Чоловіків у розшуку хочуть дозволити бронювати: що не так із новим законопроєктом та чому його вважають дискримінаційним
6 Червня 14:49
РОЗБІР ВІД 
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №13335, який передбачає можливість тимчасового бронювання чоловіків, котрі не мають військово-облікових документів або не перебувають на військовому обліку, для роботи на критично важливих підприємствах. Документ направлено на розгляд профільного комітету парламенту.
Ініціаторами законопроєкту виступили група народних депутатів на чолі з головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією. Серед авторів також — голова парламентського комітету з питань нацбезпеки Олександр Завітневич, член цього ж комітету Федір Веніславський та інші парламентарі.
Хто зможе отримати бронювання
Як повідомляє Судово-юридична газета, зміни стосуються статті 25 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До неї пропонують додати нову норму, яка дозволить бронювати працівників підприємств, що мають статус критично важливих згідно з рішенням Кабміну. Йдеться про компанії, важливі для економіки в умовах війни або які належать до оборонно-промислового комплексу.
Бронювання стосуватиметься військовозобов’язаних працівників, які:
- не мають або мають неправильно оформлений військово-обліковий документ,
- не перебувають на військовому обліку,
- не оновили свої персональні дані, як це передбачено перехідними положеннями Закону №3633-IX,
- перебувають у розшуку (за винятком випадків, що підпадають під статті 336 та 337 Кримінального кодексу — тобто ухилення від мобілізації).
Бронювання — максимум на 45 днів
Така форма бронювання буде тимчасовою: її дозволять лише на період до 45 календарних днів з моменту підписання трудового договору. При цьому скористатися можливістю можна не більше одного разу на рік.
Якщо за цей час працівник не врегулює свій військово-обліковий статус, роботодавець отримає законне право його звільнити.
Адвокат Ігор Фещенко в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» каже, що документ передбачає можливість надання короткострокового бронювання (до 45 днів) тільки для працівників критично важливих підприємств у сфері ОПК, навіть якщо вони:
- не мають або мають неналежно оформлений військово-обліковий документ;
- не перебувають на військовому обліку;
- не уточнили персональні дані, як цього вимагає Закон №3633-IX;
- перебувають у розшуку ТЦК (крім випадків, пов’язаних із кримінальними статтями про ухилення — 336 та 337 КК України).
«Якщо закон буде ухвалено, особи з подібним статусом зможуть отримати бронювання до 45 календарних днів з моменту укладення трудового договору. Але не більше одного разу на рік», — зазначив Фещенко.
За словами адвоката, цей 45-денний термін фактично прирівнюється до строку випробування при працевлаштуванні.
«Протягом цього часу працівник має привести свої військово-облікові документи у відповідність до чинного законодавства. Якщо він цього не зробить, роботодавець матиме право ініціювати його звільнення», — пояснив юрист.
Ключова умова — статус підприємства
Пільговий режим бронювання поширюватиметься виключно на працівників підприємств, установ і організацій, які Кабінет Міністрів визнає критично важливими для оборонно-промислового комплексу в умовах воєнного стану.
Тим часом адвокат, голова АО “А2КТ” Ярослав Куц в розмові з журналістами КУ розкритикував законопроєкт, який має на меті дозволити бронювати військовозобов’язаних, які перебувають у розшуку. Він назвав таку норму дискримінаційною та такою, що суперечить чинному законодавству.
Ярослав Куц каже, що порядок бронювання чітко врегульований постановою Кабінету Міністрів №76 від 2023 року. Цей документ визначає, хто може бути заброньований, а хто — ні.
«В цій постанові прямо зазначено: перебування в розшуку за повісткою ТЦК є підставою для відмови у бронюванні. Якщо ви в розшуку — жодного права на бронювання у вас немає», — наголосив юрист.
«Бронювання — лише для тих, хто добросовісно виконує військовий обов’язок»
На думку Куца, держава має бронювати тільки тих, хто виконує вимоги військового обліку.
«Право на бронювання мають ті, хто вчасно подав документи, пройшов ВЛК, стоїть на обліку і працює на підприємстві, визнаному критично важливим. Це базовий принцип, і він логічний», — зазначає він.
Куц також вважає таку ініціативу дискримінаційною, оскільки вона ставить в нерівне становище людей, які дотримуються закону, і тих, хто — з різних причин — опинився в розшуку.
«Якщо закон ухвалять, він створить ситуацію, коли одні не змогли забронюватися вчасно, бо були в розшуку — і це вважалося порушенням. А інші — в аналогічному статусі — раптом отримають перевагу. Це прямо суперечить Конституції, де вказано, що всі громадяни мають рівні права», — заявив він.
На думку Куца, у разі ухвалення такого закону виникне ризик зловживань.
«Невже бронюватимуть тільки “кумів, братів і сватів”? Як будуть визначати, кого можна забронювати в розшуку? Це не прописано. І це небезпечно», — застерігає юрист.
Отже, адвокати кажуть, якщо закон набуде чинності, Україна може зіткнутись із хвилею соціального напруження серед військовозобов’язаних, які виконували вимоги закону. Преференції для осіб у розшуку виглядають як спроба легалізувати “обхідні шляхи” до броні — і саме тому експерти вважають документ потенційно дискримінаційним.
