яку може бути реалізовано в рамках співпраці з США. Передбачається, що американські партнери укладуть з українськими компаніями угоду на $50 млрд щодо виробництва дронів. Наприкінці серпня Президент України повідомив, що має домовленість з Президентом США про закупівлю українських дронів. І подібних угод можна очікувати ще більше, якщо в Україні відкриють експорт зброї.
Автор : Сергій Василевич
