Битва наближається: парламент готується визначати як оподатковувати і регулювати віртуальні активи
22 Квітня 14:56
Складний документ на понад 200 сторінок, який об’єднує всі основні питання щодо криптоактивів: регулювання обігу, статус регуляторів, оподаткування. Такою характеристикою законопроєкту про віртуальні активи Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев проанонсував його винесення на розгляд профільного комітету, інформує «Комерсант Український».
Це має відбутись вже найближчого четверга і депутат пообіцяв після засідання розповісти подробиці розгляду.
Хоча декілька пунктів все ж проанонсував:
– Оподаткування. За словами Данила Гетманцева, пропонується найпростіша і найзрозуміліша модель – оподаткування прибутку. Тобто оподатковується різниця між тим, що власник криптоактиву протягом звітного річного податкового періоду витратив на придбання криптоактивів, і тими доходами, які він отримав від продажу цих активів.
– Перехідний період. Як розповів Данило Гетманцев, передбачається, що протягом року людина може продати й задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому.
Нагадаємо, раніше Данило Гетманцев наголошував, що жодних “пільгових умов” для криптовалютних операцій не передбачено.
Що саме розглядатиметься в стінах парламенту
І цього разу, і раніше, розповідаючи про засідання робочої групи, Данило Гетманцев, говорив про один законопроєкт, хоча комітет отримав для розгляду ще у листопаді 2023 року два законопроєкти з однакової назвою «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні», з майже однаковими номерами 10225 та 10225-1, але різного авторства.
Законопроєкт №10225, розроблений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку і пропонує внести зміни до Податкового кодексу України, встановлюючи механізми оподаткування операцій з віртуальними активами для підприємств та фізичних осіб.
Альтернативний законопроєкт №10225-1, ініційований Міністерством цифрової трансформації. Цей документ адаптує українське законодавство до європейських стандартів, визначає правовий статус віртуальних активів, класифікує їх та встановлює правила для постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.
Судячи з усього, робоча група при парламентському комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики спільно з представниками Нацбанку та МВФ готувала власний варіант законопроєкту про віртуальні активи та їх оподаткування.
Але з-за меж парламенту теж лунають пропозиції
Найбільш помітною останніми тижнями була нормотворча активність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Наприкінці березня комісія представила свою модель розподілу повноважень на ринку віртуальних активів. Згідно з цією моделлю, Нацкомісія відповідає за регулювання ринку віртуальних активів, які не підпадають під категорію електронних грошей, а Національний банк України зосереджується на регулюванні криптовалют, які класифікуються як електронні гроші або токени електронних грошей.
А на початку квітня ця ж комісія познайомила усіх зацікавлених з розробленою нею ж матрицею оподаткування різних операцій з віртуальними активами.
Данило Гетманцев тоді скептично поставився до цієї матриці.
«На жаль, хлопці з Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку знову не розібралися і опублікували якусь відому тільки їм «матрицю» оподаткування крипти, що не має жодного звʼязку з реальністю», – так він висловився у себе в Телеграмі.
Не поставлено крапку і в тому, хто і як регулюватиме цей ринок
Тема розподілу повноважень обіцяє стати предметом дискусій. Приміром, Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев раніше заявляв, що особисто він схильний до рішення, щоб регулятором цього ринку був Національний банк.
«Інституційно спроможна інституція, яка довела неодноразово свою ефективність і професійність прийняття рішень. Але точно не Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку. Це, на жаль, негативний приклад регулятора», – так пояснював він свою думку.
За словами голови комітету, якщо регулятором буде Національний банк, то він міг би отримати ширші повноваження на рівні закону для регулювання ринку своїми підзаконними актами.
У законопроєкті №10225-1, ініційованому Міністерством цифрової трансформації, пропонувалось визначити регуляторами ринку віртуальних активів Мінцифри та НБУ.
Натомість перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова в недавньому інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» запевняла, що регулятором точно не буде Мінцифри через позицію Міжнародного валютного фонду. Хоча залучення цього міністерства до роботи над законопроєктом вітається.
Тоді ж, перша заступниця голови НБУ припустила, що законопроєкт про віртуальні активи в Україні із розподілом повноважень регуляторів буде підготовлено до жовтня 2025 року.
