“Бурштинова кімната Павлишина” на Рівненській АЕС: слідство тривало кілька років, та винних так і не знайшлося
10 Березня 17:25
ЕКСКЛЮЗИВ
У понад 600 тисяч гривень обійшлася атомникам кімната для “релаксації персоналу” на Рівненській АЕС. Цьому скандалу ще у 2018 році журналісти «Четвертої влади» присвятили детальне розслідування, а юристи Bihus.info звернулись до ГУНП в Рівненській області із відповідною заявою щодо перевірки можливого факту вчинення розтрати посадовими особами РАЕС. Нацполіція тоді відкрита кримінальне провадження. Чим завершилася ця історія про небачену розкіш та переплати на закупівлях, зʼясовував «Комерсант Український».
Як вказували розслідувачі «Четвертої влади», Рівненська АЕС ще в 2013 році закупила бурштинових панно, картин та інших бурштинових прикрас на торшери й гардини, якими облаштували кімнату для «релаксації» персоналу.
В цей час станцією керував Павло Павлишин, звільнений з цієї посади тільки у червні 2022 року. Загалом він очолював РАЕС 10 років.
На закупівлю бурштину “для релаксу” після приходу Павлишина на РАЕС витратили чималі кошти, а ціна, за якою атомники закуповували вироби, була майже втричі дорожчою за ринкову, вказували розслідувачі.
Журналісти тоді підрахували, що переплата на закупівлі могла скласти близько 50 тисяч доларів.
“За документами, Рівненська АЕС у листопаді 2013-го звернулась до державного підприємства «Бурштин України», щоб замовити їм «декоративні модулі для психо-емоційного розвантаження оздоблені бурштином». Після чого АЕС перерахувала підприємству 661 500 гривень.
ДП «Бурштин України» залишила в себе 180 тисяч та виконала частину робіт. А на 481 500 грн. замовила товару у комерційної структури – ТОВ «УАТД «Улуру».
Порівняльний аналіз цін свідчить, що дані товари у 2013-му році можна було придбати приблизно втричі дешевше. Тобто держпідприємство могло зекономити близько 50 тисяч доларів.
Ці розрахунки дуже приблизні, адже на «атомці» та в ДП«Бурштин України» відсутня специфікація цього товару, де має бути вказано якого бурштину скільки грам використано в тому чи іншому виробі”
– йшлося в розслідуванні.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Сам генеральний директор Рівненської АЕС Павло Павлишин тоді заявляв, що вважає витрачені понад 600 тисяч гривень на оздоблення кімнати “не великою сумою”.
У відповідь на запит в Головному управлінні Національної поліції в Рівненській області підтвердили, що за фактом розтрати коштів посадовцями РАЕС відкрили та розслідували відповідне кримінальне провадження. Та з плином кількох років слідства, завершилося вони нічим.
“…було розглянуто питання щодо перевірки можливого факту вчинення розтрати посадовими особами РАЕС під час закупівлі товару у ДП «Бурштин України» за завищеними цінами. Відповідно до відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що за вказаним у запиті фактом слідчим відділом Рівненського РУП ГУНП здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України. 23 грудня 2021 року слідчим відділом Рівненського РУП ГУНП за результатами досудового розслідування вказане кримінальне провадження закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку із встановленням відсутності в діянні ознак кримінального правопорушення.
На теперішній час, процесуальне рішення про закриття кримінального провадження органами прокуратури або суду не скасоване”,
– повідомили в Нацполіції.
Нагадаємо, що ще у 2018 році юристи проєкту «Тисни!» (bihus.info) ставили під сумнів ефективність слідства у справі. Правник Володимир Харечко, зокрема, звертав увагу на те, що поліція
розслідувала лише факт розтрати коштів державним підприємством «Бурштин України» під час купівлі товару у ТОВ «УАТД «Улуру», вважаючи таку угоду безтоварною (фіктивною). Він також вказував і на те, що з плином першого року слідства не було жодних його результатів та повідомлень про підозру.
“Водночас, поліція не звернула уваги на факт можливої закупівлі товару РАЕС у ДП «Бурштин України» за значно завищеними цінами, що також являє собою розтрату – склад злочину, передбачений ст. 191 Кримінального кодексу України. Якщо підрахунки розміру переплати, проведеної журналістами, підтвердяться експертизою, то винним особам може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням
права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна”,
– наголошував тоді Харечко.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
