Британія скликає союзників, щоб обговорити мир в Україні. Чи “оплатить” Європа миротворців для Києва?

10 Березня 18:34

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер анонсував віртуальну зустріч за участю лідерів країн НАТО і Співдружності, які готові надати військові сили для миротворчої місії в Україні. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на Bloomberg.

Зустріч запланована на 15 березня 2025 року.

Що планують обговорити на зустрічі:

  • вивчення військових зобов’язань різних країн щодо підтримки миротворчих зусиль;
  • оцінку правових та оперативних рамок для мультинаціональних миротворчих сил;
  • розгляд ризиків для безпеки миротворців, які розгорнуть свою місію в Україні;
  • визначення ролі підтримки США у формуванні миротворчої місії.

Адміністрація Стармера вважає, що міжнародні сили можуть слугувати стримуючим фактором для подальшої агресії та сприяти стабілізації в Україні у разі укладення формальної угоди про припинення вогню. Однак, як зазначають політологи та військові експерти, практична реалізація такої місії залишається дуже залежною від готовності міжнародних партнерів виділити ресурси.

Нагадаємо, що  напередодні цієї ініціативи Велика Британія активно взаємодіяла зі своїми європейськими та світовими союзниками з метою забезпечення зобов’язань щодо миротворчої місії.

Так, на початку цього місяця Кір Стармер організував великий європейський саміт у Лондоні, в якому взяли участь лідери ЄС, представники НАТО і президент України Володимир Зеленський. Саміт був присвячений посиленню європейської оборонної координації та збільшенню військової та економічної підтримки України.

Підсумки саміту:

  • європейські країни пообіцяли збільшити витрати на оборону у відповідь на поточні загрози безпеці;
  • дискусії були зосереджені на тому, як структурувати миротворчі сили на чолі з Європою, окремо від безпосередньої участі НАТО;
  • наголошувалось на необхідності єдиного трансатлантичного підходу і лунали заклики до участі США.

Декілька європейських урядів висловили попередню підтримку миротворчої ініціативи, але також підкреслили, що участь США матиме вирішальне значення для її успіху.

Роль Сполучених Штатів у миротворчих дискусіях

Як зазначають аналітики, успіх запропонованої коаліції значною мірою залежить від підтримки США як у військовому, так і в політичному плані. Уряд Великої Британії тісно співпрацює з Вашингтоном для забезпечення узгодженості позицій з цього питання.

Європейські лідери не наважуються остаточно ухвалювати зобов’язання без чіткої вказівки на участь США, оскільки американська військова підтримка залишається критично важливим фактором для будь-якої успішної операції такого масштабу.

 Виклики та геополітичні ризики

Хоча ідея розгортання міжнародних миротворчих сил набирає обертів, залишається кілька суттєвих викликів:

  1. Невизначеність щодо угоди про припинення вогню. Миротворчі сили можуть бути розгорнуті лише за умови досягнення домовленості про припинення вогню, яка наразі є невизначеною. А Росія не демонструє готовності вести переговори щодо умов, які б включали міжнародних миротворців.
  2. Безпека і ризики для військ. Розгортання миротворців у зонах активних або нестабільних конфліктів створює серйозні загрози безпеці. Якщо миротворці стануть мішенню для нападів, це може призвести до ескалації напруженості і втягнути міжнародні сили ще глибше в конфлікт.
  3.  Розбіжності серед членів Альянсу. Деякі країни ЄС вагаються щодо надання військового персоналу, віддаючи перевагу фінансовій або матеріально-технічній підтримці. Структура НАТО ускладнює пряме залучення, оскільки деякі члени Альянсу вважають за краще, щоб місія залишалася під керівництвом ЄС або ООН.

Економічна та стратегічна доцільність

Окрім військових ризиків, пропозиція Кіра Стармера має економічні наслідки для Великої Британії та її союзників. Серед них:

Бюджетні обмеження. Велика Британія і країни ЄС повинні виділяти значні кошти на підтримку миротворчих операцій.Офіційне зобов’язання може призвести до збільшення витрат на оборону по всій Європі.

Потенційний вплив на енергетичні ринки. Успішні миротворчі зусилля в Україні можуть сприяти більшій стабільності у Східній Європі, що потенційно вплине на світові ціни на енергоносії та торгівельні відносини з росією.

Зростання оборонної промисловості. Посилення співпраці у сфері безпеки може призвести до зростання попиту на військову техніку та технології, що принесе користь оборонним підрядникам у Великій Британії та ЄС.

Скільки миротворців потрібно для стабілізації України

Для стабільності лінії розмежування в Україні потрібно до 200 тисяч миротворців. Таку цифру озвучила політична експертка з фонду “Демократичні ініціативи” Марія Золкіна.

“В Європі немає такої кількості озброєних сил, які б дозволяли відправити в Україну ті самі 200 тисяч, про які говорив Володимир Зеленський. Зважаючи на досвід міжнародного врегулювання конфліктів, для того, щоб лінія розмежування такої довжини, як в Україні, була стабільною, початкова цифра про 200 тисяч, яка налякала європейських партнерів, є близькою до реальності”, – сказала Золкіна.

Експертка звернула увагу, що попри те, що після 2014 року Україна офіційно не просила та не просувала ідею миротворців на Донбасі, експерти, все ж таки, розробляли такий сценарій. І тоді йшлося про те, що для на тоді діючою лінії розмежування, яка була в кілька разів меншою за ту, що ми бачимо зараз, необхідно було від 30 до 40 тисяч миротворців.

На думку Золкіної, надіслати миротворчий контингент в Україну гіпотетично могли б країни Європи з найбільшими арміями. Це — Німеччина, Франція та Польща. Особливо це стосується офіційної Варшави, яка лише за останні кілька років швидко “наростила” армію та змінила кількість військових зі 100 тисяч до більш ніж двохсот. Мало того, Польща планує в осяжному майбутньому не зупинятися на досягнутих показниках.

“Саме Польща постане перед більш ніж серйозним вибором: як їй відправляти суттєву частину своєї армії в міжнародну місію в Україну, якщо НАТО, швидше за все, не заступатиметься за польську територію у разі початку агресії (проти офіційної Варшави, – ред.)”, – закцентувала Золкіна.

Таким чином, вона наголосила на тому, що, навіть країни, котрі мають необхідний ресурс, не будуть готові ухвалити політичне рішення й відокремити 30 чи 50 тисяч військових для відправки в Україну.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко


Мандровська Олександра
Редактор

Читають зараз